Справа № 2-а-254-2010
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 травня 2010 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
Головуючого судді Дубановської І.Д.
при секретарі Котляровій Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, за участю третьої особи: Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про перерахунок надбавки до пенсії, -
В С Т А Н О В И В :
До суду звернувся з позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, за участю третьої особи: Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про перерахунок надбавки до пенсії,обґрунтувавши свої вимоги тим, що він, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до ст. 1 Закону України від 18.11.2004 року “Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни. Згідно з ст. 6 зазначеного Закону йому повинна виплачуватися щомісячна соціальна допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, але з 2007 року така допомога не виплачувалася, оскільки Верховна Рада України призупинила дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” ст. 77 та ст. 110 Закону України від 20.12.2005 року “Про Державний бюджет України на 2006 рік” та ст. 71 п.12 Закону України від 19.12.2006 року “Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Однак Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, якими була зупинена дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, визнані такими, що не відповідають Конституції України. Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” становить 30 % мінімальної пенсії за віком, яка відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Ставить питання про відновлення порушених прав, свобод та інтересів за період з 09.07.2007р. у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 п. 1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; зобов’язання здійснити нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги посилаючись на обставини зазначені у адміністративному позові та просив їх задовольнити у повному обсягу.
Представник відповідача – Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до суду не з’явився, про час дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, але надав суду заперечення, в яких вказав, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом на 2007 рік зупинено, зокрема, дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Статтею 111 ЗУ «Про державний бюджет України на 2007 рік» передбачено підвищення до пенсії «дітям війни» в розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. На підставі зазначених норм, дітям війни виплачувалось підвищення до пенсії з 01.01.2007 року у розмірі 19 грн., з 01.04.08 р. – 19, 35 грн., з 01.10.07 року – 19,75 грн.
09.07.07 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6 – рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними), положення, зокрема п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік». Однак, оскільки ст. 7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» видатки на підвищення дітям війни не передбачено, то і після рішення Конституційного Суду України вище наведене підвищення не виплачувалось.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь – які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Згідно до п. 5 ст. 18 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 72 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат та на цілі, не передбачені цим законом.
У зв’язку із Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 року у справі № 1-29/2007 р. законодавчим органом не прийнято одного нормативного акту на виконання вказаних вимог закону, не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» несені зміни до Закону України « Про соціальний захист дітей війни», а саме, текс статті 6 викладений в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни – на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України № 10 – рп від 22.05.08 року визнані такими, о не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до принципу дії нормативно – правового акту у часі, у зв’язку з прийняттям нової редакції ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» ( пп.2 п. 41 розділу ІІ Закону України « Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті до 01.01.08 року втратила свою чинність. На підставі Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.08 року втратила чинності нова редакція ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно – правового акту, який було визнано у подальшому неконституційними. Натомість, старий закон, що втратив юридичну чинність, тільки за спеціальною вказівкою нового нормативного акту, може поширювати свою дію на відповідні правовідносини. А ні Рішенням Конституційного Суду України № 10 – рп від 22.05.08 року, а ні іншим нормативно – правовим актом не передбачено відновлення дії статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» в редакції до 01.01.08 р.
Для врегулювання ситуації, 28.05.08 р. Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до п. 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня – 48,10 грн., з 1 липня – 48, 20 грн., 1 жовтня – 49,80 грн.
Відповідно до ст. 54 «Закону України про державний бюджет на 2009 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно – правовими актами Кабінету Міністрів України.
Оскільки, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», пенсії підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком, а мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, то дія ст. 54 Закону України « про Державний бюджет України на 2009 рік» розповсюджується і на ці правовідносини. Таким чином, виплата доплати до пенсії як «дитина війни», у розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідає чинному законодавству.
На теперішній час Постанова Кабінету Міністрів України № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» чинна, інших змін законодавства не відбувалось, отже підвищення дітям війни виплачувалось органами Пенсійного фонду відповідно до чинного на певний час законодавства.
До того ж, Ухвалою Конституційного Суду України від 19.05.2009 року за № 27-у/2009 передбачено, що непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого в абзаці 1 ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-ІV, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалин у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у статті 6 Закону № 2195- ІV. Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком на 30 % якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії.
Статтею 99 КАСУ встановлено річний строк звернення до суду. Позивач зазначає, що про факт порушення прав йому стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі, у зв’язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним Судом України 09.07.07 року, тобто, ще у липні 2007 року. З позовом позивач звернувся тільки 27.01.2010 року тому для захисту порушеного права позивачем пропущено строк звернення до суду. Згідно ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Просять суд у задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовити.
Представник третьої особи - Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області до суду не з’явився, про час дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що у матеріалах справи є заява з проханням розглянути справу у його відсутність, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника третьої особи.
Суд, вивчивши матеріали адміністративної справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як достовірно встановлено в судовому засіданні, що позивач є громадянином України (а. с.9 ) та має правовий статус “Дитина війни”, що підтверджується пенсійним посвідченням серії АІ № 771345 (а. с.11).
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Статтею 71 п. 12 Закону України від 19.12.2006 року “Про Державний бюджет України на 2007 рік” дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” – зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, якими була зупинена дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, визнані такими, що не відповідають Конституції України. Тому положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком, були чинними лише з 09.07.2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) по 31.12.2007 року.
Відповідно до ст. 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” та абзацу першого частини 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 01 квітня - 410 грн. 06 коп., з 01 жовтня – 415 грн. 11 коп.
Тобто, за період 09.07.2007 року по 31.12.2007 року позивач має право на отримання підвищення пенсії на підставі ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” .
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягають сторони.
Разом з тим, суд вважає, що позивач разом із заявленням клопотання про поновлення строку звернення до суду навів поважність причин пропуску строку, а саме, що позивач є людиною похилого віку, юридично не грамотною, крім того, відповідач є державною установою, яка повинна була виконувати діючі законодавчі акти незалежно від звернення осіб до цієї установи з питань виконання закону. Окрім того, стосовно строку звернення до суду з адміністративним позовом суд зазначає, що він не є пропущеним з урахуванням того, що виплата підвищення до пенсії є однією зі складових пенсії в цілому та відповідно до ст. 87 ЗУ” Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991р. суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, вимоги позивача, щодо зобов’язання відповідача здійснити перерахунок підвищення пенсії “Дитини війни” у 2008-2009 році підлягає задоволенню лише з 22 травня по 31 грудня 2008 року.
Таким чином, на користь позивача слід донарахувати за рахунок коштів державного бюджету недоотриману допомогу за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., за період з 22.05.2008р. по 31.12.2008р. Предметом спору є зобов’язання відповідача вчинити певні дії, а саме здійснити нарахування та виплатити державну соціальну допомогу.
На підставі зазначеного та керуючись ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, Законом України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” ст. 71 п. 12 Закону України від 19.12.2006 року “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, ст. 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, З.У. “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, З.У. “Про Державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст. 2, 3, 6, 10, 11, 18, 94, 99, 100, 104, 105, 159 - 163 КАС України,
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, за участю третьої особи: Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про перерахунок надбавки до пенсії – задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області по не нарахуванню та невиплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008 року по 31.12.2008р.
Зобов’язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за період з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року .
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 – денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Суддя Слов»янського
міськрайонного суду І.Д. Дубановська