КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
02.06.10 Справа № 251/9-27
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Зеленіної Н.І. (доповідач по справі),
суддів:
Мазур Л. М.
Чорногуза М. Г.
розглянув апеляційну скаргу Бориспідьська міжрайонна пркуратура Київської області
за позовом Бориспільський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Гірської сільської ради Бориспільського району
до ЗАТ "Спільне українсько-голандське підприємство "Кребо"
про визнання незаконним та скасування державної реєстрації
ВСТАНОВИВ
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 22.03.2010 року у справі за № 251/9-27 (суддя Солодюк О.В.) на підставі пункту 2 статті 62 ГПК України відмовлено у прийнятті позовної заяви (від 08.02.10р. вих.№679вих.) Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Гірської сільської ради Бориспільського району та в особі Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Київській області до Закритого акціонерного товариства «Спільне Українсько-голандське підприємство «Кребо»про визнання незаконним та скасування державної реєстрації Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії І-КВ № 000109, який виданий ЗАТ «Спільне Українсько-голандське підприємство «Кребо»25.10.2001 р.
За оцінкою місцевого господарського суду заява не підлягає розгляду в господарських судах України, оскільки Прокурор просить визнати незаконним державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, серії Ї-КВ № 000109, який видано 26.10.2001 р. Закритому акціонерному товариству «Спільному Українсько-голандському підприємству «Кребо»на підставі рішення виконавчого комітету Гірської сільської ради № 145 від 28.09.2001 р «Про вилучення земельної ділянки із користування ДМА «Бориспіль»та передачі її у користування ЗАТ «Спільне українсько-голандське підприємство «Кредо»під розміщення об'єктів для зберігання пального, пожежного водоймищ та очисних споруд».
Господарським судом Полтавської області визнано, що даний спір є публічно-правовим і підлягає розгляду за нормами Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з того, що Гірська сільська рада є суб'єктом владних повноважень у земельних відносинах і на підставі її рішення № 145 від 28.09.2001 р. відповідачу видано акт на право постійного користування земельною ділянкою, який прокурор просить визнати незаконним та скасувати державну реєстрацію вищезазначеного акта.
При цьому, судом першої інстанції відзначено, що оскільки фактично оскаржується рішення Гірської сільської ради, остання за таким позовом повинна бути зазначена відповідачем.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, вона подана не з приводу вирішення спору про право, а з підстав оспорювання правомірності дій суб'єкта владних повноважень щодо видачі акта ненормативного характеру, тобто спір про право відсутній.
Одночасно місцевий господарський суд звернув увагу прокурора, що в разі звернення позивача (прокурора) з позовом щодо вирішення спору про право власності на земельну ділянку або право користування нею, в тому числі відновлення порушеного права третьою особою, спір підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України, відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України за місцезнаходженням земельної ділянки.
Не погоджуючись із вище названою ухвалою, Бориспільським міжрайонний прокурор Київської області звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду із апеляційним поданням (вх.№2-04/2/316/1098 від 27.04.10р.), в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області у даній справі та передати матеріали позовної заяви для розгляду по суті до місцевого господарського суду.
Прокурор стверджує, що судом першої інстанції прийнято ухвалу з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Прокурор вважає, що господарським судом Полтавської області під час розгляду матеріалів позовної заяви в порушення вимог п.п.1, 7 ч. 1 ст. 3, ст. 17 КАС України, ч. 2 ст. 12 ГПК України, та п. 15 Рекомендацій президії ВГСУ «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»від 27.06.2007 р. № 04-5/120, не правомірно застосовано вимоги ч. 1 ст.62 ГПК України.
На думку прокурора рішення виконавчого комітету Гірської сільської ради № 145 від 28.09.2001 р. «Про вилучення земельної ділянки із користування ДМА «Бориспіль»та передачі її у користування ЗАТ «Спільне українсько-голандське підприємство «Кредо»під розміщення об'єктів для зберігання пального, пожежного водоймищ та очисних споруд»- є актом волевиявлення волі власника щодо розпорядження землею. Ця ознака виключає можливість розгляду справи в порядку адміністративного судочинства.
Ухвалою від 12.05.2010 року Київським міжобласним апеляційним господарським судом за апеляційним поданням Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області, порушено апеляційне провадження з перегляду ухвали господарського суду Полтавської області від 22.03.2010 року.
У судовому засіданні 02.06.2010 року представник Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області вимоги, викладені в апеляційному поданні підтримала.
Представник відповідача проти задоволення апеляційного подання заперечив, просив колегію суддів залишити оскаржувану ухвалу без змін а подання без задоволення.
Представники позивачів в судове засідання не з’явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Явка сторін в судове засідання обов’язковою не визнавалась.
У судовому засіданні 02.06.2010 року колегією суддів за згодою представників сторін та прокурора оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та перевіривши юридичну оцінку суду першої інстанції фактичних обставин справи, повноту їх встановлення, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційне подання не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Господарським судом Полтавської області відмовлено у прийнятті позовної заяви Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області оскільки зі змісту позовної заяви, вона подана не з приводу вирішення спору про право, а з підстав оспорювання правомірності дій суб'єкта владних повноважень щодо видачі акта ненормативного характеру, тобто спір про право відсутній.
На переконання колегії суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду місцевий господарський суд дійшов вірного висновку.
Відповідно до п. 1 ст. 17 КАСУ компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
У вирішенні питання щодо підвідомчості земельного спору незалежно від формулювання позовних вимог, господарським судам слід виходити з комплексного аналізу суб'єктного складу сторін спору, його предмету та підстав позову, що визначається сутністю правовідносин, з яких виник спір, і яка визначає правове становище сторін спору відносно одна одної.
Якщо підставою позову є порушення права суб'єкта господарської діяльності на спірну земельну ділянку, то такий спір підвідомчий господарським судам.
У даному випадку позовна заява подана не з приводу вирішення спору про право, а з підстав оспорювання правомірності дій суб'єкта владних повноважень щодо видачі акта ненормативного характеру, тобто спір про право відсутній.
Колегією суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду при вирішенні даного спору враховано Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів „а“, „б“, „в“, „г“ статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (Справа № 1-6/2010) від 01.04.2010 року № 10-рп/2010, яким встановлено, що положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на „спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності“ слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб’єктом владних повноважень, пов’язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів вважає, що господарським судом Полтавської області при винесенні оскаржуваної прокурором ухвали не порушено норми процесуального права, тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали господарського суду не вбачає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційне подання Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області на ухвалу господарського суду Полтавської області від 22.03.2010 року у справі № 251/9-27 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Полтавської області від 22.03.2010 року у справі № 251/9-27 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 251/9-27 повернути до господарського суду Полтавської області.
Головуючий суддя: Зеленіна Н.І.
Судді:
Мазур Л. М.
Чорногуз М. Г.
Дата відправки