СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
17 листопада 2009 року С права № 5020-5/293
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: Косарев Олексій Миколайович, довіреність №1 від 09.01.09, Фонд державного майна України;
позивача: Косарев Олексій Миколайович, довіреність № 12 від 23.01.09, Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі;
відповідача: Біла Ірина Олександрівна, довіреність №31-53 від 09.09.09, Федеральне державне унітарне підприємство "13 судоремонтний завод Чорноморського Флоту" Міністерства оборони Російської Федерації;
третя особа: не з'явився, фізична особа - підприємець ОСОБА_4;
розглянувши апеляційну скаргу Федерального державного унітарного підприємства "13 судоремонтний завод Чорноморського Флоту" Міністерства оборони Російської Федерації на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Євдокімов І.В.) від 15 вересня 2009 року у справі № 5020-5/293
за позовом Фонду державного майна України (вул. Кутузова, 18/9,Київ 133,01133)
в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (майд. Повсталих, 6,Севастополь,99008)
до Федерального державного унітарного підприємства "13 судоремонтний завод Чорноморського Флоту" Міністерства оборони Російської Федерації (Кілен-балка,Севастополь,99004)
3-тя особа Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 АДРЕСА_1
про витребування майна із чужого незаконного володіння ВСТАНОВИВ:
Позивач, Фонд державного майна України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до відповідача Федерального державного унітарного підприємства «13 судноремонтний завод Чорноморського флоту»Міністерства оборони Російської Федерації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача –суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4, про витребування майна із чужого незаконного володіння, а саме: державного майна –одноповерхову будівлю овочесховища, що розташована за адресою: вул. Гранатова,1-А в місті Севастополі, та зобов’язати відповідача передати позивачу вказане державне майно шляхом підписання акту прийому-передачі (а.с. 2-5).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Федеральне державне унітарне підприємство «13 судноремонтний завод Чорноморського флоту»Міністерства оборони Російської Федерації немає правових підстав бути власником спірного приміщення.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 15 вересня 2009 року у справі №5020-5/293 (суддя Євдокімов І.В.) позов Фонду державного майна України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим задоволено в повному обсязі.
Витребуване у Федерального державного унітарного підприємства „13 судноремонтний завод Чорноморського флоту ” Міністерства оборони Російської Федерації державне нерухоме майно - одноповерхову будівлю овочесховища, що розташована за адресою: вул. Гранатна, 1-А, місто Севастополь.
Зобов’язано Федеральне державне унітарне підприємство „13 судноремонтний завод Чорноморського флоту ” Міністерства оборони Російської Федерації передати Регіональному відділенню Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі державне нерухоме майно-одноповерхову будівлю овочесховища, що розташована за адресою: вул. Гранатна, 1-А, місто Севастополь.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду мотивовано тим, що будівля овочесховища, розташованого за адресою: місто Севастополь, вул. Гранатна,1-А, не ввійшла до Додатку №2 до Угоди між Україною та Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту «Перелік і параметри об’єктів Чорноморського флоту Російської Федерації в місті Севастополі», у зв’язку з чим відповідач на даний час не має правових підстав на володіння або користування спірним майном.
Не погодившись з рішенням суду, Федеральне державне унітарне підприємство „13 судноремонтний завод Чорноморського флоту ” Міністерства оборони Російської Федерації звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а також неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи.
Так, заявник апеляційної скарги зазначає,що він не володіє спірним майно та позивачем не було доведене, при розгляді справи судом першої інстанції, який саме об’єкт майна треба передати йому.
Більш детальніше доводи викладені в апеляційних скаргах.
Відзивів на апеляційні скарги не надійшло.
У судове засідання, призначене на 17 листопада 2009 року, представник третьої особи не з'явився, про місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи, будь-яких клопотань від нього на адресу суду не надходило.
Враховуючи, що явка сторін не визнавалась обов’язковою, а також те, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія визнала можливим розглянути скаргу за відсутності представника позивача.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, представник позивача проти вимог заявника заперечував.
Переглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
22 жовтня 2001 року між позивачем та третьою особою був укладений договір оренди №56 відповідно до умов якого, позивач передав, а третя особа прийняла у строкове платне користування нежитлове приміщення колишнє овочесховище ВСО, загальною площею 486 кв.м., розташоване за адресою: місто Севастополь, вул. Гранатна, 1, для організації виробничої майстерні та сховища.
Строк дії договору встановлений до 01 січня 2002 року.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005року №555-р «Про управління державним майном, яке використовував Чорноморський флот колишнього СРСР», на Фонд державного майна Україні покладені функції з управління державним майном зазначеним у додатках 2 і 3 до Угоди, яка підписана 28 травня 1997 року, та майном, яке не включено до цих додатків, але фактично використовується Чорноморським флотом Російської Федерації.
Згідно з пунктом 1 вказаної Угоди, Чорноморський флот Російської Федерації використовує зазначені у статтях 2 і З цієї Угоди об'єкти Чорноморського флоту в місті Севастополі та інші пункти базування і місця дислокації корабельного складу, авіації, берегових військ, об'єкти оперативного, бойового, технічного і тилового забезпечення на умовах та протягом строку дії Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 року та Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про взаємні розрахунки, пов'язані з поділом Чорноморського флоту і перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28 травня 1997 року.
Відповідно до статті 3 «Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про взаємні розрахунки, пов'язані з поділом Чорноморського флоту та перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України», українська Сторона передає Російській Стороні в оренду земельні ділянки і розміщені на них об'єкти берегової інфраструктури, а також акваторію бухт в місті Севастополі і Феодосійському порту, зазначені відповідно в додатках №2 і №3 та картах №1 і №2 до Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту.
Згідно зі статтею 3 Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту основна база Чорноморського флоту Російської Федерації знаходиться в місті Севастополі. На основній базі Чорноморського флоту Російської Федерації розміщуються його штаб та інші органи управління, а також військові формування, підприємства, організації та установи Чорноморського флоту Російської Федерації. Перелік і параметри об'єктів, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації у місті Севастополі, містяться у Додатку №2.
У Додатку №2 «Перелік і параметри об'єктів Чорноморського флоту Російської Федерації в місті Севастополі» Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту, у розділі 7 Об'єкти судноремонтних заводів за №1 значиться 13 судноремонтний завод у складі військових містечок №№ 139, 148, 169, 208, 281, 404, 458, 481, 491, БАТ-2, 478, загальною кількістю будівель та споруд 354.
Угода між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту містить відомості про склад військових містечок, з точки зору відомостей про окремі будівлі, з точки зору їх найменування та адреси.
Відповідно до пункту 3 Протоколу п'ятого засідання Підкомісії з питань функціонування Чорноморського флоту Російської Федерації та його перебування на території України Змішаної Російсько-Української комісії по співробітництву від 03 листопада 2003 року російська сторона надала української стороні матеріли інвентаризації казармено-житлового фонду 1997 ОМІС ЧФ РФ, які містять відомості про склад військових містечок та з точки зору загальної кількості об'єктів нерухомості (будівель та споруд), з точки зору відомостей про окремі будівлі, їх найменування та адреси.
Так, у книзі №1 вказаних описів вказано про склад військових містечок №№ 139, 148, 169, 281,404,458,481,491.
У склад будівель військового містечка №481, які розташовані по вул. Гранатної, 1-А включено будівлі житлового будинку, теплиці та АХК, але будівлі овочесховища в інвентаризаційних описах казармено-житлового фонду 1997 ОМІС ЧФ РФ в частини військового містечка №481 не враховано.
В той час, як було встановлено судом першої інстанції, відповідач володіє будівлею овочесховища, розташованого за адресою: місто Севастополь, вул. Гранатна, 1-А, що підтверджується в тому числі листом №31-20/2246 (а.с. 9).
Таким чином, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що будівля овочесховища, розташованого за адресою: місто Севастополь, вул. Гранатна, 1-А, не ввійшла до Додатку №2 до Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту «Перелік і параметри об'єктів Чорноморського флоту Російської Федерації в місті Севастополі».
У зв'язку з чим, відповідач на даний час не має правових підстав на володіння або користування державним майном України - одноповерхової будівлею овочесховища, що розташована по вул. Гранатної. 1-А в місті Севастополі.
Відповідно до пункту 1 статті 397 Цивільного кодексу України, володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе.
Згідно зі статті 398 Цивільного кодексу України, право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 399 Цивільного кодексу України, право володіння припиняється у разі: витребування майна від володільця власником майна або іншою особою.
Згідно зі статтею 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.
Згідно зі статті 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
На підставі вказаних правових норм колегія судів дійшла висновку, що вимоги Федерального державного унітарного підприємства „13 судноремонтний завод Чорноморського флоту ” Міністерства оборони Російської Федерації, викладені в апеляційних скаргах, задоволенню не підлягають.
Так, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права, з дослідженням всіх обставин у справі, у зв’язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Федерального державного унітарного підприємства „13 судноремонтний завод Чорноморського флоту ” Міністерства оборони Російської Федерації залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 15 вересня 2009 року у справі №5020-5/293 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді