Справа № 2 -1677/10

Р І Ш Е Н Н Я   

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

16 серпня 2010 року      Рокитнянський районний суд Київської області в складі:   головуючого судді  Корбута В.М., при секретарі Божок Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги „Дітям війни”, -  

В С Т А Н О В И В:   

Позивач ОСОБА_1 звернувшись до суду з позовом, просить визнати відмову Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області ( далі-відповідач) щодо виплати йому щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протиправною, зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 09.07.07р. по 31.12.07р., 22.05.08р. по 31.12.08р., з 01.01.09р. по 31.12.09 р., зобов’язати відповідача перерахувати його пенсію, як дитині війни, з врахуванням вимог ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” (далі-Закон) .

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він є дитиною війни і тому у відповідності до ст.6 Закону має право на отримання щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  Проте, відповідач виплачує йому дану допомогу не в повному обсязі. Бездіяльність відповідача грубо порушила його законні права щодо отримання щомісячної доплати до пенсії в належному розмірі, що свідчить про нехтування правами громадян з боку відповідача.  

Позивач в судове засідання не з’явився, але звернувся із заявою, згідно якої вбачається, що позов він підтримує повність та просить розглянути справу без його участі.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надіслав до суду письмове заперечення на позов та клопотання про розгляд справи без участі представника за наявними матеріалами  у справі. За таких обставин суд вважає, що справу може бути розглянуто у відсутності сторін на підставі наявних у справі матеріалів.  

Дослідивши надані сторонами письмові матеріали справи, суд вважає що позов  підлягає задоволенню, виходячи із наступних підстав.

Згідно копії паспорта вбачається, що позивач народився в 1930 році,  тому  являється дитиною війни, у відповідності до ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Із листа та довідки відповідача № 2135-Щ від 15.04.2010 року вбачається, що позивач перебуває на обліку  в райуправлінні ПФ  і отримує пенсію по інвалідності. З 01.01.2007 року позивач отримав підвищення до пенсії у розмірі з 19 грн. до 49 грн. 80 коп.

Статтею 6 Закону встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.  

Законом України від 19.12.2006 р. №489-V "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" була призупинена.  

Однак, Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року визнав положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (п.12 ст.71), яким призупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", такими, що не відповідають Конституції України.  

Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" викладено в новій редакції, а саме: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.  

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року вказані зміни у статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнанні такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до ч. 3 ст. 150,  ч. 2 ст.152  Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.    Закони,  інші правові  акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно до ч. 2  ст.  113 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.

Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.  Конституція України має вищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй. Конституція України – є нормами прямої дії.  

Стаття 22 Конституції України вказує, що права і свободи людини і громадянина закріплені цією Конституцією не є вичерпними. Конституційні права і свободи людини і громадянина гарантуються  і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту  та обсягу існуючих прав і свобод.

Кабінет Міністрів України не уповноважений зменшувати встановлені законами України конкретні розміри доплат до пенсій, додаткову пенсію, підвищення до пенсії, пільги і компенсації, які  є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень громадян, тому звужування підзаконним актом змісту та обсягу права наданого  Законом України "Про соціальний захист дітей війни" є безпідставним.

Проте, згідно п. 8 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р. "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (діє з 22.05.2008 року) дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня – 48,1 гривні, з 1 липня – 48,2  гривні та з 1 жовтня – 49,8 гривні.  

Разом з тим ч. 2 ст. 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.  

Виходячи з наведеного, положення постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 р. не можуть бути застосовані при вирішені цього спору.  

Крім того,  згідно з рішенням Конституційного Суду України (№ 8-рп/2005 від 11.10.2005 року по справі № 1-21/2005),  який неодноразово розглядає проблеми,  пов'язані з реалізацією права на соціальний захист,  неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень,  і сформулював правову позицію,  згідно з якою Конституція та закони України відокремлюють певні категорії громадян України,  що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема,  належать громадяни,  яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося,  що пільги,  компенсації,  гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень,  тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається.

Судом встановлено, що відповідач в своїй діяльності не враховує  пріоритетність вимог Конституції України та  Законів України над підзаконними актами, ігнорує вимоги вищевказаних положень Конституції України, ст.6  Закону  та рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007 та  від 22.05.2008 № 10-рп/2008 безпідставно відмовив позивачу у задоволенні його заяви про проведення перерахунку та виплаті державної соціальної допомоги у вигляді підвищення до пенсії в розмірі   30% мінімальної пенсії за віком, що є протиправним.

Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення  ст.6  Закону, рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008, суд вважає за необхідне  зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплатити позивачу підвищення до пенсії з дня винесення рішень Конституційним Судом України, тобто з 09.07.2007 року та з 22.05.2008 року.

Враховуючи положення ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові  витрати в сумі 37 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, ст. ст. 8, 19, 22, 113, 152 Конституції України, ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року за № 10-рп, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, 1930 року народження, прож. в АДРЕСА_1, задовольнити.

Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області щодо виплати ОСОБА_1 щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком протиправною.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячне підвищення до пенсії у розмірі, встановленому ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"  за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., з 22.05.2008р. по 31.12.2009 року, з врахуванням виплачених коштів, виходячи з розміру  30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської  області на користь ОСОБА_1  витрати на ІТЗ в сумі 37 грн.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської  області на користь держави судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору у відповідності до п.18, ст.4 Декрету КМ України „Про державне мито” від 21.01.1993 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області  через Рокитнянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя                                                                                                                                                                      В.М.Корбут