КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
19.05.10 Справа № 02/4090
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Разіної Т. І (доповідач по справі),
суддів:
Мазур Л. М.
Чорногуза М. Г.
за участю представників:
від позивача: Яворський В.І. –представник за довіреністю № 3 від 03.08.09 р.,
від відповідача: не з’явились
від третьої особи: ОСОБА_4 - представник за довіреністю № 491077 від 29.09.09 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Укртехопт” на рішення господарського суду Черкаської області від 24.06.2009 р. у справі № 02/4090
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Укртехопт”, м. Черкаси
до товариства з обмеженою відповідальністю “Партнер і К”, м. Черкаси
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: СПД-ФО ОСОБА_5, м. Черкаси
про визнання недійсним договору
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2008 року ТОВ “Укртехопт” звернулось до господарського суду Черкаської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Партнер і К” про визнання на підставі статті 57 ЦК УРСР (1963 р.) недійсним укладений між ТОВ «Укртехопт»та ТОВ «Партнер і К»договір купівлі-продажу № 2201-01 від 22.01.2001 року, за яким відповідач ТОВ «Партнер і К»отримав у власність від позивача ТОВ «Укртехопт»об’єкт: недобудоване приміщення Чигиринського моторобудівного заводу (утвореного на базі колишнього будівництва домобудівного комбінату Чигиринської парогазоелектростанції), що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Чигирин, Орбіта-1, - як угоду, яка укладена внаслідок зловмисної угоди представника однієї сторони (тобто на той час директора ТОВ «Укртехопт»Щербини Г.С.) з другою стороною (тобто з ТОВ «Партнер і К»в особі на той час його директора Леонова О.П.), та просить застосувати такі правові наслідки визнання даної угоди (правочину, господарського зобов’язання) недійсною, як двостороння реституція, а саме: зобов’язати відповідача ТОВ «Партнер і К»передати у власність позивачеві ТОВ «Укртехопт»об’єкт: недобудоване приміщення Чигиринського моторобудівного заводу (утвореного на базі колишнього будівництва домобудівного комбінату Чигиринської парогазоелектростанції), що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Чигирин, Орбіта-1, - який відповідач ТОВ «Партнер і К»отримав у власність від позивача ТОВ «Укртехопт»за договором купівлі-продажу № 2201-01 від 22.01.2001 року; зобов’язати позивача ТОВ «Укртехопт»повернути відповідачеві ТОВ «Партнер і К»кошти в сумі 11.100 грн. з урахуванням ПДВ, одержані ним від відповідача ТОВ «Партнер і К»за договором купівлі-продажу № 2201-01 від 22.01.2001 року.
В обґрунтування позовної заяви позивач вказує на те, що договір купівлі –продажу № 2201-01 від 22.01.2001 року укладений внаслідок зловмисної угоди та суперечить цілям діяльності позивача.
12 серпня 2008 року позивачем подано клопотання в порядку ст. 27 ГПК України про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача СПД-ФО ОСОБА_5
07 жовтня 2008 року в порядку ч. 4 ст. 22 ГПК України позивачем подана заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд першої інстанції:
–визнати на підставі статті 57 ЦК УРСР (1963 р.) недійсним з моменту укладення (вчинення, виникнення), тобто з 22.01.2001 року укладений між ТОВ «Укртехопт»та ТОВ «Партнер і К»договір купівлі-продажу № 2201-01 від 22.01.2001 року, за яким відповідач ТОВ «Партнер і К»отримав від позивача ТОВ «Укртехопт»об’єкт: недобудоване приміщення Чигиринського моторобудівного заводу (утвореного на базі колишнього будівництва домобудівного комбінату Чигиринської парогазоелектростанції), що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Чигирин, Орбіта-1, - як угоду, яка укладена внаслідок зловмисної угоди представника однієї сторони (тобто на той час директора ТОВ «Укртехопт»Щербини Г.С.) з другою стороною (тобто з ТОВ «Партнер і К»в особі на той час його директора Леонова О.П.). Застосувати такі правові наслідки визнання даної угоди (правочину, господарського зобов’язання) недійсною, як двостороння реституція, а саме: зобов’язати відповідача ТОВ «Партнер і К» передати позивачеві ТОВ «Укртехопт»об’єкт: недобудоване приміщення Чигиринського моторобудівного заводу (утвореного на базі колишнього будівництва домобудівного комбінату Чигиринської парогазоелектростанції), що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Чигирин, Орбіта-1, - який відповідач ТОВ «Партнер і К»отримав від позивача ТОВ «Укртехопт»за договором купівлі-продажу № 2201-01 від 22.01.2001 року; зобов’язати позивача ТОВ «Укртехопт»повернути відповідачеві ТОВ «Партнер і К»кошти в сумі 11100 грн. з урахуванням ПДВ, одержані ним від відповідача ТОВ «Партнер і К»за договором купівлі-продажу № 2201-01 від 22.01.2001 року (а.с. 98-99 том 1).
Рішенням господарського суду Черкаської області від 24.06.2009 року у справі № 02/4090 (суддя Пащенко А.Д.) у задоволенні позовних вимог ТОВ “Укртехопт” до ТОВ Партнер і К” за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача СПД–ФО ОСОБА_5 про визнання недійсним договору - відмовлено повністю.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено наявність факту зловмисної угоди представника ТОВ «Укртехопт»- директора Щербини Г.С. із ТОВ «Партнер і К»при укладенні оспорюваного договору купівлі-продажу № 2201-01 від 22 січня 2001 року.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ “Укртехопт” подало апеляційну скаргу б/н від 13.07.2009 року, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 24.06.2009 р. у справі № 02/4090 та прийняти нове рішення, яким:
- визнати на підставі ст. 57 ЦК УРСР недійсним з моменту укладення (вчинення, виникнення), тобто з 22.01.2001 року укладений між ТОВ “Укртехопт” та ТОВ “Партнер і К” договір купівлі-продажу № 2201-01 від 22.01.2001 року, за яким відповідач отримав від позивача об’єкт: недобудоване приміщення Чигиринського моторобудівного заводу (утвореного на базі колишнього будівництва домобудівного комбінату Чигиринської парогазоелектростанції), що знаходиться за адресою: Орбіта - 1 міста Чигирин Черкаської області, - як угоду, яка укладена внаслідок зловмисної угоди представника однієї сторони (тобто на той час директора ТОВ “Укртехопт” Щербини Г.С.) з другою стороною (тобто з ТОВ Партнер і К” в особі на той час його директора Леонова О.П.). Застосувати такі правові наслідки визнання даної угоди (правочину, господарського зобов’язання) недійсної, як двостороння реєстрація, а саме: зобов’язати відповідача передати позивачеві недобудоване приміщення Чигиринського моторобудівного заводу (утвореного на базі колишнього будівництва домобудівного комбінату Чигиринської парогазоелектростанції), що знаходиться за адресою: Орбіта - 1 міста Чигирин Черкаської області, - який отримав від позивача за договором купівлі-продажу № 2201-01 від 22.01.2001 року; зобов’язати позивача повернути відповідачеві кошти в сумі 11100 грн. з урахуванням ПДВ, одержані ним від відповідача за договором купівлі-продажу № 2201-01 від 22.01.2001 року.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення господарського суду Черкаської області від 24.06.2009 р. у справі № 02/4090 є незаконним у зв’язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду та неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права – ст.ст. 91, 94, 95, 103, 104, 105 ГПК України, ст.ст. 57, ч.1 ст. 59 ЦК УРСР (1963 р.), ст.ст. 216, 232, 236 ЦК України (2003 р.), ст.ст. 1, 10, 12, 23 Закону України «Про господарські товариства», ст. 58 Конституції України.
За апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю “Укртехопт” на рішення господарського суду Черкаської області від 24.06.2009 року згідно зі ст. 98 ГПК України Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 24.07.2009 р. порушено апеляційне провадження у справі № 02/4090 та призначено розгляд у судовому засіданні за участю представників сторін.
21.10.2009 року позивачем через загальний відділ-відділ документального забезпечення суду подано клопотання № 03/10-9 від 20.10.2009 року про призначення судової комплексної економічно-товарознавчої експертизи.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.10.2009 року на підставі клопотання апелянта, зупинено апеляційне провадження у справі № 02/4090 та призначено у справі комплексну (економічно - товарознавчу) експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (м. Київ-25, вул. Велика Житомирська, 19).
09.03.2010 року Київський науково-дослідний інститут судових експертиз направив до Київського міжобласного апеляційного господарського суду справу № 02/4090 в двох томах та повідомлення про неможливість дачі висновку судово-технічної експертизи в зв’язку з відсутністю у справі оригіналів документів, а саме: договору № 2201-01 від 22.01.2001 року, укладеного між ТОВ «Укртехопт»(м. Черкаси) та ТОВ «Партнер і К»(м. Черкаси), додатку № 1 - Загальні відомості про об’єкт до договору № 2201-01 від 22.01.2001 року і Акт прийому-передачі об’єкту подетально від 22.01.2001 року до договору № 2201-01 від 22.01.2001 року та додатку № 2 - Акт передачі деталей об’єкту від 01.04.2001 року до договору № 2201-01 від 22.01.2001 року, копії яких надані на дослідження і знаходяться (а.с. 19-23 тому 2 наданих матеріалів справи).
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.03.2010 року апеляційне провадження у справі № 02/4090 поновлено на підставі ст. 79 ГПК України та призначено розгляд справи до розгляду.
Відповідно до розпорядження в.о. голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.04.2010 року розгляд апеляційної скарги здійснено у наступному складі колегії суддів: Разіної Т.І., Мостової Г.І., Мазур Л.М.
Відповідно до розпорядження в.о. голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.04.2010 року розгляд апеляційної скарги здійснено у наступному складі колегії суддів: Разіної Т.І., Чорногуза М.Г., Мазур Л.М.
Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.
Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений.
Представник третьої особи в судовому засіданні та у відзиві заперечив проти доводів апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Згідно із ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Колегія суддів зазначає, що позивачем не додано до позовної заяви оригіналу договору купівлі-продажу № 2201-01 від 22.01.2001 р.
Із ксерокопії договору (який не завірений в установленому порядку) вбачається, що 22 січня 2001 року між ТОВ «Укртехопт»в особі директора Щербини Г.С. та ТОВ «Партнер і К»в особі директора Леонова О.П. укладено договір куплі-продажу № 2201-01 за умовами якого ТОВ «Укртехопт»передало у власність ТОВ «Партнер і К» об’єкт –недобудоване приміщення Чигиринського моторобудівного заводу.
Як вбачається із п. 2.1. договору загальна вартість об’єкту даного договору становить 9 250 грн. без ПДВ, що складає 11100 грн. з урахуванням ПДВ.
За умовою пункту 3.3. договору перехід права власності на об’єкт відбувається в момент підписання даного договору.
Відповідно до ст. 153 ЦК Української РСР (1963 року )та ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є - умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як вірно встановлено господарським судом першої інстанції, сторонами вказані вимоги закону були виконані, що підтверджується Актом прийому-передачі об’єкту подетально від 22.01.2001 року до договору № 2201-01 від 22.01.2001 року та додатку № 2 - Акт передачі деталей об’єкту від 01.04.2001 року до договору № 2201-01 від 22.01.2001 року.
В той же час, позивачем не доведено наявність факту зловмисної угоди представника ТОВ “Укртехопт” директора Щербини Г.С. із ТОВ “Партнер і К” при укладенні оспорюваного договору купівлі-продажу № 2201-01 від 22 січня 2001 року.
Угода може бути визнана недійсною з підстав, передбачених законом. Щодо угод, вчинених до набрання чинності Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року, підстави і наслідки їх недійсності визначаються статтями 47–58 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року, далі ЦК УРСР, якщо угода не підпадає під дію інших законів, які встановлюють спеціальні підстави та наслідки недійсності угод.
Зловмисна угода –умисна змова представників однієї сторони з другою стороною, внаслідок чого настають несприятливі наслідки для особи, від імені якої укладено договір.
Згідно законодавства України, чинного на момент укладення спірного договору, угода може бути визнана недійсною з підстав, передбачених законом.
Загальні підстави і наслідки недійсності угод встановлені статтею 215 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого порушеного права та обрати спосіб такого захисту.
Відповідно до ч. 1 ст. 232 ЦК України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.
Норма ст. 57 ЦК УРСР (на яку посилається позивач) передбачала, що угода, укладена внаслідок обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною, а також угода, яку громадянин був змушений укласти на вкрай невигідних для себе умовах внаслідок збігу тяжких обставин, може бути визнана недійсною за позовом потерпілого або за позовом державної чи громадської організації.
У випадках, коли для особи (громадянина чи юридичної особи) права та обов’язки виникають із угод, вчинених через їх представника (стаття 62 ЦК УРСР), останній при укладенні угоди повинен керуватися виключно інтересами особи, від імені якої він укладав угоду. Тому, якщо буде встановлено, що представник, укладаючи угоду від імені юридичної особи, вступив у зловмисну угоду із іншою стороною, така угода визнається недійсною. Важливою умовою у такій ситуації є встановлення факту змови представника із особою, з якою він уклав угоду, з метою нанести збитки особі, яку він представляє, і що такі збитки дійсно нанесені.
Отже, щодо визнання угоди недійсною з підстав зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною, то можуть визнаватися тільки ті угоди, що здійснюються через представника.
Із оспорюваного договору вбачається, що він укладений і підписаний в особі директорів товариств.
В пункті 4.11. статуту ТОВ «Укртехопт»закріплено, зокрема, що директор без доручення діє від імені товариства, укладає угоди.
В п. 4.9. статуту ТОВ «Партнер і К» передбачено, що директор самостійно вирішує всі питання діяльності товариства крім тих, що належать до виключної компетенції зборів учасників. В пункті 4.11. статуту закріплено також, зокрема і те, що директор без доручення діє від імені товариства, укладає угоди.
В пункті 12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 28 квітня 1978 року № 3 “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” вказано, що при вирішенні позовів про визнання угоди недійсною на підставі ст. 57 ЦК УРСР суди повинні мати на увазі, що такі вимоги можуть бути задоволені при доведеності фактів зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною і наявності їх безпосереднього зв’язку з волевиявленням сторони укласти угоду на вкрай невигідних для неї умовах. Аналогічна правова позиція міститься в роз’ясненні Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 р. № 02-5/111 (із змінами і доповненнями) «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними).
Як встановлено господарським судом першої інстанції, позивачем всупереч вимог ст. 33 ГПК України не довів факту зловмисної угоди представника однієї сторони з другою стороною і наявності їх безпосереднього зв’язку з волевиявленням другої сторони щодо укладання угоди.
Відповідно до Роз’яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 «Про судове рішення»із змінами і доповненнями, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, на підставі наявних в справі матеріалів та отриманих від сторін в процесі апеляційного провадження пояснень, прийшла до висновку що відповідно до ст. 43 ГПК України суд першої інстанції повно і всебічно дослідив подані сторонами докази у їх сукупності з матеріалами справи, дав їм вірну правову оцінку, на підставі чого виніс законне і обґрунтоване рішення, яке повністю відповідає вимогам чинного законодавства, підстав для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду не вбачається, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 42, 43, 32-34, 43, 85, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Укртехопт” на рішення господарського суду Черкаської області від 24.06.2009 року у справі № 02/4090 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Черкаської області від 24.06.2009 року у справі № 02/4090 залишити без змін.
Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Матеріали справи № 02/4090 повернути до господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.
Головуючий суддя: Разіна Т. І
Судді:
Мазур Л. М.
Чорногуз М. Г.
Дата відправки