Справа № 2-А-831/07
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2007 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в складі:
головуючої судді Куропятник О.М.
при секретарі Смужаниця А.О.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево
адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до
Військової частини А 2039 про стягнення суми,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що проходив військову службу у військові частині А2039 на посаді командира автомобільного ремонтного взводу. Згідно наказу Командира 13 Армійського корпусу №18-ПМ від 29.06.2006 року був звільнений з військової служби у запас за пунктом 63 підпунктом "в" за станом здоров'я відповідно до "Положення про походження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками /мічманами/ Збройних Сил України, а наказом командира військової частини А2039 № 124 від 30.06.2006 року був виключений із списків особового складу частини та знятий із всіх видів забезпечення. При цьому проходив військову службу в інших частинах МОУ, а саме з 01.08.03 року по 09.08.04 року на території КОСОВО в миротворчому контингенті і знаходився на грошовому забезпеченні в Фінансовому управлінні Генерального штабу ЗСУ яке також являється складовою частиною МОУ, також я служив у військовій частині А1556 в червні і липні 2003 року та жовтні і листопаді 2004 року. Відповідно до пункту 1 Указу Президента України від 05.05.03 № 389 "Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України та Управління державної охорони України за безперервну службу" було встановлено щомісячну надбавку за безперервну військову службу в Збройних Силах України у відсотках до грошового забезпечення. Умови й порядок виплати зазначеної надбавки викладені в Інструкції про порядок і умови виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра Оборони України від 26.05.03 року № 149 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.05.03 року за № 411/7732). Розмір зазначеної надбавки грошового
забезпечення залежить від вислуги років. На момент введення надбавки, тобто станом на 01.05.03 p., він мав вислугу понад 20 років, Згідно з вищезазначеним Указом Президента України надбавка з 01.05.03 р. по час виключення зі списків особового складу частини, по 30.06.2006 року повинна була виплачуватись відповідачами в розмірі 70% та 90% від грошового забезпечення, але за винятком грудня 2003 року, та декількох місяців 2004 року з метою економії коштів надбавка виплачувалась у заниженому розмірі. При цьому наказом Міністра Оборони України від 30 липня 2004 року № 308 щомісячна надбавка за безперервну службу в повному розмірі виплачується тільки військовослужбовцям структурних підрозділів центрального апарату Міністерства оброни України, Генерального штабу ЗСУ та функціональних органів військового управління, що утримуються на окремих штатах.
Дані обставини суперечать вимогам статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні права й свободи та є рівними перед законом. Статтею 1 Конституції України проголошено, що Україна є соціально-правовою Державою. Основною ознакою такої Держави є те, що в ній панує верховенство закону. Всі державні органи, їх посадові особи, об'єднання громадян та інші суб'єкти права повинні діяти в межах Конституції та відповідно до законів України. Це правило вводиться в ранг конституційного принципу (ст. 6, 8 Конституції).
Крім того, ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Стаття 22 Конституції України проголошує, що права і свободи людини і громадянина, закріплені Конституцією, не є вичерпними, а також, що при прийнятті нових законів або внесенні зміни до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Згідно ст. 2 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у праві і свободах, визначених законодавством України.
Відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" Держава гарантує матеріальне та інше забезпечення військовослужбовцям у розмірах, що стимулюють зацікавленість громадян України у військовій службі. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов служби.
На звернення про перерахунок йому грошового забезпечення при звільненні з військової частини А2039 де він знаходився на повному грошовому забезпеченні за рахунок МОУ(так як військова частина А2039 являється підрозділом МОУ), фінансовий орган частини йому відмовив.
Беручи до уваги вищевикладене, вважає, що військовою частиною А2039 були порушені його законні права та інтереси, що, в свою чергу завдало йому матеріальної шкоди, просить визнати дії командування
військової частини А2039 щодо нарахування та виплати йому щомісячної надбавки за безперервну службу згідно Указу президента України від 05.05.03 № 389 в заниженому розмірі незаконними; зобов'язати військову частину А2039 провести доплату мені за час проходження служби до розміру 70% і 90% від грошового забезпечення, та виплатити йому не до раховане грошове забезпечення в розмірі 6562грн. 19 коп..
В судовому засіданні позивач позов та мотиви позову підтримав повністю, просив позов задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Повідомлявся належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив.
Заслухавши позивача, вивчивши матеріали справи суд приходитьдо нвисновку, що позов обгрунтований послужним списком ОСОБА_1, витягом з наказу №124, витягом з наказу №18-ПМ, довідкою про суму фактично виплаченого грошового забезпечення з розбивкою по видах ОСОБА_1 від 15 грудня 2006 року, довідкою про суми нарахованого та виплаченого грошового забезпечення за 2003-2006 pp. видана ОСОБА_1 підлягає до задоволення на підставі ст. ст. 1,6,8,19,22,24,55 Конституції України, ст..ст. 2,9 ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», п. 1 Указу Президента України від 05 травня 2003 року№389.
Керуючись ст.ст. 111, 121, 138, 158-163 КАС України, ст. ст. 1,6,8,19,22,24,55Конституції України, ст..ст. 2,9 ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», п. 1 Указу Президента України від 05 травня 2003 року№389, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 задоволити повністю.
Визнати дії командування військової частини А 2039 м.Мукачева щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної надбавки за безперервну службу згідно Указу Президента України від 05 травня 2003 року №389 в заниженному розмірі незаконними.
Зобов'язати військову частину А 2039 м.Мукачева провести ОСОБА_1 доплату за час проходження військової служби до розміру 70% і 90 % від грошового забезпечення та виплатити ОСОБА_1 недонараховане грошове забезпечення в розмірі 6 562 ( шість тисяч п'ятсот шістдесят дві ) гривні 19 ( дев'ятнадцять) копійок.
Судові витрати по справі віднести на рахунок держави.
На рішення може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.