копія Справа №2-5707/10р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2010 року Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого – судді Літвінової І.А.
секретарі – Козак А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у спільній сумісній власності та права власності на спадкове майно, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у спільній сумісній власності та права власності на спадкове майно.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що на підставі договору міни від 15 травня 1997 року однокімнатна квартира АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належала йому, його батькові ОСОБА_3 та дружині батька – ОСОБА_2. Договір міни був посвідчений нотаріально та зареєстрований у ОМБТІ та РОН.
Позивач вказує, що після укладення договору він постійно проживав у зазначеній квартирі зі своєю родиною де і проживає на теперішній час. Його батько ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 після чого залишилася спадщина у вигляді частки квартири АДРЕСА_2 яка належала йому на підставі вищезазначеного договору міни від 15 травня 1997 року. При житті заповіт батько не складав, а тому спадкоємцями першої черги за законом на його долю у квартирі є він та дружина батька – ОСОБА_2. Дружина батька скористувалася своїм правом, передбаченим ч.1 ст.1268 ЦК України і спадщину не прийняла, він заяву про відмову від спадщини не подавав, тому вважається таким, що прийняв спадщину.
Також позивач посилається на те, що при зверненні до нотаріуса про отримання свідоцтва про право на спадщину, йому було відмовлено у зв’язку з тим, що при укладенні договору міни 15 травня 1997 року не були визначені частки кожного із співвласників. В нотаріальну контору протягом строку встановленим ст.1270 ЦК України не надходили заяви від спадкоємців про згоду прийняття спадщину, а тому спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не відкривалася. При видачі паспортів прізвище батька та його дружини записані українською мовою як «ОСОБА_3» та «Андреєва», а його як «ОСОБА_3», хоча російською мовою записані однаково, у зв’язку з чим, з приводу усунення викладених проблем він змушений звернутися до суду з позовом про визнання права власності на частку у спільній сумісній власності та права власності на спадкове майно.
У судовому засіданні позивач позов підтримав у повному обсязі.
Представник відповідачки у судовому засіданні позов визнала повністю, проти задоволення позовних вимог не заперечувала.
Вислухавши пояснення позивача, представника відповідачки, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов підлягаючим задоволенню.
У судовому засіданні встановлено, що на підставі договору міни, який був укладений 15 травня 1997 року, посвідчений державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №2-1355 та зареєстрований у «ОМБТІ та РОН» в реєстровій книзі №229 пр. під реєстром АДРЕСА_3 належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2.
Згідно свідоцтва про народження позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис №1108 Київського відділу ЗАГС м. Одеси від 07 травня 1976 року) у графі «батько» зазначено російською «ОСОБА_3».
Відповідно до паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 виданого Київським РВ УМВС України в Одеській області 23 вересня 1999 року позивачу, його прізвище зазначено «ОСОБА_3», на аркуші № 2 даного паспорту російською мовою зазначено «ОСОБА_3».
Відповідно до паспорту громадянина України серії НОМЕР_2, виданого Київським РВ УМВС України в Одеській області 19 листопада 1996 року батькові позивача, його прізвище зазначено «ОСОБА_3», однак на аркуші № 2 даного паспорту російською мовою зазначено «ОСОБА_3», у зв’язку з чим у суду не виникає сумнівів, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є сином ОСОБА_3.
ІНФОРМАЦІЯ_2 батько позивача – ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 від 15 грудня 2008 р., актовий запис № 12 Нововасилівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області.
Після смерті батька позивача відкрилася спадщина у вигляді 1/3 АДРЕСА_4
Судом встановлено, що у договорі міни від 15 травня 1997 року не було визначено розмір частки кожного з співвласників.
Згідно ст. 372 ЦК України вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Тому, суд вважає за необхідне визнати, що згідно договору міни, який був укладений 15 травня 1997 року, посвідчений державним нотаріусом Третьої Одеської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі за №2-1355 та зареєстрований у «ОМБТІ та РОН» в реєстровій книзі №229 пр. під реєстром АДРЕСА_3 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по 1/3 кожному.
Судом встановлено, що після смерті батька позивач фактично прийняв спадщину, вступив в управління та володіння спадковим майном у вигляді 1/3 частки квартири АДРЕСА_2 яка відкрилася після смерті, оскільки він фактично проживав та залишився проживати у вказаній квартирі, сплачував комунальні та інші платежі, виконував всі обов'язки по утриманню квартири.
Згідно ст. 1268 ч.3 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Судом встановлено, що позивач постійно проживав разом зі своїм батьком ОСОБА_3 – спадкодавцем на час відкриття спадщини, тобто він належить до першої черги спадкоємців за законом. Заяву про відмову від спадщини позивач не подавав.
Інші спадкоємці першої черги – дружина спадкодавця ОСОБА_2 (актовий запис про шлюб №615 від 30 червня 1984 року Малиновського відділу ЗАГС м. Одеси), скористувалася своїм правом, передбаченим ч.1 ст.1268 ЦК України і спадщину не прийняла.
При викладених обставинах суд вважає за необхідне позов задовольнити повністю.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 208, 209, 212 – 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 372, 1216, 1218, 1222, 1223, 1261, 1268 ЦК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у спільній сумісній власності та права власності на спадкове майно задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 квартири АДРЕСА_2
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 квартири АДРЕСА_2 яка належала ОСОБА_3, померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 а всього визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_3
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3 квартири АДРЕСА_3
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий /підпис/