Справа № 2-4539/2010р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2010 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

      головуючого - судді            Літвінової І.А.    

секретаря                                 Козак А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей,

                            ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2010 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/3 з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно на утримання двох неповнолітніх дітей:                ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, починаючи з дня подання позову до суду до повноліття дітей.

При цьому позивачка посилається на те, що з відповідачем вона знаходилась у зареєстрованому шлюбі з 1997 року. Від шлюбу у них народилося двоє дітей:                     ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Шлюб з відповідачем було розірвано                  15 липня 2008 року. Діти проживають з нею і перебувають на її утриманні, угоди про добровільну сплату аліментів не досягнуто, у зв’язку з чим вона вимушена була звернутися до суду про стягнення аліментів.

У судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги визнав частково: в частині звернення позивачки до суду щодо стягнення аліментів, як встановленого законом права, але заперечував необхідність постановлення судового рішення про стягнення аліментів, у зв’язку з тим, що відповідач у добровільному порядку сплачує аліменти на утримання дітей, про що надав до суду для огляду оригінали квитанцій, копії яких залучені до матеріалів справи.

              Суд, вислухавши пояснення, думку та доводи сторін по справі, дослідивши матеріали справи, надані та витребуванні докази, вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

У судовому засіданні встановлено, що   ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 являється   малолітньою   дитиною, у зв’язку з недосягненням нею чотирнадцятилітнього віку /ч.2 ст.6 СК України/.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 являється   малолітньою   дитиною, у зв’язку з недосягненням нею чотирнадцятилітнього віку /ч.2 ст.6 СК України/.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 15 липня 2008 року (актовий запис №356 відділу реєстрації актів цивільного стану по Соснівському району міста Черкаси Черкаського міського управління юстиції Черкаської області).

           З копій свідоцтв про народження та Витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян вбачається, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6, її батьками є ОСОБА_1  та ОСОБА_2.  ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_7 року, її батьками є ОСОБА_1  та ОСОБА_2.

Сторони на даний час проживають окремо.  Малолітні діти проживають разом з позивачкою в м. Одесі. Відповідач проживає та працює в м. Черкаси, отримує щомісячний заробіток.  

З часу розлучення, з липня 2008 року, відповідач добровільно сплачував кошти на утримання дітей в розмірі за своїм розсудом. Договір про сплату аліментів на дітей у письмовій формі та нотаріально посвідчений, згідно правил ст. 189 Сімейного Кодексу України сторонами укладений не був.

Згідно з ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Обов’язок утримувати дитину є рівною мірою обов’язком як матері так і батька.

За правилами ч. 2 ст. 183 СК України, при визначенні судом розміру аліментів у часті від заробітку (доходу) - стягнення відбувається до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стаття 182 СК України передбачає, що суд при визначенні розміру аліментів враховує стан здоров’я та матеріальне становище дитини, стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів, та інші обставини, що мають суттєве значення.

Представник позивача просив суд урахувати при визначенні розміру аліментів наявність у відповідача батьків – пенсіонерів, яким він допомагає.

При викладених обставинах суд вважає за необхідне стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно починаючи з 13 квітня 2010 року і до досягнення повноліття ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто до 02 лютого 2016 року. Також, суд бере до уваги те, що відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, мінімальний розмір аліментів не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.  

               На підставі викладеного і  керуючись ст.ст. 180 – 183, ч. 1 ст. 189 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 218, п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітніх дітей – задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця АДРЕСА_2 працює начальником ВДК в ОДПС ДПА в Черкаській області, проживає за адресою: АДРЕСА_1,  на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, встановленого на відповідний період законом, щомісячно, починаючи з 13 квітня 2010 року і до досягнення повноліття донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто до 12 жовтня 2016 року.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито у сумі 51 гривна та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 гривень.

Допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також подання апеляційної скарги до Київського районного суду м. Одеси протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий