Справа № 11-420/10 Головуючий у 1 інстанції Чишій С.С.
Категорія: ч.2 ст. 305, Доповідач Міліщук С.Л.
ч. 2 ст. 307 КК України
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 27 серпня 2010 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді – Хлапук Л.І.,
суддів – Лозовського А.О., Міліщука С.Л.,
за участю прокурора – Баса В.В.,
захисника – ОСОБА_1,
засудженого – ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, на вирок Любомльського районного суду від 22 червня 2010 року, яким
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Одеси, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, фактично проживає АДРЕСА_1, українця, громадянина України, середньої освіти, неодруженого, непрацюючого, згідно із ст. 89 КК України не судимого, засуджено:
- за ч.2 ст. 305 КК України на 5(п’ять) років позбавлення волі з конфіскацією психотропних речовин – 0,0108 грама ЛСД(9,10-дидегідро-N,N-діетил-6-метилерголін-8b-лізергінової кислоти), котра міститься в 300 перфорованих шматках паперу загальною масою 4,299 грама, та 0,633 грама 2-С-В(4-бромо-2,5-диметоксифенетиламіну), котра міститься у 100 таблетках загальною масою 13,0743 грама;
- за ч.2 ст. 307 КК України на підставі ч.1 ст. 69 КК України на 4(чотири) роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання ОСОБА_2 призначено у виді 5(п’яти) років позбавлення волі з конфіскацією психотропних речовин – 0,0108 грама ЛСД(9,10-дидегідро-N,N-діетил-6-метилерголін-8b-лізергінової кислоти), котра міститься в 300 перфорованих шматках паперу загальною масою 4,299 грама, та 0,633 грама 2-С-В(4-бромо-2,5-диметоксифенетиламіну), котра міститься у 100 таблетках загальною масою 13,0743 грама.
У строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 зараховано строк його тримання під вартою з 15 березня по 22 червня 2010 року включно.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування призначеного основного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом трьохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину та не виїжджатиме за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомлятиме органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, навчання; періодично з’являтиметься в ці органи для реєстрації.
Стягнуто з ОСОБА_2 судові витрати на проведення експертизи в сумі 194(сто дев’яносто чотири) гривні 85 копійок.
Арешт, накладений на належні ОСОБА_2 500 (п’ятсот) гривень, які знаходиться на зберігання в касі фінансового відділу УСБУ у Волинській області, знято, а зазначені кошти повернуто засудженому.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу змінено із взяття під варту на підписку про невиїзд та звільнено його з-під варти негайно в залі судового засідання.
Вироком вирішено долю речових доказів.
Згідно вироку суду ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за те, що він за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_3.(4 серпня 2009 року засуджений Любомльським районим судом за ч. 2 ст. 305 та ч.2 ст. 307 КК із застосуванням ст.ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією предметів контрабанди, та підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки) період з 02 по 04 березня 2009 року вчинив злочинні дії, пов’язані з незаконним обігом 0,0108 грама ЛСД(9,10-дидегідро-N,N-діетил-6-метилерголін-8b-лізергінової кислоти) як забороненої для обігу особливо небезпечної психотропної речовини, котра містилась в 300 перфорованих шматках паперу загальною масою 4,299 грама, та 0,633 грама 2-С-В(4-бромо-2,5-диметоксифенетиламіну) як обмеженої для обігу психотропної речовини, котра містилась у 100 таблетках загальною масою 13,0743 грама, при наступних обставинах.
За домовленістю із ОСОБА_3 02.03.2009 року ОСОБА_2 на території Королівства Нідерланди у невстановленої особи незаконно придбав з метою збуту зазначені психотропні речовини. Наступного дня в телефонній розмові ОСОБА_2 та ОСОБА_3 домовились про незаконне перевезення цих речовин з міста Амстердам в місто Київ з приховуванням від митного контролю та подальший збут ОСОБА_3 При цьому вони обумовили маскування психотропних речовин в упаковці із шоколадною сумішшю, яке мав зробити ОСОБА_2, та використання пасажирського мікроавтобуса «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_1, що слідував по маршруту «Амстердам-Київ».
Водій зазначеного транспортного засобу ОСОБА_4, не будучи обізнаним із злочинним намірами ОСОБА_2, отримав від останнього замасковані ним психотропні речовини і здійснив їх незаконне перевезення з Нідерландів в Україну з метою збуту ОСОБА_3
При цьому психотропні речовини 04.03.2009 року біля 11 години були переміщені через митний кордон України автомобілем «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_1, яким ОСОБА_4 прибув на митний пост «Ягодин» Ягодинської митниці, з приховуванням від митного контролю шляхом використання способу, що утруднював їх виявлення, що проявилось у маскуванні ОСОБА_2 психотропної речовини в упаковці з шоколадною сумішшю «Choka vlor mix» і наступним відновленням цілісності пакування та поміщення упаковки серед інших продуктів харчування в дорожню сумку з написом «Dirk».
Після виявлення психотропних речовин на митному посту «Ягодин» працівниками правоохоронних органів у встановленому порядку проведено їх вилучення і заміна на імітатор для здійснення контрольованого постачання.
Для збуту психотропних речовин ОСОБА_2 попередньо надав ОСОБА_3 номер стільникового телефону ОСОБА_4 Після проведення телефонних розмов ОСОБА_4 04.03.2009 року біля 23.15 години доставив передану ОСОБА_2 сумку в місто Київ до автобусної стоянки поруч із залізничним вокзалом, де після її отримання ОСОБА_3Є був затриманий.
Прокурор, який брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, в своїй апеляції вказує на невідповідність призначеного ОСОБА_2 покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого, що призвело до призначення надто м’якого покарання. В обґрунтування зазначає, що судом при призначенні засудженому не враховано суспільної небезпеки вчиненого та безпідставно застосовано ст.ст. 69 та 75 КК України.
Просить вирок суду скасувати та постановити новий, призначивши ОСОБА_2 покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією предметів контрабанди і майна, що йому належить.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку та доводи апеляції, міркування прокурора, який підтримав апеляцію, перевіривши матеріали справи, засудженого ОСОБА_2 та його захисника, які заперечили апеляцію, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту та збут забороненої для обігу особливо небезпечної психотропної речовини та обмеженої для обігу психотропної речовини, а також переміщення через митний кордон України за попередньою змовою групою осіб з приховуванням від митного контролю способом, що утруднював виявлення забороненої для обігу особливо небезпечної психотропної речовини та обмеженої для обігу психотропної речовини, вчинене ОСОБА_2 підтверджується зібраними по справі доказами, які ніким не оспорювались і, яким суд дав правильну юридичну оцінку, вірно кваліфікувавши його дії за ч. 2 ст. 305 та ч. 2 ст. 307 КК України.
Твердження прокурора в апеляції про невідповідність призначеного ОСОБА_2 покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого, що призвело до призначення надто м’якого покарання, є безпідставним.
Як вбачається із вироку, суд першої інстанції, при призначенні покарання ОСОБА_2, у відповідності до ст. 65 КК України, врахував характер і тяжкість вчинених ним злочинів, особу засудженого, який позитивно характеризується по місцю реєстрації і працевлаштування, обставини, що пом’якшують покарання.
До пом’якшуючих обставин суд підставно відніс те, що засуджений ОСОБА_2 щиро кається у вчиненому і активно сприяв розкриттю злочинів, що проявилось у повному визнанні вини з першого допиту і наданні правдивих показань про обставини справи. До пом’якшуючих обставин суд відніс і наявність на утриманні засудженого похилого віку бабусі-інваліда, яка потребує постійного стороннього догляду, та матері пенсійного віку.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що основне покарання ОСОБА_2 за ч.2 ст.305 КК України слід призначити в межах закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності, у вигляді мінімального терміну позбавлення волі.
А враховуючи сукупність пом’якшуючих обставин та невелику кількість психотропних речовин, що були об’єктом злочинних дій, суд першої інстанції дійшов до висновку, що ці обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого засудженим злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, і з врахуванням особи ОСОБА_2 підставно вважав за можливе в порядку ст.69 КК України призначити йому за цим законом основне покарання у вигляді позбавлення волі нижче нижчої межі, передбаченої санкцією зазначеної статті.
Судом першої інстанції також враховано, що вчинені засудженими злочини об’єднані єдиним умислом і фактично становлять один епізод злочинної діяльності. З моменту вчинення по даний час ОСОБА_2 не притягувався до відповідальності і виключно позитивно характеризувався. Засуджений має постійне місце проживання, на його утриманні є особи, які потребують постійного його догляду. Судом також було враховано і покарання, яке призначив ОСОБА_3 Любомльський районний суд за вироком від 04.08.2009 року, як співучаснику ОСОБА_2 в інкримінованих йому злочинах.
З врахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що виправлення засудженого можливе без відбування покарання та ізоляції від суспільства, а тому покарання йому призначив з випробуванням і покладенням відповідних обов’язків.
За таких обставин, покарання засудженому ОСОБА_2 призначене відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Підстав для скасування вироку з підстав, зазначених в апеляції, колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
у х в а л и л а :
Апеляцію прокурора, який брав участь у суді першої інстанції, залишити без задоволення, а вирок Любомльського районного суду від 22 червня 2010 року щодо ОСОБА_2 – без зміни.
Головуючий підпис Л.І. Хлапук
Судді підпис А.О. Лозовський
підпис С.Л. Міліщук
Згідно оригіналу
Суддя апеляційного суду
Волинської області С.Л. Міліщук