Справа № 2а-2539/10/1111
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2010 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого Безсмолого Є.Б.
при секретарі Прадіденко І.В.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Кіровограді справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України в м. Кіровограді про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії ,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд поновити пропущений строк для звернення до суду з позовом за захистом порушених прав свобод та інтересів щодо не нарахування та не виплати щомісячної соціальної допомоги «Дітям війни» згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, а також з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді щодо несплати щомісячної соціальної допомоги за вказаний період та зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Кіровограді здійснити перерахунок та виплату пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Позивач в судове засідання не з»явився, надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, без його участі.
Представник відповідача – Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді в судове засідання не з»явився, надав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді, як територіальне управління не має жодного відношення до коштів державного бюджету, Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді здійснює всі виплати на підставі ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування“, який є спеціальною нормою та положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах передбачено щодо функцій управлінь Пенсійного фонду входить призначення ( перерахунок ) пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати, позивач же просить зобов”язати проводити нарахування щомісячної соціальної державної допомоги відповідно до ЗУ “Про соціальний захист дітей війни“, до компетенції органів Пенсійного фонду не входить дана виплата, із норми ст. 6 ЗУ “ Про соціальний захист дітей війни “ не вбачається, що виплата дітям війни повинна проводитися органами Пенсійного фонду. Крім того, керуючись ст. 100 КАС України управління наполягає на відмові в задоволення позовних вимог, так як минув річний строк звернення до суду, визначений ст.99 КАС України. Просить розглянути справу в письмовому провадженні.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року і на нього поширюється дія Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі положення ст. 6 цього Закону, а тому останній має право на отримання щомісячної соціальної допомоги. Вказані обставини підтверджені копією паспорту та посвідченням.
Враховуючи зазначений статус позивача, він відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Із заперечень відповідача по справі випливає, що останній не здійснює позивачу зазначених виплат, посилаючись на відсутність у нього коштів та на невизначеність розрахункової величини (мінімальної пенсії за віком) для розрахунку підвищень до пенсії категорії громадян, які мають статус дітей війни.
Зі змісту ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вбачається, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Законом України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005 року дію ст.6 зазначеного Закону на 2006 рік зупинено.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 19.01.2006 року, який набрав чинності з 15.03.2006 року, до статті 110 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» було внесено зміни, якими встановлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Проте, у 2006 році пільги, встановлені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» запроваджені не були.
Закони України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005 року та «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» від 19.01.2006 року неконституційними не визнані та діяли протягом 2006 року.
Дію ст. 6 Закону на 2007 рік було зупинено ст. 111 Закону України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (з урахуванням положень п. 12 ст. 71 нього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік ст. 6 Закону. Таким чином, відновлено дію ст. 6 Закону України №2195-ЇУ.
Отже, Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді повинно були зробити перерахунок пенсії позивачу починаючи з липня 2007 року. Підстави для перерахунку за період з січня по 09 липня 2007 року - були відсутні.
Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003, №1058-ІУ мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Суд вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.
Положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою етапі, мінімального розміру пенсії за віком.
Так, згідно з частиною 1 статті 62 Закону України від 19.12.2006 №489-У "Про Державний бюджет України на 2007 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень.
У відповідності до частини 3 статті 62 Закону України від 19.12.2006 № 489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.
Крім того, згідно ч.2 ст.85 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХЇІ (з наступними змінами та доповненнями) виплата пенсій проводиться за поточний місяць загальною сумою у встановлені строки, але не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія.
Таким чином, відповідач повинен був підвищити пенсію починаючи з 9 липня по 31 грудня 2007 року.
Доводи відповідача стосовно того, що ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком як розрахункова величина застосовується лише до правовідносин, що регулюються цим законом, і до такої категорії громадян як «діти війни» не застосовується, а згідно ст. 7 Закону фінансове забезпечення державних соціальних гарантій «дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, і Пенсійний фонд України не повинен нести відповідальність за позовами вказаної категорії громадян - є безпідставними та спростовані вищенаведеними висновками.
Суд зазначає, що реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги.
Так, у справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Суди не повинні приймати до уваги обставини, коли з набуттям чинності певним законом, його нормами призупиняється .дія .положень закону, що був прийнятий раніше. І тому до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.
Відносно вимог по виплатам за 2008 рік, суд виходив з того, що правові підстави для вирішення таких вимог є аналогічними 2007 року.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України №Ю7-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст статті 6 Закону України № 2195-ІУ викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Відповідно до частини 4 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» N 107-УІ від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-1V в новій редакції.
Таким чином, відновлено дію ст. 6 Закону України №2195-ІУ.
Ст. 58 ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.
Таким чином, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Крім того, суд виходячи з доцільності вважає за можливе вийти за межі позовних вимог та зобов»язати управління Пенсійного фонду в м. Кіровограді здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 підвищення пенсії з січня 2009 року оскільки вищенаведені положення закону мають законну силу та не були призупинені.
Відповідно до вимог ст. 54 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2009 рік» № 835-VI від 26.12.2008 року встановлено, що у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Таким чином, відповідач повинен виплатити позивачу кошти за період з січня 2009 року по 31.12.2009 року.
Суд вважає, що відповідач починаючи з 22 травня 2008 року неправомірно застосовує п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28 травня 2008 року, якою встановлено, що «дітям війни» (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії виплачується підвищення у розмірах : з 22 травня -48,1 гри., з 01 липня - 48,2 грн., з 01 жовтня - 49,8 грн., бо ці положення протирічать Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та рішенню Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року.
Вищенаведені висновки свідчать, що відповідач діяв не у спосіб передбачений чинним законодавством на певний період часу, рішення Конституційного суду не виконував, що стало причиною звернення позивача до суду.
Також судом встановлено, що строк звернення до суду, позивачем пропущено з поважних причин, оскільки судом враховується похилий вік позивача та мінливість законодавства, що регулює спірні правовідносини, а відповідно останній в силу об’єктивних причин не мав змоги дізнатися про порушення свого права з моменту опублікування рішень. З урахуванням викладеного та правової необізнаності позивача, суд визнає поважною причину пропущення строку звернення до суду, останнім, та вважає, що порушене право позивача на отримання доплати, як дитині війни, за вказані періоди 2007 року, 2008 років, підлягає захисту.
Дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 8, 22, 46, 64, ч. 2 ст. 152 Конституції України, ст. ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. ст. 94, 100, 104, 159-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Поновити строк ОСОБА_1 на звернення до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді про визнання протиправною бездіяльність та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату пенсії.
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді по не нарахуванню ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді здійснити перерахунок та виплату пенсії з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року включно з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3,40 грн. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подачі заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Ленінського районного
суду м. Кіровограда Є.Б.Безсмолий