ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.08.2010 року Справа № 35/149-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий –суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді –Джихур О.В.. Лисенко О.М.,
секретар судового засідання –Колесник Д.А.,
за участю представників сторін:
від позивача –Смолова О.В., довіреність від 26 травня 2010 року б/н;
від відповідача –Тромса Є.В., довіреність від 08 січня 2010 року № 1;
від третьої особи –Тромса Є.В., довіреність від 19 травня 2009 року № 811;
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг”, м.Київ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27 травня 2010 року у справі № 35/149-10
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМА УА”, м.Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг”, м.Київ
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Апатенко Марина Анатоліївна, м.Київ,
про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню і його скасування, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27 травня 2010 року у справі № 35/149-10 (суддя Широбокова Л.П.) задоволено повністю позов ТОВ “ПРОМА”; визнано виконавчий напис № 200 від 10 березня 2010 року, вчинений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Апатенко М.А., щодо примусового повернення від ТОВ “ПРОМА УА” на користь ТОВ “Євро Лізинг” майна, транспортних засобів CHEVROLET Lacetti, р.н.АА 253ВК; Renault Kangoo,1.4, р.н.АА7664СА; Renault Kangoo,1.4, р.н.АА7606СА; Renault Kangoo,1.4, р.н.АА7692СА; Renault Kangoo,1.4, р.н.АА1890СК; Renault Kangoo,1.4, р.н.АА1884СК; Renault Kangoo,1.4, (вант.) р.н.АА2217EC; Renault Kangoo,1.4, (вант.пас.) р.н.АА2216ЕС; Renault Kangoo,1.4, р.н.АА0289ЕН, що передані в користування на умовах договору фінансового лізингу №10 від 22 червня 2005 року за невиплачену в строк за період 20 листопада 2009 року по 10 березня 2010 року заборгованість у розмірі 113691,43 грн., таким, що не підлягає виконанню повністю; стягнуто з відповідача ТОВ “Євро Лізинг” на користь позивача витрати по сплаті держмита –85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236 грн.
При прийнятті рішення господарський суд виходив із наявності між сторонами спору щодо розміру заборгованості по лізингових платежах, у зв’язку з чим за висновком суду вчинення виконавчого напису нотаріусом є безпідставним, оскільки він вчиняється лише при наявності безспірної заборгованості. Також судом зазначено про неправомірність вимоги лізингодавця про повернення об’єкту лізингу без відмови від договору лізингу.
Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач –ТОВ “Євро Лізинг”, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність викладених в рішенні висновків обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.
В апеляційній скарзі та додаткових уточненнях і поясненнях відповідач зазначає про відсутність підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Вказує, що позивач не виконав належним чином зобов’язання по сплаті лізингових платежів, у зв’язку з чим станом на 10 березня 2010 року склалася заборгованість в розмірі 113691,43 грн., що відповідно до п.5.6 договору лізингу є підставою повернення предмету лізингу на вимогу лізингодавця на підставі виконавчого напису нотаріуса. Для вчинення виконавчого напису нотаріусу були подані всі необхідні документи, передбачені п.п.284, 286 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Виконавчий напис чинений з дотриманням діючого законодавства України.
Позивач –ТОВ “ПРОМА УА”, проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, рішення господарського суду вважає законним і обґрунтованим, просить залишити його без змін, а в задоволенні апеляційної скарги –відмовити. У поданому відзиві позивач зазначає, що він не заперечував повноту поданих нотаріусу документів, при цьому вказує, що згідно ст.88 Закону України “Про нотаріат” виконавчий напис є законним лише у разі його вчинення за наявності безспірної заборгованості, а він не згоден з сумами виставлених відповідачем рахунків, тому сума заборгованості не є безспірною. Також позивач посилається на встановлення Індустріальним відділом ДВС факту розбіжностей у тексті виконавчого напису щодо розміру заборгованості та вказує, що вимозі про повернення предмету лізингу має передувати відмова лізингодавця від договору лізингу.
Залучений апеляційним господарським судом до участі у справі у якості третьої особи приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. надала заперечення проти позову, у задоволенні позовних вимог ТОВ “ПРОМА УА” просить відмовити. Зазначає, що вчинений нею виконавчий напис повністю відповідає вимогам чинного законодавства і підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню, - відсутні.
В порядку ст.77 ГПК України, у зв’язку з необхідність залучення о участі у справі приватного нотаріуса розгляд справи відкладався з 29 липня 2010 року до 12 серпня 2010 року, в судовому засіданні оголошувалися перерви до 12 серпня 2010 року, 17 серня 2010 року та 19 серпня 2010 року.
Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, 22 червня 2005 року між відповідачем ТОВ “Євро Лізинг” (лізингодавець) та позивачем ТОВ “ПРОМА УА” (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу №10, відповідно до якого відповідач передав позивачу в платне користування на умовах фінансового лізингу транспортні засоби (ТЗ) у відповідності з замовленнями позивача на транспортні засоби.
Відповідно до п.5.1 вказаного договору за переданий у лізинг ТЗ в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати лізингоодержувачем лізингових платежів лізингодавцю встановлюються в Плані лізингу (Додаток 3 до вказаного договору) та інших додатках.
Положеннями п.3 ч.2 ст.11 Закону України “Про фінансовий лізинг”, п.7,17 договору фінансового лізингу встановлений обов’язок лізингоодержувача своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі.
Як встановлено ч.2 ст.7 Закону України “Про фінансовий лізинг”, лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.
В п.5.6 договору сторонами встановлено, що у разі прострочення лізингоодержувачем лізингових платежів (несплати або часткової несплати) більше 30 днів, на вимоги лізингодавця предмет лізингу підлягає поверненню у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
10 березня 2010 року за заявою відповідача приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Апатенко М.А. вчинено виконавчий напис № 200, за яким підлягає поверненню від ТОВ “ПРОМА УА” (49077, м.Дніпропетровськ, вул.Квірінга,4, ідентифікаційний код 33383367) на користь ТОВ “Євро Лізинг” (03062, м.Київ, пр.Перемоги,67, код ЄДРПОУ 32774741) майно –транспортні засоби:
- CHEVROLET Lacetti, р.н. АА 3253 ВК;
- Renault Kangoo, 1.4, р.н. АА 7664 СА;
- Renault Kangoo, 1.4, р.н. АА 7606 СА;
- Renault Kangoo, 1.4, р.н. АА 7692 СА;
- Renault Kangoo, 1.4, р.н. АА 1890 СК;
- Renault Kangoo, 1.4, р.н. АА 1884 СК;
- Renault Kangoo, 1.4, (груз) р.н. АА 2217 ЕС;
- Renault Kangoo, 1.4, (груз, пас) р.н. АА 2216 ЕС;
- Renault Kangoo, 1.4, р.н. АА 0289 ЕН, що передані в користування на умовах договору фінансового лізингу №10 від 22 червня 2005 року за невиплачену в строк за період 20 листопада 2009 року по 10 березня 2010 року заборгованість у розмірі 113691,43 грн.
06 квітня 2010 року позивач ТОВ “ПРОМА УА” звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання вказаного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та його скасування. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на спірність заборгованості та неможливість її стягнення у безспірному порядку.
З висновком господарського суду про задоволення позовних вимог погодитись не можна.
Відповідно до ст.87 Закону України “Про нотаріат” для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст.88 вказаного Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями –не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
У відповідності до п.284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 березня 2004 року за N 283/8882, нотаріус вчиняє виконавчі написи:
якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;
за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.
Як встановлено п.286 Інструкції, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.
Згідно з п.8 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, для одержання виконавчого напису про повернення об’єкта лізингу за договорами лізингу, що передбачають у безспірному порядку повернення об’єкта лізингу, подаються:
а) оригінал договору лізингу;
б) засвідчена лізингодавцем копія рахунка, направленого лізингоодержувачу, з відміткою про несплату платежів після вручення письмового повідомлення.
З урахуванням вищенаведених положень закону, відповідачем для вчинення оспорюваної нотаріальної дії приватному нотаріусу було подано наступні документи:
- договір фінансового лізингу № 10, укладений між ТОВ “Євро Лізинг” та ТОВ “ПРОМА УА” від 22 червня 2005 року;
- лист-повідомлення № 10 ФЛ про заборгованість та пеню за договором фінансового лізингу № 10 від 22 червня 2005 року, яке містить розрахунок самої заборгованості та пені по сплаті лізингових платежів станом на 23 лютого 2005 року та повідомлення про вручення даного листа-повідомлення про заборгованість від 02 березня 2010 року представнику ТОВ “ПРОМА УА”;
- довідка про стан взаєморозрахунків станом на 10 березня 2010 року;
- засвідчені лізингодавцем копії рахунків-фактур про заборгованість, направлені лізингоодержувачу, з відміткою про їх несплату станом на 10 березня 2010 року.
Отже, лізингодавцем були передані нотаріусу всі необхідні документи для вчинення виконавчого напису, вчинений нотаріусом виконавчий напис повністю відповідає вимогам чинного законодавства, складений з дотриманням встановленого законом порядку вчинення такої нотаріальної дії, нотаріусом виконано вимоги Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у зв’язку з чим підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не вбачається.
Висновки господарського суду при задоволенні позову про безпідставність вчинення нотаріусом виконавчого напису з посиланням на те, що виставлені лізингодавцем рахунки складені в односторонньому порядку, не містять виразу волі позивача щодо розміру заборгованості, не є беззаперечними, а тому не є доказом наявності безспірної заборгованості, судова колегія визнає такими, що не відповідають обставинам справи та положенням закону.
Як зазначалося вище, п.284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено, що заборгованість або інша відповідальність боржника визначається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.
Подані відповідачем для вчинення виконавчого напису документи відповідають вищевказаному Переліку, а будь-якого погодження лізингоодержувачем суми заборгованості або надання нотаріусу доказів засвідчення боржником факту безспірності боргу закон не передбачає і не вимагає.
Також судова колегія не погоджується з рішенням господарського суду в частині висновку суду першої інстанції про відсутність у відповідача права вимоги повернення об’єкту лізингу без попередньої відмови від договору, оскільки закріплене ч.2 ст.7 Закону України “Про фінансовий лізинг” та п.5.6 договору від 22 червня 2005 року № 10 право лізингодавця вимагати повернення предмета лізингу у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса будь-яким обов’язком щодо оформлення відмови від договору не обумовлено.
Крім цього, судова колегія вважає безпідставним покладення господарським судом в обґрунтування рішення обставини щодо відмови Індустріальним відділом ДВС у відкритті виконавчого провадження та скасування заходів з примусового виконання оспорюваного виконавчого напису з посиланням на наявність розбіжностей у тексті виконавчого напису.
Виконавчий напис будь-яких розбіжностей щодо суми заборгованості не містить, розмір заборгованості, вказаний у цифрах –113691,89 грн., відповідає розміру, зазначеному прописом –сто тринадцять тисяч шістсот дев’яносто одна гривня 43 коп.
Постанова ж начальника Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 26 квітня 2010 року, якою встановлено факт невідповідності суми заборгованості, вказаної цифрами, сумі, вказаної прописом, ґрунтується на нечітко зробленій фотокопії виконавчого напису /а.с.133-134 т.1/, а тому встановлені обставини не відповідають дійсності і не можуть бути покладені в обґрунтування судового рішення.
З урахуванням вищевикладеного, рішення господарського суду, у зв’язку з невідповідністю викладених в ньому висновків обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Витрати у справі підлягають покладенню на позивача.
Керуючись ст.ст.103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг” задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27 травня 2010 року у справі № 35/149-10 скасувати.
В позові відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМА УА” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро Лізинг” витрати на подання апеляційної скарги в сумі 42,50 грн.
Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати наказ.
Головуючий О.В.Голяшкін
Судді О.В.Джихур
О.М.Лисенко