Справа № 2-3470/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

04 серпня 2010  року     Рокитнянський районний суд Київської області в складі: головуючого судді  Корбута В.М., при секретарі Божок Н.В., розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в смт. Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області про проведення перерахунку раніше призначеної пенсії і виплати недоотриманої суми пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернувшись до суду з позовом, просить   зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області ( далі-Відповідач) здійснити  відповідно до ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі-Закон)  перерахунок та виплату щомісячної доплати до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати , починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по  час постановлення рішення з урахуванням раніше виплачених сум та з навступним перерахунком і виплатою згідно з діючим законодавством на час виплати та зобов’язати Відповідача здійснити  відповідно до ст.51 Закону   перерахунок та виплату щомісячної   додаткової пенсії в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком  починаючи з 09.07.2007 року  по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по  час постановлення рішення з урахуванням раніше виплачених сум та з навступним перерахунком і виплатою згідно з діючим законодавством на час виплати

Свої вимоги позивачка  обґрунтовує тим, що вона є потерпілою від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідним посвідченням (категорія 4), зареєстрована і постійно проживає в АДРЕСА_1, яке віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю, перебуває на обліку у Відповідача та отримує пенсію за віком. Тому у відповідності до ст.ст. 39, 51 Закону  має право на щомісячну доплату до пенсії та додаткову пенсію. В зв’язку з тим, що Відповідач виплачує їй  доплату до  пенсії та додаткову пенсію  в значно меншому розмірі ніж це передбачено чинним законодавством України вона звернулася із заявою про проведення донарахування та виплату вищевказаних сум до пенсії. Проте дана заява була залишена  без задоволення, що і змусило звернутись до суду з даним позовом.

Позивачка в судове засідання не з’явилася, але звернулася із заявою в якій просить  розглянути справу без її участі. Позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про час і місце слухання справи, не направив представника  в судове засідання.

Дослідивши письмові докази, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_1 від 27.01.1994 року вбачається, що позивачка  є потерпілою  від Чорнобильської катастрофи (категорія 4). Дане посвідчення є безстроковим і діє на всій території України.

Згідно довідки від 14.07.2010 року № 3710 виданої виконкомом  Рокитнянської селищної  ради вбачається, що позивачка дійсно проживає в АДРЕСА_1 з 11.11.1981  року по даний час.

Із листа та довідки Відповідача № 4684/Л-01 від 14.07.2010 року вбачається, що позивачка перебуває на обліку  в райуправлінні ПФ з 17.11.2005 року і отримує пенсію за віком. Їй виплачується доплата до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, яка проживає на забрудненій території в сумі 5 грн. 20 коп. та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю в сумі з 3 грн. 10 коп. до 35 грн. 30 коп. (в залежності від розміру прожиткового мінімуму) у відповідності до  постанов Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, № 1 від 03 січня 2002 року, №1252 від 26 листопада 2009 року та законів про Державний бюджет на відповідний рік.

Дана позиція Відповідача, яка ґрунтується виключно на постановах Кабінету Міністрів України та законах про Держбюджет на відповідний рік є невірною, так як  суперечить вимогам Конституції України, рішенню Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 та рішенню Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008.

Відповідно до ч. 2  ст.  19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування,  їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі,  в межах повноважень та у спосіб,  що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 2  ст.  113 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.  Конституція України має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Конституція України – є нормами прямої дії.  

Стаття 22 Конституції України вказує, що права і свободи людини і громадянина закріплені цією Конституцією не є вичерпними. Конституційні права і свободи людини і громадянина гарантуються  і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту  та обсягу існуючих прав і свобод.

Кабінет Міністрів України не уповноважений зменшувати встановлені Законами України конкретні розміри доплат до пенсій, додаткову пенсію, підвищення до пенсії, пільги і компенсацій, які  є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень громадян, тому звужування підзаконним актом змісту та обсягу права наданого Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та Законом України "Про соціальний захист дітей війни" є безпідставним.

Крім того,  згідно з рішенням Конституційного Суду України (№ 8-рп/2005 від 11 жовтня по справі № 1-21/2005),  який неодноразово розглядає проблеми,  пов'язані з реалізацією права на соціальний захист,  неприпустимістю

обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень,  і сформулював правову позицію,  згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України,  що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема,  належать громадяни,  яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося,  що пільги,  компенсації,  гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень,  тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 положення законів України про Держбюджет на відповідний рік, якими було змінено та зупинено ст.ст. 39, 51 Закону України   „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визнане таким,  що не відповідає Конституції.

України та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цих Рішень. Тому перерахунок доплати до пенсії та додаткової пенсії слід провести з дня винесення рішень Конституційним Судом України, тобто з 09.07.2007 року та з 22.05.2008 року.  

Відповідно до ч.2 ст.39 Закону, в редакції, яка діє на даний час, передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються на одну мінімальну заробітну плату .

Відповідно до ч.3 ст.51 Закону в редакції, яка діє на даний час, передбачено,   що особам, віднесеним до категорії 4, призначається додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.

Судом встановлено, що Відповідач ігноруючи вимоги ст. ст. 39, 51  Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 та рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 безпідставно відмовив позивачці у задоволенні її заяви про донарахування та виплаті недоотриманої пенсії.

Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення ст. ст.   39, 51  Закону , рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 та строк позовної довності, а саме, те що позивачка звернулася з позовом  21.07.2010 року, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивачки про здійснення перерахунку та проведення виплати щомісячної доплати до пенсії та додаткової пенсії у розмірах визначених вищезазначеними нормами матеріального права за період 21.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до 31.12.2009 року.

Крім того, зважаючи на те, що Відповідач в своїй діяльності не враховує  пріоритетність законів над підзаконними актами та ігнорує рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6рп/2007 та № 10 рп/2008 від 22.05.2005 року, чим самим на протязі тривалого часу грубо порушує права позивачки на своєчасне отримання пенсії в повному розмірі, суд вважає за необхідне  зобов'язати Відповідача  керуватись та виконувати положення ст.ст. 39, 51  Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щодо нарахування та виплати позивачці  в подальшому щомісячну доплату до пенсії та додаткову пенсію  у розмірах визначених вищевказаними нормами матеріального права, а саме з 01.01.2010 року і до того часу поки дані норми  Закону будуть чинними.

Враховуючи положення ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з Відповідача на користь позивачки судові витрати в розмірі 37 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, ст. ст. 8, 19, 22, 113 Конституції України, ст.ст. 39, 51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, прож. АДРЕСА_1 задовольнити.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області здійснити нарахування та провести виплату ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати та щомісячну додаткову пенсію у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком ,  з врахуванням виплачених коштів , у відповідності до ст.ст. 39,51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  за період з 21.07.2007 року до 31.12.2007 року з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року та  з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської  області здійснити нарахування та проводити виплату ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати та щомісячну додаткову пенсію у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком  у відповідності до ст.ст. 39,51 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  з 01.01.2010 року і до того часу поки дані норми Закону будуть чинними  та не зміненні, доповненні або скасовані.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської  області на користь ОСОБА_1 судові витрати понесені по оплаті ІТЗ у розмірі 37 гривень.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської  області на користь держави судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп.

Звільнити ОСОБА_1  від сплати судового збору у відповідності до п.18, ст.4 Декрету КМ України „Про державне мито” від 21.01.1993 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області  через Рокитнянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                                                                                                                                                               В.М. Корбут