Справа № 2-4776/10                

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2010 року                             м. Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

      головуючої одноособово судді - Середи І.В.,

    при секретарі – Чорній А.О.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду №9 в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу вказавши на те, що спільне життя з відповідачкою не склалося і сім’я фактично розпалася через різні погляди на шлюб і різні інтереси, втрату почуття любові та поваги, у зв’язку з чим вони припинили спільне проживання та ведення спільного господарства, подальше збереження шлюбу неможливо, оскільки понад сім років позивач проживає з іншою жінкою, з якою має намір створити нову сім’ю, проте розірвати шлюб у органах РАЦС він не може, так як йому невідомо місце проживання відповідачки.

Сторони у засідання не з’явилися, були повідомлені належним чином, надали суду заяви: позивач про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутності, а відповідачка про визнання позову і також про розгляд справи без неї .

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України.

    Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

    Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Сторони зареєстрували шлюб 24 квітня 1998 року у першому Приморському відділі реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції(а.с.4). У обох шлюб перший. Від шлюбу подружжя дітей немає.

Причиною розпаду сім’ї стали різні погляди подружжя на шлюб і різні інтереси, втрата між ними почуттів любові та поваги, у зв’язку з чим сторони припинили спільне проживання та ведення спільного господарства, подальше збереження шлюбу між ними неможливо, оскільки понад сім років позивач проживає з іншою жінкою, з якою має намір створити нову сім’ю, на розірвання шлюбу відповідачка згодна.

Згідно ст.111 Сімейного кодексу України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Враховуючи, що у сторін сім’я розпалася, суд вважає, що надавати строк для примирення недоцільно, тому що суперечить моральним засадам суспільства.

Суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані і доказані, а позов підлягає задоволенню, тому що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе і суперечить інтересам сторін.

Керуючись ст.ст. 110, 112 СК України, ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

    Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 24 квітня 1998 року у першому Приморському відділі реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, актовий запис №90, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розірвати.

Стягнути державне мито при реєстрації розірвання шлюбу у органах РАЦС у розмірі 17 грн. з ОСОБА_1, а ОСОБА_2 від витрат звільнити.

Копію рішення суду після набрання ним законної сили направити першому Суворовському відділу РАЦС Одеського міського управління юстиції для виконання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Суддя: