ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "24" квітня 2007 р.  11:00              Справа № АС-51/86-07 (н.р. 16/98-05)

вх. № 2391/6-51 (н.р. 3774/6-16)

Суддя господарського суду Харківської області

за участю секретаря судового засідання

представників сторін :

позивача - Лобазов О.С. (довіреність № 9 від 27.02.2007р.);             Сичова О.О. (довіреність № 9 від 27.02.2007р.);

відповідача - Соболєв В.М. (протокол № 22 від 25.12.2006р.);

прокурора - Семінякін І.В. (довіреність № 37 від 10.03.2006р.);

по справі за позовом  Прокурора Дзержинського району м.Харкова в інтересах держави в особі Харківського територіального управління державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, м.Харків  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промисловий фондовийрегістр", м.Харків  

про стягнення 1700,00 грн.  

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Харківського територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про стягнення з відповідача штрафу за правопорушення на ринку цінних паперів у сумі 1700,00 грн., накладеного відповідно до постанови №110-ХА від 03.03.2005р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.11.2006р. були скасовано рішення господарського суду Харківської області від 02.06.2004р. по справі № 16/98-05, яким були задоволені позовні вимоги Прокурора Дзержинського району м.Харкова в інтересах держави в особі  Харківського територіального управління державної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промисловий фондовий регістр" (м.Харків) про стягнення 1700,00 грн., а також скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 30 серпня 2005 року по даній справі, якою зазначене рішення було залишено без змін, а справа направлена на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 6 розділу VII  Прикінцевих та перехідних положень КАС України, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляйційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. Тому справа розглядається за правилами та у порядку КАС України.

Під час нового розгляду справи представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнає, вказує, що у зв’язку із своєчасним оскарженням ним постанови про накладення санкцій до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у позивача були відсутні законні підстави для звернення до суду за стягненням штрафу, в тому числі така підстава, як порушення відповідачем інтересів держави фактом несплати штрафу. Вважає позов необгрунтованим та просить у задоволенні позову відмовити. Представник відповідача також вказує, що питання щодо законності постанови про накладення штрафу не може бути предметом розгляду у даній справі,  оскільки правомірність накладення штрафу є предметом розгляду в іншій судовій справі. Крім того, вважає неправомірною участь у новому розгляді справи представника прокурора Дзержинського району м. Харкова з тих підстав, що ч. 1 ст. 50, ч.2 ст. 57, ч. 1 ст. 58 та ч. 2 ст. 60 КАС України не передбачено участі прокурора у розгляді адміністративних справ як самостійного учасника або сторони, на відміну від приписів ст. ст. 2, 5, 18, 29, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України щодо повноважень прокурора у розгляді справ адміністративної юрисдикції, які не повинні застостовуватись з 01.09.2005 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Постановою № 110-ХА від 03.03.2005 р. (том 1, а.с. 17) за неподання інформації на відповідача позивачем було накладено штрафну санкцію у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.

Відповідач листом вих. № 59/05 від 03.03.2005 р. оскаржив постанову № 110-ХА від 03.03.2005 р. до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, та скарга була отримана ДКЦПФР -11.03.2005 р. і зареєстрована за вхідним № 1923-з (том 1, а.с. 33). Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 224 від 16.05.2005 р. постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 03.03.2005 р. № 110-ХА було залишено без змін, а скаргу відповідача - без задоволення (том 1, а.с.78-79). Зазначене рішення було надіслано відповідачу 01.06.2005 р., отримано відповідачем 06.06.2005 р. (том 1, а.с. 110-113).

Прокурор Дзержинського району м.Харкова в інтересах держави в особі  Харківського  територіального  управління   державної  комісії з  цінних  паперів  та фондового ринку на підставі п.6 ч. 2 ст. 20, ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру” 04.04.2005 р. (вх.№3774/6-16) звернувся до суду з позовом (№ 54/05 від 31.03.2005 р.) про стягнення штрафу, обгрунтовуючи позов правомірністю накладення штрафу та порушенням відповідачем інтересів держави фактом несплати штрафу на момент подачі позову.

Ретельно проаналізувавши та перевіривши наявні у справі докази, а також врахувавши при новому розгляді справи висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які є обов’язковими для суду першої інстанції, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст. 6 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", - Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку є суб’єктом владних повноважень - державним органом, підпорядкованим Президенту України і підзвітним Верховній Раді України.

Харківське територіальне управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку входить до системи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, є її територіальним органом.

Згідно з частиною 2 статті 11 вищевказаного Закону, рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про накладення штрафу може бути оскаржено в суді, а згідно з чатиною 3 цієї ж статті, штрафи, накладені Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, стягуються у судовому порядку.

Порядок звернення до суду за стягненням штрафів встановлений Правилами розгляду справ про порушення законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій (затверджені наказом ДКЦПФР від 09.01.1997 р. № 2 з наступними змінами, зареєсторовані МЮ України 27.01.1997 р. за № 10/1814) надалі — Правила) і передбачає процедуру досудового оскарження особою накладеного штрафу (розділ 15 Правил). Відповідно до п.19.1 розділу 19 Правил, обов’язок відповідача щодо сплати штрафу у разі оскарження ним постанови про накладення штрафу виникає після отримання ним рішення за результатами розгляду скарги, причому штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня отримання зазначеного рішення за результатами розгляду скарги, якщо це рішення передбачає сплату штрафу.

Отже, суд приходить до висновку, що право позивача вимагати через суд стягнення штрафу могло виникнути у нього лише через 15 днів після отримання відповідачем рішення ДКЦПФР про відмову у задоволенні скарги відповідача на рішення про накладення штрафу.

Як вбачається з матеріалів справи, наданих до суду позивачем (том 1, а.с. 80), позивач отримав рішення ДКЦПФР № 224 від 16.05.2005р. про відмову в задоволенні скарги відповідача на рішення про накладення штрафу (том 1, а.с.78-79) не раніше 01.06.2005р. (оскільки 01.06.2005р.- є датою супровідного листа про направлення копії рішення позивачу). Відповідач отримав це рішення лише 06.06.2005 р., і тому право вимагати у судовому порядку стягнення штрафу виникає у позивача не раніше 22.06.2005 р. Тобто, на період розгляду скарги відповідача, позивач не мав законних підстав для звернення до господарського суду із даним позовом.

Відповідно до ч. 5 ст. 227 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, є обов’язковими для суду першої чи апеляційної інстанцій при новому розгляді справи.

Керуючись ст. ст. 6, 19 Конституції України, ст. 238, 241 Господарського кодексу України, ст. ст. 6, 7, 8, 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів України», ст.ст. 6 -11, 49, 51, 60, 69-71, 76, 79, 86, 94, 104,138-139, 159- 163 , 185-186, 227, 254, пунктами 5,6 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

У позові відмовити.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга може бути  подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, якщо протягом цього строку не буде подано заяву про апеляційне оскарження. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк протягом  двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення  цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Суддя