Справа  №2-3935/10

   Р І Ш Е Н Н Я

      І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

16 серпня 2010 року                   Рокитнянський районний суд Київської області  в складі: головуючого судді Корбута В.М., при секретарі Божок Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області про зобов’язання проведення перерахунку основної та додаткової пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернувшись до суду з позовом, просить    зобов’язати Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області ( далі-відповідач) здійснити перерахунок та виплату щомісячної надбавки до пенсії, яка повинна бути встановлена в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком у відповідності до ст. ст. 39, 50  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі-Закон) за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року з послідуючим перерахунком.

Свої вимоги позивачка  обґрунтовує тим, що вона являється інвалідом 2 групи та потерпілою від наслідків на аварії ЧАЕС 1 категорії. Крім того, вона проживає на території радіоекологічного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю. Тому у відповідності до ст.ст. 39, 50  Закону  має право на доплату до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Проте відповідач усупереч зазначеним нормам не проводить відповідне нарахування цих пенсій та не проводить їх перерахунок після встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, як це передбачено ч. 3 ст. 67 Закону і виплачує доплату до пенсії та додаткову пенсію в значно меншому розмірі. Позивачка звернулася до відповідача щодо  здійснення перерахунку та виплати додаткової пенсії та доплати до пенсії, однак  їй було відмовлено.  

В судове засідання позивачка не з’явилася, але звернулася із заявою в який зазначив, що позов підтримує повністю і просить розглянути справу без її  участі.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про час і місце слухання справи не направив  в судове засідання свого представника, натомість надіслав заперечення на позов та клопотання в якому просить розглянути  справу  без участі представника відповідача.

Дослідивши письмові докази по справі  та надавши їм оцінку, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується копією Чорнобильського посвідчення НОМЕР_1 від 28.11.1997 року.

Із листа та довідки відповідача № 4283 від 19.07.2010 року  вбачається, що позивачка перебуває на обліку  в райуправлінні ПФ з 02.06.1996 року і отримує пенсію  по віку. У відповідності до постанов Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836, від 03 січня 2002 року № 1,  від 13.07.2004 року № 894, від 28.05.2008 року №530, від 16.07.2008 року №654 та законів про держбюджет на відповідний рік позивачка отримує доплату до пенсію у відповідності до ст. 39 Закону в сумі 5 грн.20 коп. та додаткову пенсію згідно ст. 50  Закону, виходячи із розрахункової величини 19 грн.91 коп., а з 01.09.2004 року із розрахункової величини 22 грн.30 коп.

Дана позиція відповідача, яка ґрунтується виключно на постановах Кабінету Міністрів України та законах про Держбюджет на відповідний рік щодо визначення розміру додаткової пенсії та доплати до пенсії є невірною, так як вона суперечить вимогам Конституції України, ст.ст. 39, 50 Закону, рішенню Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 та рішенню Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру додаткової пенсії та доплати до пенсії застосуванню підлягають вимоги  ст. ст. 39, 50 Закону, а не постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», та від 28 травня 2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.  

Зі статей 50  Закону випливає, що під час визначення розміру щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу нарахування береться мінімальна пенсія за віком, яка визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.  

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами при розрахунку додаткової пенсії, передбаченої Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що встановлений в Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначався мінімальний розмір пенсії за віком.  

Законом України від 19.12.2006 р. №489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік"  та Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI вносилися зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема в ст. ст. 39, 50 Законі, які викладалися у новій редакції та змінювали розмір щомісячної додаткової пенсії та доплати до пенсії.

Однак, рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 положення законів України про Держбюджет на відповідний рік, якими було змінено або зупинено положення ст.ст. 39, 50 Закону, визнане таким,  що не відповідає Конституції України та втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цих Рішень.

Відповідно до ст. 152 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Крім того, за загальновизнаним принципом права, закріпленим у ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.

Судом встановлено, що відповідач в своїй діяльності не враховує  пріоритетність вимог Конституції України та  Законів України над підзаконними актами, ігнорує вимоги вищевказаних положень Конституції України, ст.39, 50  Закону  та рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 та  від 22.05.2008 № 10-рп/2008 безпідставно відмовив позивачці у задоволенні її заяви про проведення перерахунку та виплаті  додаткової пенсії та доплати до пенсії .

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачка має право на перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком та доплати до пенсії в розмірі  однієї мінімальної заробітної плат з дня винесення Рішень Конституційним Судом України, тобто з 09.07.2007 року та з 22.05.2008 року, але зважаючи на строки позовної давності, те що позивачка звернулася з позовом 28.07.2010 року, суд   вважає за необхідне задовольнити вимогу про здійснення перерахунку та проведення виплати щомісячної доплати до пенсії та додаткової пенсії за період 28.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до 31.12.2009 року.

Крім того, зважаючи на те, що відповідач в своїй діяльності не враховує  пріоритетність законів над підзаконними актами та ігнорує вищевказані рішення Конституційного Суду України, чим самим на протязі тривалого часу грубо порушує права позивачки на своєчасне отримання пенсії в повному розмірі, суд вважає за необхідне  зобов'язати відповідача  керуватись та виконувати положення ст.ст. 39, 50  Закону  щодо нарахування та виплати позивачці  в подальшому щомісячної доплату до пенсії та додаткової пенсії у розмірах визначених вищевказаними нормами матеріального права, а саме з 01.01.2010 року і до того часу поки дані норми  Закону будуть чинними.

Враховуючи положення ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки судові витрати в розмірі 37 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, ст.ст. 8, 19, 22, 113 Конституції України, ст.ст. 39, 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”,  ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, прож. в АДРЕСА_1, задовольнити частково.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області здійснити нарахування та провести виплату ОСОБА_1 щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та доплату до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, з врахуванням виплачених коштів, за період з 28.07.2007 року до 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року до 31.12.2009 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області здійснювати нарахування та проводити виплату ОСОБА_1 щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та доплату до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, у відповідності до ст.ст. 39,50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з 01.01.2010 року і до того часу поки дані норми Закону будуть чинними  та не зміненні, доповненні або скасовані.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської  області на користь ОСОБА_1 судові витрати  по сплаті ІТЗ у розмірі 37 гривень.

    Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської  області на користь держави судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп.

Звільнити ОСОБА_1  від сплати судового збору у відповідності до п.18, ст.4 Декрету КМ України „Про державне мито” від 21.01.1993 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області  через Рокитнянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                                                                                                                                                                 В.М. Корбут