Справа № 2-0-5/2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ                УКРАЇНИ

12 лютого 2007 року                                                                                         Селище Велика Багачка

Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі

головуючої судді                                Біленької В .1.

при секретарі                                      Гавриленко Н.В.

розглянувши на попередньому судовому засіданні в селищі Велика Багачка справу за заявою ОСОБА_1    в    інтересах   неповнолітнього    сина   ОСОБА_2 про встановлення факту належності земельної ділянки до спадкового майна, вказаного в заповіті,

встановив:

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, який проживав в селі Кравченки В-Багачанського району Полтавської області.

Після його смерті залишилося належне йому спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 3,42 га, розташованих на території Рокитянської сільської ради В-Багачанського району Полтавської області.

При житті ОСОБА_3 заповів вказану земельну ділянку неповнолітньому сину заявниці ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Заповіт від 11 квітня 2003 року посвідчений секретарем виконкому Рокитянської сільської ради В-Багачанського району Полтавської області.

В установленому законом порядку ОСОБА_2 прийняв спадщину шляхом подачі до державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини. Про те неповнолітній син заявниці не може одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину в зв»язку з тим, що у вказаному заповіті в якості спадкового майна вказано земельну ділянку на підставі земельного сертифікату, серія ПЛ №0058788, а пізніше в замін сертифікату спадкодавцеві було видано на ту ж саму ділянку державний акт на право власності на землю. Ці розбіжності не дають змоги отримати в нотаріальній конторі документ.

Законний представник неповнолітнього - його мати ОСОБА_1 звернулась з позовом до суду і просила встановити той факт, що земельна ділянка площею 3,42 га , вказана в державному акті на право власності на земельну ділянку, серія ПЛ 092345, виданому ОСОБА_3 є спадковим майном, вказаним в заповіті.

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 заяву підтримала і пояснила, що померлий ОСОБА_3 заповів своєму племіннику - її неповнолітньому синові ОСОБА_2 спадкове майно у вигляді земельної ділянки, площею 3,42 га. В заповіті він посилався на сертифікат на земельну частку, а пізніше замість сертифікату йому був виданий державний акт на право власності на ту ж саму земельну ділянку. Ці розбіжності заповіту і державного акту на право власності не дають можливості отримати в нотаріальній конторі свідоцтво на право власності на цю земельну ділянку.

Заінтересовані особи - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, брати і сестра померлого не заперечують проти того, щоб спадщину прийняв племінник померлого - ОСОБА_2.

Суд, заслухавши пояснення представника заявника ОСОБА_1, зацікавлену особу ОСОБА_4, та вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).

Після його смерті залишилось спадкове майно у вигляді земельної ділянки, площею 3,42 га, засвідченого державним актом на право власності на земельну ділянку, серія ПЛ №092345 (а.с.8).

11.04.2003 року ОСОБА_3зробив заповіт на племінника ОСОБА_2 і вказав, що на випадок смерті належну йому земельну частку (пай) на підставі сертифікату ПЛ № 0058788 він заповідає ОСОБА_2 (а.с.11).

З довідки В-Багачанського районного відділу земельних ресурсів вбачається, що громадянину ОСОБА_3 взамін сертифікату на земельну частку (пай) серія ПЛ № 0058788 видано Державний акт на право власності на земельну ділянку, серія ПЛ № 092345, площею 3,42 га на території Рокитянської сільської ради В-Багачанського району (а.с.7).

Відповідно до ст. 1268 ЦК України неповнолітня особа вважається такою, що прийняла спадщину, так як подала заяву в шестимісячний строк до Державної нотаріальної контори.

Згідно ч.4 ст. 174 ЦПК України " у разі визнання заінтересованими особами позову суд за наявності передбачених законом підстав ухвалює рішення про задоволення позову."

При таких обставинах справи, коли визнання зацікавленими особами позову не суперечить закону і не порушує права, свободи і інтереси інших осіб, суд приходить до висновку про ухвалення рішення про задоволення заяви, так як заявниця надала суду достатньо доказів про те, що земельна ділянка, вказана в сертифікаті та в державному акті, є спадковим майном.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1262,1268 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60,130, 174, 212,234-235,256-259 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Встановити факт, що земельна ділянка площею 3,42 га, розташована на тертиторії Рокитянської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, вказана в Державному акті на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №092345 виданому ОСОБА_3 від 24 листопада 2004 року є спадковим майном, вказаним в заповіті ОСОБА_3 від 11.04.2003 року, згідно сертифікату ПЛ №0058788, посвідченому секретарем виконавчого комітету Рокитянської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області Штепурою П.І. та залишеною за цим заповітом ОСОБА_2.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга до апеляційного суду Полтавської області може бути подана  протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву на апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву на апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не подана у встановлений строк, рішення суду набирає чинності після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.