Справа №  2-1928 /2010        

Р І Ш Е Н Н Я

                                                                                             І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

25 серпня 2010 року      Великоновосілківський районний суд  Донецкої області в складі:

головуючої  - судді         Кучеренко О.А.

при секретарі         -        Кірпічніковій Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в пгт Велика Новосілка справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та стягнення одноразової компенсації, -  

ВСТАНОВИВ:  

    3.06.2010 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та стягнення одноразової компенсації, посилаючись на те, що відповідно до  висновку МСЕК  від 07.09.2009  йому була встановлена  третя група інвалідності. Відповідач на його звернення від 01.04.2010 р. про здійснення перерахунку та виплати компенсації відповідно до ст. 48 Закону України  «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповів відмовою. Дану відмову вважає необгрунтованою та протиправною, оскільки як передбачено ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідач зобов’язаний був сплатити йому у разі встановлення інвалідності  3 групи інвалідності  одноразову компенсацію, виходячі із розміру 30 мінімальних заробітних плат, встановлених на час встановлення інвалідності, а саме 18 900 грн. Просить суд визнати дії відповідача неправомірними та стягнути одноразову компенсацію за шкоду, заподіяну здоров’ю в сумі 18 900 грн. 

Позивач у судове засідання не з’явився, надав письмову заяву, згідно якої просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином.  

Представник відповідача  - начальник Управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації Г.О. Козма також у судове засідання не з’явився, надавши письмову заяву, згідно якої просить справу розглянути у його відсутність, згідно наданих заперечень вважає що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки  одноразова компенсація призначена позивачу, в розмірі, встановленому ПКМ України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. 

Дослідивши матеріали справи судом фактично встановлено, що згідно  довідки МСЕК № 039385 (а.с. 6-8) ОСОБА_1  встановлена третя група інвалідності з 07.09.2009року , яка пов’язана з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЄС.  01.04.2010 року позивач звернувся до  Управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації з заявою про здійснення перерахунку компенсації. Згідно листа № Б-23-5-1-6-2 від 16.04.2010 року   Управлінням праці та соціального захисту населення  Великоновосілківської районної державної адміністрації позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку компенсації, зважаючи на те, що компенсація за шкоду, заподіяну здоров’ю призначена у відповідності до діючого законодавства (а.с. 13).  

Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи № 28 від 31.12.1996 року затверджено Положення про порядок виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім’ям за втрату годувальника. В цьому положенні зазначено, що воно розроблено відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи».  Встановлено, що до відповідних змін  до чинного законодавства виплати, розраховані на основі мінімальної заробітної плати здійснюються у таких розмірах: інвалідам III групи - 189 грн. 60 коп. Цей наказ втратив чинність на підставі наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи №444 від 25.06.2007 р. Тобто на час  встановлення групи інвалідності позивача втратив чинність.  

Статтею 48  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. №796-ХІІ передбачено, що одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою виплачується  в таких розмірах :  інвалідам 3 групи- 30 мінімальних заробітних плат.    

Частиною другою 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.  

Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя та здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України "Про статус і соціальний   захист   громадян,    які    постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Статтею 63 Закону передбачено. що фінансування витрат, пов’язаних з реалізацією цього закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 48 спеціального Закону одноразова компенсація на оздоровлення сплачується органами соціального захисту населення за місцем проживання громадянина.

Постановою Кабінету Міністрів України від 4.03.2002 року № 256 затверджений Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів на виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету та встановлено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належить планування соціального захисту населення.

Таким чином, відповідач є головним розпорядником коштів місцевого бюджету за рахунок субвенцій з державного бюджету та на нього покладений щодо реалізації механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, зокрема, пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

За таких обставин суд вважає необґрунтованим застосування відповідачем при виплаті одноразової компенсації на оздоровлення розміру таких виплат, який встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Тобто, нормами спеціального Закону визначений розмір одноразової компенсації як величина, кратна розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на час здійснення виплати. Всупереч нормам спеціального Закону, зазначеними постановами встановлені конкретні розмірі такої компенсації – 189,60 грн.

Відповідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні спору підлягають застосуванню норми ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний   захист   громадян,    які    постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та закон України «Про державний бюджет України на 2009 рік», яким встановлений розмір мінімальної заробітної плати за 2009 рік, а не вказаної постанови КМУ,

За таких обставин, позивач має право  як особа, віднесена до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС  на компенсацію. Згідно ч.3 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний   захист   громадян,    які    постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності чи втрати годувальника.  

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішені даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 р., якими встановлені розміри мінімальної заробітної плати, зокрема на час виплати такої позивачу.  

Законом України «Про державний бюджет на 2009 р.»   розмір мінімальної заробітної плати  на   7 вересня 2009 р. встановлений в розмірі 630 грн.  

Отже, 630 грн. х 30 = 18 900грн. – розмір одноразової компенсації яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 необхідно задовольнити. Визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації щодо відмови у  виплаті  ОСОБА_1 одноразової компенсації у разі встановлення інвалідності, внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи із розміру 30 мінімальних заробітних плат, встановлених на час встановлення інвалідності. Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації сплатити ОСОБА_1 одноразову компенсацію у разі встановлення інвалідності, внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи із розміру 30 мінімальних заробітних плат, встановлених на час встановлення інвалідності в сумі  18 900 грн.  

Керуючись статтею 48  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. №796-ХІІ, Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», ст.ст. 8,19, 50  Конституції України , ст.ст.   10, 11, 88, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -  

ВИРІШИВ:  

     Позовні вимоги  ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та стягнення одноразової компенсації задовольнити .  

Визнати неправомірною відмову  Управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації щодо відмови у  виплаті  ОСОБА_1 одноразової компенсації у разі встановлення інвалідності, внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи із розміру 30 мінімальних заробітних плат, встановлених на час встановлення інвалідності.  

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Великоновосілківської районної державної адміністрації сплатити ОСОБА_1 одноразову компенсацію у разі встановлення інвалідності, внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи із розміру 30 мінімальних заробітних плат, встановлених на час встановлення інвалідності в сумі  18 900 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду через даний суд  протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:                                                                                                                                                                           Кучеренко О.А.