Справа № 2-1919/10р                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

09 серпня  2010  року                                                                 Лубенський міськрайонний суд

                                                                                                               Полтавської області

в складі : головуючого судді – Гудкова С.В.

при секретарі – Яценко Л.І

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лубни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах  Полтавської області про перерахунок державної та додаткової пенсії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд  з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах  Полтавської області про перерахунок державної та додаткової пенсії.

 У позові вказав, що він являється учасником ліквідації аварії на ЧАЕС  1- ї категорії та інвалідом 2- ї групи. Інвалідність виникла внаслідок захворювання пов»язаного з виконанням військового обов»язку по ліквідації аварії на ЧАЕС. Отримує пенсію по інвалідності через УПФУ в м.Лубнах, згідно ЗУ " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" . Але  вважає, що  розрахунок його пенсії, проведений відповідачем не відповідає чинному законодавству, у зв'язку з  чим   звернувся до останнього з заявою про перерахунок пенсії,  в чому йому було відмовлено і з чим він категорично не погоджується, вважаючи  дії відповідача неправомірними.

Так, позивач стверджує, що згідно ст. 54 ч. 4 ЗУ " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по   2-й групі інвалідності — 8 мінімальних пенсій за віком;

у відповідності з ст.50 ЗУ ” Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  особам, віднесеним до 1 категорії, зокрема інвалідам 2-ї групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

На підставі викладеного позивач прохає суд зобов"язати Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах Полтавської області  провести перерахунок та відповідні виплати державної пенсії у розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком, відповідно до ст. 54 ч.4  ЗУ  " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та щомісячну додаткову  пенсію по ст. 50 вказаного Закону у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з урахуванням  ст. 28 ЗУ  "Про  загальнообов'язкове   державне пенсійне  страхування" та ЗУ «Про Державний бюджет» на відповідний рік", починаючи з 01.11.2009 року.

У судове засідання позивач не з"явився, надіслав до суду заяву з проханням озглянути справу без його участі, свої позовні вимоги підтримав, прохає їх задовольнити .

    Представник відповідача - управління Пенсійного фонду України  в м.Лубнах в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно. Надіслав до суду письмове заперечення у якому зазначено, що позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає повністю та прохає справу розглянути без  участі представника управління.

Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані  документи та матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню  з наступних підстав.

    Встановлено,  що позивач являючись ліквідатором аварії на ЧАЕС  1 –ї категорії , маючи 2-гу групу інвалідності внаслідок захворювання, пов”язаного з виконанням обов”язків  по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безстроково, отримує пенсію   відповідно до рішення суду від 17.03.2009 року (справа № 2-а-93/09) та ст.ст.50.54 ЗУ " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком на той час (з 01.10.2008 року).

    Після перерахунку розміру його пенсії прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність підвищився з 01.11.2009 року – 573 грн., з 01.01.2010р. – 695 грн., з 01.04.2010 року – 706 грн., але псля цих підвищень відповідач не проводив перерахунок його пенсії.

Позивач, вважаючи невірно нараховану йому  пенсію, 08.06.2010 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах із заявою  про її перерахунок (а.с.7), на що отримав відмову (а.с.8) .

      Згідно ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим по 2 групі інвалідності – 8 мінімальних пенсій за віком.

Згідно ч.1 ст. 50 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам, віднесеним до 1 категорії, які є інвалідами 2 – ї групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі – 75% мінімальної пенсії за віком.

  У відповідності до ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, розмір пенсії повинен збільшуватись у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, отже перерахунок пенсії здійснюється з дня встановленого нового розміру прожиткового мінімуму.

    У відповідності до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.

Згідно ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних  законів, не   допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод

          Відповідно  до   ст. 46 ч.1 Конституції України ( 254к/96-ВР )  громадяни  мають  право  на  соціальний захист, що включає  право  на  забезпечення  їх у разі повної,  часткової або тимчасової втрати працездатності,  втрати годувальника, безробіття з  незалежних  від  них  обставин,  а  також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

         Основні положення   щодо   реалізації  конституційного  права громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону  їхнього  життя  і  здоров'я,  створення  єдиного  порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій,  умов проживання  і  трудової  діяльності  на  них,  соціального захисту потерпілого населення визначені та  закріплені  в  Законі  України "Про   статус   і  соціальний  захист  громадян,  які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ).

Суд вважає відмову відповідача у здійсненні перерахунку незаконною, оскільки з   ст. ст.19,18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” вбачається, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо рівня життя населення, що постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС.

    Крім цього, Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та  Закон України “Про державний бюджет України”  на відповідний рік  має вищу юридичну силу.

Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру пенсій учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС суд вважає, що застосуванню підлягають ч.1ст. 50 та ч.4 ст. 54 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи', а не постанови КМ України, які звужують обсяг встановлених законом прав. При розгляді даної справи суд взяв до уваги принцип верховенства права передбачений ст.. 8 Конституції України.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії  за  віком визначається  лише  за  правилами,  передбаченими  ч.1 ст.  28  ЗУ  "Про  загальнообов'язкове   державне пенсійне  страхування" (  1058-15 ),  іншого нормативно-правового акта,  який би визначав цей розмір або встановлював інший  розмір, немає.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідача слід зобов’язати здійснити перерахунок пенсії позивачу з 01.11.2009 року.

Позивач при подачі позову як і відповідач звільнені від оплати судового збору. Оплату судових витрат у вигляді витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді взяв на себе позивач і не прохає їх стягувати з відповідача.

Керуючись  ст.ст.8, 22, 46 Конституції України,

ст. 10, 28 ЗУ „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” , ч.1 ст.50, ч.4 ст.54, ст.ст.49, 50, 67, 71  ЗУ " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",

ст.ст. 10, 15, 57, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Зобов"язати Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах Полтавської області  здійснити перерахунок та відповідні виплати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у відповідності до ст.ст.50, 54 ЗУ  " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 8 мінімальних песій за віком та додаткової пенсії у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 ЗУ  "Про  загальнообов'язкове   державне пенсійне  страхування" і ст.67 ЗУ  " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 01.11.2009 року.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення..

Суддя Лубенського міськрайоного суду:                                                       С.В.Гудков