Справа №   2-1380 /2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

(заочне)

26 серпня 2010 року         Великоновосілківський районний суд  Донецкої області в складі:

головуючої  - судді         Кучеренко О.А.

при секретарі         -        КірпічніковІй Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Велика Новосілка справу за позовом ОСОБА_2 до Державного казначейства України про стягнення моральної шкоди, треті особи у справі, які не заявляють самостійних вимог – Краматорський міський відділ ГУМВС України в Донецькій області, Слідчий СВ Краматорського МВ ГУМВС України у Донецькій області Литвинов В’ячеслав В’ячеславович,  

В С Т А Н О В И В:

05.05.2010 р. позивач звернувся до суду з позовною заявою до Державного казначейства України про стягнення моральної шкоди, третя особа у справі – Краматорський міський відділ ГУМВС України в Донецькій області, Слідчий СВ Краматорського МВ ГУМВС України у Донецькій області Литвинов В’ячеслав В’ячеславович. Свої позовні вимоги мотивував тим, що у квітні 2008 року він звернувся до Краматорського МВ ГУМВС України в Донецькій області з приводу шахрайських дій та порушенням його прав працівниками ТОВ «Завод Проммаш». За результатами розгляду його звернення посадовими особами Краматорського МВ неодноразово приймались незаконні рішення про відмову в порушенні кримінальної справи, які скасовувались прокуратурою м. Краматорська. 27.01.2009 р. прокурором м. Краматорська було порушено кримінальну справу № 40-52451 за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 КК України. Досудове слідство у вказаній справі доручено слідчому СВ Краматорського МВ ГУМВС України в Донецькій області Литвинову В’ячеславу В’ячеславовичу. Проте, в порушення вимог Закону України «Про міліцію», вимог ст.ст. 22,67,94.99 КПК України, дослідча перевірка заяви проводилась поверхово та неповно, не проводилися невідкладні слідчі дії для з8ясування події злочину та участі у ньому конкретних осіб; не виконувались процесуальні дії, пов’язані із притягненням осіб, як обвинувачених, пред8явлення їм обвинувачення, допиту, застосування до них запобіжних заходів і інших заходів процесуального примусу; не вживалися заходи щодо відшкодування шкоди, завданої злочином; не збиралися і не перевірялися вся інші необхідні докази, що підтверджують обвинувачення, не виявлялися причини вчинення злочину і умови, що цьому сприяли, не вживалися заходи щодо їхнього усунення. Таким чином, вважає, що по справі допущено безпідставну тяганину, порушення строків її провадження. Внаслідок вищевказаного за порушення вимог кримінально-процесуального законодавства під час проведення дослідчої перевірки оперативного уповноваженого СДСБЕЗ Краматорського МВ ГУМВС України в Донецькій області притягнуто до дисциплінарної відповідальності, що вбачається з листа прокуратури Донецької області від 27.02.2009 р. Під час проведення досудового слідства по вказаній справі за порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, слідчого СВ Краматорського МВ Литвинова В’ячеслава В’ячеславовича, у провадженні якого перебувала кримінальна справа, також притягнуто до дисциплінарної відповідальності, що підтверджується копіями листів обласної  Прокуратури від 10.07.2009 р. та 05.11.2009 р. Посилаючись на ст. 56 Конституції України, ст, 1174 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 50 000 грн., оскільки зазначає, що незаконні дії відповідача з приводу неналежного виконання своїх обов’язків, порушення його прав протягом тривалого часу на стадії дослідчої перевірки та досудового слідства негативно вплинули на його психічний стан: поступово втрачається надія на забезпечення та захист своїх прав з боку правоохоронних органів, упевненість у завтрашньому дні, що призвело до порушення звичайного образу життя, унеможливило реалізацію своїх звичок і бажань, погіршило відносини з оточуючими людьми, порушило нормальні життєві зв’язки; виникли інші негативні наслідки морального характеру, що вимагає додаткових зусиль щодо організації його життя.

У судовому засіданні позивач підтримав позовну заяву, надав поясненні, аналогічні викладеним у ній.

Представник відповідача – Державне казначейство України у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, позивач просить провести заочний розгляд справи, суд ухвалив на підставі ст.ст. 169, 224 ЦПК України розглянути справу заочно.  

Представник третьої особи – Краматорський міський відділ та слідчий СВ Краматорського МВ Литвинов В.В. у судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення. Зважаючи на те, що  представник третьої особи та третя особа Литвинов В.В. були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, відомостей про поважність причин неявки у судове засідання не надали, суд вважає за необхідне розглянути справу без їх участі на підставі наявних матеріалів.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено, що 22.04.2008 р. позивач звернувся до Краматорського МВ ГУМВС України в Донецькій області з заявою про заволодіння шахрайським шляхом його коштами працівниками ТОВ «Завод Проммаш» (а.с. 3). За порушення вимог кримінально-процесуального законодавства під час проведення дослідчої перевірки за зверненням ОСОБА_2 прокуратурою м. Краматорська у відношенні оперативного уповноваженого СДСБЕЗ Краматорського МВ ГУМВС України в Донецькій області порушено дисциплінарне провадження, що підтверджується відповіддю Прокуратури Донецької області від 27.02.2009 р. 27.01.2009 р. прокурором м. Краматорська порушено кримінальну справу № 40-52451 за фактом заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами за заявою ОСОБА_2; за порушення вимог кримінально-процесуального законодавства під час розслідування справи, слідчого СВ Краматорського МВ, у провадженні якого вона перебуває, притягнуто до дисциплінарної відповідальності (відповідь Прокуратури Донецької області від 05.11.2009 р. (а.с.4). Згідно відповіді Прокуратури Донецької області від 10.07.2009 р. (а.с. 5), вивченням матеріалів кримінальної справи в прокуратурі області встановлено, що у справі допущено безпідставну тяганину, досудове слідство проводиться з порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства, у зв’язку із чим стосовно слідчого та начальника СВ Краматорського МВ порушено дисциплінарне провадження. У відповіді Прокуратури донецької області від 01.06.2010 р. зазначено, що 27.01.2009 р. прокурором м. Краматорська шляхом скасування постанови про відмову у порушенні кримінальної справи порушено кримінальну справу № 40-52451 за фактом заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами, належними ОСОБА_2, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, досудове слідство у якій доручено слідчому Краматорського МВ ГУМВС України в Донецькій області; вивченням справи в прокуратурі Донецької області встановлено, що під час її розслідування по справі  припущено безпідставну тяганину; з метою активізації розслідування по справі надавались вказівки прокуратурами області та м. Краматорська, а також СУ ГУМВС України в Донецькій області, які до теперішнього часу в повному обсязі не виконано, що унеможливлює прийняття остаточного рішення відносно ОСОБА_4; у зв’язку із викладеним відносно начальника СВ Краматорського МВ та слідчого вказаного відділу порушено дисциплінарне провадження.

Статтею 131 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов’язані надати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засіданні у справі не проводиться – до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою частини цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно без поважних причин. Стороною відповідача не надано жодних доказів щодо заперечень за позовною заявою, отже, суд вирішує справу, враховуючи положення  ст.10 Цивільного процесуального Кодексу України, у п. 3 якої визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини,  на  які  вона посилається  як  на  підставу  своїх  вимог  або заперечень,  крім випадків, встановлених цим Кодексом.

        Згідно статті 23 Цивільного Кодексу України - особа має право на відшкодування моральної шкоди,  завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:
у  фізичному  болю  та  стражданнях,  яких  фізична  особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у  душевних  стражданнях,  яких  фізична  особа  зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої,  членів її сім'ї чи близьких родичів; у  душевних  стражданнях,  яких  фізична  особа  зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у  приниженні  честі  та гідності фізичної особи, а такожділової  репутації фізичної або юридичної особи.   Моральна шкода відшкодовується грішми,  іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної  шкоди  визначається судом  залежно  від характеру правопорушення,  глибини фізичних та душевних  страждань,   погіршення   здібностей   потерпілого   або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди,  якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин,  які мають істотне значення. При   визначенні   розміру   відшкодування   враховуються   вимоги розумності і справедливості. Моральна  шкода  відшкодовується  незалежно  від  майнової шкоди,  яка підлягає відшкодуванню,  та не  пов'язана  з  розміром цього відшкодування. Моральна  шкода  відшкодовується одноразово,  якщо інше не встановлено договором або законом.

         У статті 1167 Цивільного кодексу України визначено, що моральна  шкода,  завдана  фізичній  або  юридичній  особі неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою,  яка її завдала,  за наявності  її  вини,  крім  випадків, встановлених частиною другою цієї статті

          Статтею 1176 Цивільного кодексу України передбачений порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, а саме у п.6, 7 визначено, що шкода,  завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання,  попереднього (досудового) слідства,  прокуратури або суду,  відшкодовується на загальних підставах. Порядок відшкодування шкоди,  завданої незаконними рішеннями,  діями чи бездіяльністю органу дізнання,  попереднього (досудового) слідства,  прокуратури або суду,  встановлюється законом.

    Відповідно до п. 3 ч. 1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди,  завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання,  попереднього слідства,  прокуратури і суду" підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного  проведення  оперативно-розшукових   заходів, передбачених   законами    України    "Про    оперативно-розшукову діяльність",  "Про  організаційно-правові   основи боротьби з організованою злочинністю" та іншими актами законодавства.

    Статтею 7 Закону України "Про    оперативно-розшукову діяльність" визначені Обов'язки підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, у тому числі підрозділи, які здійснюють  оперативно-розшукову  діяльність, зобов'язані:у  межах  своїх  повноважень  відповідно  до  законів,  що становлять   правову   основу   оперативно-розшукової  діяльності, вживати    необхідних    оперативно-розшукових    заходів     щодо попередження,   своєчасного   виявлення,  припинення  і  розкриття злочинів  та  викриття  причин  і  умов,  які  сприяють   вчиненню злочинів,  здійснювати  профілактику  правопорушень; виконувати письмові доручення слідчого, вказівки прокурора
та ухвали суду і запити повноважних державних органів, установ  та
організацій про проведення оперативно-розшукових заходів.

Відповідно до  ст. 4 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди,  завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання,  попереднього слідства,  прокуратури і суду" відшкодування моральної шкоди провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Для здійснення програм та заходів,  які проводяться за рахунок коштів бюджету,

    Відшкодування  моральної  шкоди  провадиться  у  разі,   коли незаконні  дії  органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і  суду  завдали  моральної  втрати  громадянинові,  призвели   до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають  від  нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною    шкодою    визнаються    страждання,    заподіяні громадянинові  внаслідок  фізичного  чи  психічного  впливу,    що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації  ним
своїх звичок і бажань, погіршення відносин  з  оточуючими  людьми, інших негативних наслідків морального характеру.  

    Згідно зі  ст. 21 Бюджетного Кодексу України,  бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. Розпорядником бюджетних коштів є Кабінет Міністрів України,  а відповідно до п.8  ст. 51 Бюджетного Кодексу України платежі за дорученням розпорядників бюджетних коштів здійснює Державне казначейство України. На підставі викладеного,  вважаю законними вимоги позивача про стягнення моральної шкоди з держави в особі Державного казначейства України,  але розмір цієї шкоди,  яка підлягає відшкодуванню,  має бути визначеним з урахуванням обставин справи.

    У Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р., зі змінами та доповненнями визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань,  або інших негативних явищ,  заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

    Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.95, зі змінами та доповненнями,  розмір  відшкодування  моральної  (немайнової)  шкоди  суд визначає  залежно  від  характеру  та  обсягу страждань (фізичних, душевних,  психічних  тощо),  яких   зазнав   позивач,   характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.  Зокрема,  враховуються стан  здоров'я потерпілого,  тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих
стосунках,  ступінь зниження престижу,  ділової репутації,  час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне за  власною  ініціативою  чи  за   зверненням   потерпілого   - спростування  інформації редакцією засобу масової інформації.  При цьому  суд  має  виходити  із  засад  розумності,  виваженості  та
справедливості. У випадках,   коли   межі   відшкодування   моральної   шкоди визначаються  у  кратному  співвідношенні  з  мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів  громадян, суд  при  вирішенні  цього  питання  має виходити з такого розміру мінімальної  заробітної  плати  чи   неоподатковуваного   мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи. Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Згідно загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди,  протиправність діяння її заподіювача,  наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд,  зокрема,  повинен з'ясувати,  чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру,  за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні,  в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить,  а також інші обставини,  що мають значення для вирішення спору. (Абзац пункту 5 в редакції Постанови Пленуму Верховного суду N 5 від 25.05.2001)

Матеріалами справи встановлено,  що під час розгляду заяви позивача від 22.04.2008 р. про притягнення до кримінальної відповідальності працівників ТОВ «Завод Проммаш» органами досудового слідства допущено безпідставну тяганину, що  порушує право позивача на повний та об’єктивний розгляд поданої ним заяви.

Матеріалами справи також підтверджується,  що позивачеві спричинено моральну шкоду,  яка виразилася в тому,  що дійсно незаконні дії відповідача з приводу неналежного виконання своїх обов’язків, порушення його прав протягом тривалого часу на стадії дослідчої перевірки та досудового слідства негативно вплинули на його психічний стан: поступово втрачається надія на забезпечення та захист своїх прав з боку правоохоронних органів, упевненість у завтрашньому дні, що призвело до порушення звичайного образу життя, унеможливило реалізацію своїх звичок і бажань, погіршило відносини з оточуючими людьми, порушило нормальні життєві зв’язки; виникли інші негативні наслідки морального характеру, що вимагає додаткових зусиль щодо організації його життя Моральна шкода,  яка спричинена ОСОБА_2 підтверджується вище наведеними матеріалами справи,  так ОСОБА_2 дійсно 22.04.2008 р. звернувся до Краматорського МВ ГУМВС України Донецької області з заявою про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ТОВ «Завод Проммаш». Лише 27.01.2009 р. за його заявою порушено кримінальну справу № 40-52451 за фактом заволодіння його грошовими коштами шахрайським шляхом за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Неодноразово слідчий СВ Краматорського СВ ГУМВС України в Донецькій області, начальник СВ ГУМВС України Донецької області, оперуповноважений СДСБЕЗ Краматорського МВ ГУМВС України в Донецькій області притягалися до кримінальної відповідальності за необґрунтовану тяганину по справі та порушення вимог кримінально-процесуального закону. Суд вважає,  що розмір моральної шкоди,  яку необхідно відшкодувати ОСОБА_2 встановлює одна тисяча гривен 00 коп.,  з урахуванням обставин справи,  глибини фізичних та душевних страждань,  а також виходячи з принципу розумності і справедливості.

Таким чином,  аналізуючи,  зібрані по справі докази в їх сукупності суд приходить до переконання,  що позовна заява ОСОБА_2 до Державного казначейства України,  треті особи,  які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: Краматорський міський відділ ГУМВС України в Донецькій області, Слідчий СВ Краматорського МВ ГУМВС України у Донецькій області Литвинов В’ячеслав В’ячеславович про стягнення моральної шкоди підлягає задоволенню частково; з Державного казначейства України на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути моральну шкоду в розмірі 1000 грн.,  в іншій частині позову необхідно відмовити.

На підставі  ст.  ст.  23,  1167, 1176 Цивільного Кодексу України, Закону України «Про порядок відшкодування шкоди,  завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання,  досудового слідства,  прокуратури і суду»,  Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди,  завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання,  досудового слідства,  прокуратури і суду»,   ст.  ст.  33,  76 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»,  Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р.,  керуючись  ст.  ст.  10, 11, 209, 212, 214-215, 223,224-226,228 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Державного казначейства України  про стягнення моральної шкоди, треті особи у справі, які не заявляють самостійних вимог – Краматорський міський відділ ГУМВС України в Донецькій області, Слідчий СВ Краматорського МВ ГУМВС України у Донецькій області Литвинов В’ячеслав В’ячеславович- задовольнити частково.

Стягнути з Державного казначейства України на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування моральної шкоди 1 000 грн. (одна тисяча гривен 00 коп.).

В іншій частині позовної заяви ОСОБА_2 до Державного казначейства України  про стягнення моральної шкоди, треті особи у справі, які не заявляють самостійних вимог – Краматорський міський відділ ГУМВС України в Донецькій області, Слідчий СВ Краматорського МВ ГУМВС України у Донецькій області Литвинов В’ячеслав В’ячеславович - відмовити.

    Заочне рішення може бути переглянуте Великоновосілківським районним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, що повинна відповідати формі і змісту, передбаченим ст. 229 ЦПК України, та може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.    

             Відповідно до вимог ст. 232 ч. 2 ЦПК України позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України, тобто апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду через даний суд  протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.  

Суддя:                                                                                        Кучеренко О.А.