СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
06 жовтня 2009 року С права № 2-1/1883-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заплава Л.М.,
суддів Антонової І.В.,
Ткаченка М.І.,
за участю представників сторін:
позивач, ОСОБА_2, НОМЕР_1 від 09.09.03, фізична особа - підприємець ОСОБА_2;
представник позивача, ОСОБА_3, довіреність № 919 від 30.04.09, фізична особа - підприємець ОСОБА_2; представник відповідача, не з'явився, Сакська міська рада;
представник відповідача, Свєчнікова Інна Марківна, довіреність № 240/01-12 від 06.08.09, товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Саки";
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Саки" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ковтун Л.О.) від 18.06.2009 у справі № 2-1/1883-2009
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (вул. Строітельна, 18-20,Саки,96500)
до Сакської міської ради (вул. Леніна, 15,Саки,96500)
товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Саки" (вул. Курортна, 4е,Саки,96500)
про визнання недійсним рішення та договору оренди земельної ділянки
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа –підприємець ОСОБА_2 звернулась з позовом до Сакської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Саки" про визнання недійсним рішення 22 сесії 5 скликання Сакської міської ради № 38 від 16 листопада 2007 року та договору оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: місто Саки, вул. Курортна, 4 „е”.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення Сакської міської ради № 38 про передачу вказаної земельної ділянки у користування та укладений на підставі цього рішення договір оренди земельної ділянки порушують права позивача на отримання в користування земельної ділянки, на який розташований належний їй об’єкт нерухомості.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2009 у справі № 2-1/1883-2009 позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 задоволено частково.
Не погодившись з постановленим судовим актом, товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Саки" звернулось з апеляційної скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, у позові відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме –частини 3 статті 125 Земельного кодексу України, частини 2 статті 83 Господарського процесуального кодексу України.
Так, за твердженням заявника апеляційної скарги, позивачем не надано доказів про звернення до Сакської міської ради із заявою про укладення договору оренди земельної ділянки, на якій розташоване кафе „Тавако” з літнім майданчиком. До того ж, земельна ділянка, на якій розташоване кафе „Тавако”, в натурі не була виділена та не має кадастрового номеру, у результаті чого невідомо, який саме розмір площі земельної ділянки займає об’єкт нерухомості –кафе „Тавако”.
Розпорядженням заступника голови судової палати Севастопольського апеляційного господарського суду від 18 серпня 2009 року змінено склад судової колегії, суддю Фенько Т.П. замінено на суддю Остапову К.А.
У судове засідання 18.08.2009 фізична особа - підприємець ОСОБА_2, представник Сакської міської ради не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Судова колегія відклала розгляд справи на 01 вересня 2009 року.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 01 вересня 2009 року змінено склад судової колегії, суддю Остапову К.А. замінено на суддю Антонову І.В.
У судове засідання 01.09.2009 представник Сакської міської ради не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Судова колегія відклала розгляд справи на 06 жовтня 2009 року.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 06 жовтня 2009 року змінено склад судової колегії, суддю Прокопанич Г.К. замінено на суддю Ткаченка М.І.
У судове засідання 06.10.2009 представник Сакської міської ради не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
04 лютого 2005 року між ОСОБА_5 (дарувальник) та ОСОБА_6 (обдарована) був укладений договір дарування, за яким дарувальник подарував, а обдарована прийняла в дар нежитлову будівлю –кафе „Тавако” з літнім майданчиком, що розташоване у місті Саки, вул. Курортна, 4.
Рішенням 33 сесії 4 скликання Сакської міської ради № 27/9 від 31 березня 2005 року дозволено фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 розробити проект з відведення земельної ділянки під комерційне використання за адресою: місто Саки, вул. Курортна, 4 для обслуговування кафе „Тавако” з літнім майданчиком, та зобов’язано позивача у місячний строк укласти договір на розробку проекту з відведення земельної ділянки.
16 листопада 2007 року рішенням 22 сесії 5 скликання Сакської міської ради № 38 був розірваний з закритим акціонерним товариством „Санаторій „Саки” договір оренди земельної ділянки № 000401500058 від 24 вересня 2004 року на земельну ділянку площею 238072,00 кв.м, за адресою: місто Саки, вул. Курортна, 4 та передано в оренду строком на 49 років товариству з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Саки" земельну ділянку площею 237111 кв.м по вул. Курортна, 4 „е”.
07 грудня 2007 року на виконання рішення Сакської міської ради № 38 від 16 листопада 2007 року між Сакською міською радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Саки" (орендар) був укладений строком на 49 років договір оренди земельної ділянки площею 237111,00 кв.м, яка знаходиться за адресою: місто Саки, вул. Курортна,4 „е”.
У 2008 році на підставі рішення 33 сесії 4 скликання Сакської міської ради № 27/9 від 31 березня 2005 року був складений проект землеустрою з відведення земельної ділянки фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 для обслуговування кафе „Тавако” з літнім майданчиком по вул. Курортна, 4, з якого вбачається, що відведенню з подальшим наданням в оренду підлягає земельна ділянка площею 172 кв.м., яка необхідна для обслуговування кафе.
Як вбачається з висновку Сакського міського відділу земельних ресурсів, переоформлення земельної ділянки площею 172 кв.м передбачено за рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Саки", якому ці землі раніше були надані в оренду.
Проаналізувавши обставини даної справи, перевіривши підстави прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції, судова колегія дійшла висновку щодо необґрунтованості вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 13 Конституції України передбачено, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 120 Земельного кодексу України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Частиною 1 статті 123 Земельного кодексу України встановлено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до частини 10 статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Абзацом 1 пункту 2 Роз'яснень Вищий арбітражний суд України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" № 02-5/35 від 26.01.2000 зазначено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.
Судова колегія погодується з висновком суду першої інстанції про те, що земельна ділянка площею 172 кв.м, яка підлягає відведенню для подальшого надання в оренду для обслуговування кафе „Тавако” з літнім майданчиком, включена до складу земель, які на підставі рішення Сакської міської ради № 38 від 16 листопада 2007 року передані в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Саки" без урахування права позивача на оренду цієї земельної ділянки як власника об’єкта нерухомості.
Таким чином, судова колегія вважає правомірним висновок господарського суду про те, що рішення 22 сесії 5 скликання Сакської міської ради № 38 від 16 листопада 2007 року в частині передачі в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Саки" земельної ділянки, що знаходиться під об’єктом нерухомості кафе „Тавако” з літнім майданчиком порушує права фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 як власника об’єкту нерухомості, який розташований по вул. Курортна, 4 у місті Саки, та це є підставою для визнання цього рішення недійсним в частині надання в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Саки" земельної ділянки, що знаходиться під об’єктом нерухомості –кафе „Тавако” з літнім майданчиком що належить позивачу.
Судова колегія також погоджується з висновком суду першої інстанції, що в іншій частині оскаржуване рішення не підлягає визнанню недійсним, тому як позивачем не надано доказів наявності у нього права на отримання у користування земельної ділянки, яку надано в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Саки" в розмірі іншому ніж потрібно для обслуговування кафе „Тавако” з літнім майданчиком.
Так як договір оренди земельної ділянки від 07 грудня 2007 року був укладений на підставі рішення 22 сесії 5 скликання Сакської міської ради № 38 від 16 листопада 2007 року, яке частково визнано недійсним, він теж підлягає визнанню недійсним у тій частині, що й зазначене рішення, у зв’язку з тим, що згідно статті 124 Земельного кодексу України передача у користування земельних ділянок здійснюється на підставі рішення органу місцевого самоврядування, тобто договір є наслідком прийняття рішення про передачу земельної ділянки в користування.
Щодо посилання заявника апеляційної скарги на те, що постановою Вищого господарського суду України від 21 жовтня 2008 року у справі № 2-20/16453-2004 скасовано рішення господарського суду Автономної Республіки Крим у справі про визнання права власності на об’єкт нерухомого майна –кафе „Тавако” за суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_5, а справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції, який свою чергу ухвалою від 19 травня 2009 року залишив позов без розгляду, то воно є неспроможним.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне. У зв’язку з тим, що договір дарування від 04 лютого 2005 року між суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_5 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 невизнаний недійсним у встановленому законом порядку та його недійсність не є предметом даного спору, вищезазначені посилання відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Саки" не приймаються судовою колегією до уваги.
Враховуючи вищезазначене, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись статтями 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторний комплекс "Саки" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2009 у справі № 2-1/1883-2009 залишити без змін.
Головуючий суддя Л.М. Заплава
Судді І.В. Антонова
М.І. Ткаченко