Справа № 2-1013-2010
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2010 року Слов’янській міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого – судді Дубановської І.Д.
при секретарі Котляровій Д.В.
адвокатах ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву:
ОСОБА_3 до
ОСОБА_4, що діє в своїх інтересах та в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6,
відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Слов’янського МВ ГУМВС України в Донецькій області,
за участю третьої особи: Служби у справах дітей Слов’янської міської ради Донецької області
про усунення перешкод в користуванні житлом, про вселення в жилий будинок, про виселення з жилого приміщення, про анулювання реєстрації в жилому будинку, -
ВСТАНОВИВ:
До Слов’янського міськрайонного суду Донецької області звернулась ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_4, що діє в своїх інтересах та в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6, відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Слов’янського МВ ГУМВС України в Донецькій області, за участю третьої особи: Служби у справах дітей Слов’янської міської ради Донецької області про усунення перешкод в користуванні житлом, про вселення в жилий будинок, про виселення з жилого приміщення, про анулювання реєстрації в жилому будинку.
Теперішнього часу право власності на вищевказаний жилий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами в КП «БТІ» м.Слов*янська зареєстровано за нею. На підставі державного акту про право приватної власності на земельну ділянку їй належить і земельна ділянка АДРЕСА_1
До придбання нею вищезазначеного домоволодіння, а саме 10 лютого 2005 року, в ньому була зареєстрована відповідачка ОСОБА_4 Михайліна, але про реєстрацію ОСОБА_4 в домоволодінні на момент укладання договору, їй відомо не було. Подальшому, а саме 01 липня 2006 року за заявою ОСОБА_4 в домоволодінні були зареєстровані її неповнолітні діти – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Про реєстрацію зазначених осіб в її домоволодінні їй стало відомо теперішнього часу. Вона ніколи не давала своєї згоди на реєстрацію осіб у вищевказаному жилому приміщенні і на користування вищевказаним житлом. Вказані особи не були ї не є членами її сім*ї, вони ніколи не були пов*язані єдиним побутом, не мали загального бюджету, не вели спільного господарства, не мали взаємних прав та обов*язків. Вказані особи не входять до переліку осіб, зазначених у статті 64 ЖК України.
З урахуванням вищевказаних обставин вважає, що ОСОБА_4, та неповнолітні – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 повинні бути виселені із жилого будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 і їх реєстрація в даному жилому приміщенні повинна бути анульована. Вона ж повинна бути вселена в жилий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами АДРЕСА_1, а відповідачка повинна бути зобов*язана не чинити їй перешкод в користуванні вищевказаним жилим приміщенням.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 через свого представника адвоката ОСОБА_1, який діє за ордером від 31 березня 2010 року (а. с. 127) уточнила позовні вимоги, в частині виселення з спірного домоволодіння АДРЕСА_1, а також в частині вселення ОСОБА_3 в дане домоволодіння, оскільки ОСОБА_4 разом зі своїми дітьми в добровільному порядку виселилась з даного домоволодіння просила у цій частині залишити позовні вимоги без розгляду. Ухвалою суду від 31 березня 2010 року позовні вимоги в цій частині залишені без розгляду.
31 березня 2010 року позивачкою ОСОБА_3 через представника ОСОБА_1 була подана уточнена позовна заява, а саме просить суд зобов’язати ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не чинити перешкоди в здійсненні права користування та розпорядження жилим будинком з господарськими та побутовими спорудами та будівлями АДРЕСА_1 та зобов’язати відділ громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Слов’янського МВ ГУМВС України в Донецькій області анулювати реєстрації ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в жилому будинку з господарськими та побутовими спорудами та будівлями АДРЕСА_1, посилаючись на те, що неправомірними діями відповідача суттєво порушуються закріплені нормами Конституції України права власника на користування і розпорядження належним йому нерухомим майном, представник позивача просить суд захистити її цивільне право - усунути перешкоди в здійсненні права власності на домоволодіння, шляхом покладання на орган реєстрації та імміграції фізичних осіб Слов’янського МВ ГУМВС України в Донецькій області зобов’язання про анулювання реєстрації ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 В найближчий час позивач має намір провести відсудження зазначеного домоволодіння, а оскільки ОСОБА_4 разом із дітьми зареєстрована у спірному домоволодінні, вона не має можливості належним чином розпоряджуватися ним. Однією із обставин, які перешкоджають здійсненню нею права розпорядження домоволодінням являється те, що усі потенційні покупці відмовляються від придбання будинку з приводу реєстрації у ньому інших осіб. Вважає, що данні обставини порушують її Конституційні права щодо розпорядження майном, що належить їй на праві власності. Просить суд зобов*язати ОСОБА_4, що діє в своїх інтересах та в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не чинити їй перешкод у здійснені права користування та розпорядження жилим будинком з господарськими та побутовими спорудами та будівлями АДРЕСА_1. Зобов*язати відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Слов’янського МВ ГУМВС України в Донецькій області анулювати реєстрацію ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в жилому будинку з господарськими та побутовими спорудами та будівлями АДРЕСА_1.
У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_3 – адвокат ОСОБА_1, який діє на підставі Ордера, підтримав уточнені позовні вимоги ОСОБА_3, навів аналогічні доводи і вказав, що йому не відомо в якості кого зареєстрований в будинку ОСОБА_7 Вперше ОСОБА_3 поставила питання про виселення ОСОБА_4 ще у 2005 році, коли дізналася про вселення до будинку ОСОБА_4 Вважає, що ОСОБА_4 що діє в своїх інтересах та в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дійсно чинить перешкоди у користуванні ОСОБА_3 жилим будинком з господарськими та побутовими спорудами та будівлями АДРЕСА_1 у зв*язку із тим, що однією з перешкод є - потенційні покупці відмовляються від придбання будинку з приводу реєстрації у ньому інших осіб. Просить суд зобов*язати ОСОБА_4, що діє в своїх інтересах та в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не чинити їй перешкод у здійснені права користування та розпорядження жилим будинком з господарськими та побутовими спорудами та будівлями АДРЕСА_1. Зобов*язати відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Слов’янського МВ ГУМВС України в Донецькій області анулювати реєстрацію ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в жилому будинку з господарськими та побутовими спорудами та будівлями АДРЕСА_1.
Відповідач ОСОБА_4, що діє в своїх інтересах та в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 уточнені позовні вимоги не визнала у повному обсязі. Суду показала, що вона із дітьми дійсно перестала мешкати у спірному будинку із грудня 2009 року, однак її переїзд не був добровільний. У домоволодінні було змінено замки, у такий спосіб вона була змушена шукати собі та дітям інше житлове приміщення. Крім того, її колишній чоловік та батько неповнолітніх дітей ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 й досі зареєстрований та мешкає з іншою жінкою у спірному домоволодінні. Під час шлюбу ними було зроблено ремонт на спільні гроші у спірному домоволодінні, тому вважає, що їй повинно бути надано інше приміщення для мешкання її із дітьми, а тому зніматися з реєстрації у добровільному порядку вона не буде.
У судовому засіданні представник відповідачки ОСОБА_4 – адвокат ОСОБА_2, який діє на підставі Ордера, позовні вимоги ОСОБА_3 вважає такими, що задоволенню не підлягають у повному обсязі з наступних обставин. ОСОБА_4 із неповнолітніми дітьми у теперішній час виселилась із спірного будинку, а тому ніяких перешкод у користуванні позивачці її домоволодінням вчиняти не може. Крім того, позивачка ОСОБА_3 придбала житловий будинок за Довіреністю і усі знали про те, що вона зареєстрована в будинку. При реєстрації не вказується, що потрібно бути членом сім*ї власника. Вважає, що ОСОБА_3 на теперішній час не має права користуватися та розпоряджатися своєю власністю, а може тільки володіти.
Представник відповідача - відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Слов’янського МВ ГУМВС України в Донецькій області у судове засідання не з*явився, направивши суду заяву, в якій просить суд розглянути дану справу без участі представника Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Слов’янського МВ ГУМВС України в Донецькій області.
Представник третьої особи - Служби у справах дітей Слов’янської міської ради Донецької області ОСОБА_8, що діє згідно довіреності № 02-497 від 19.05.2010 року, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 в частині зобов*язання відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Слов’янського МВ ГУМВС України в Донецькій області анулювати реєстрацію ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в жилому будинку з господарськими та побутовими спорудами та будівлями АДРЕСА_1 не підлягають задоволенню, в іншій частині позовних вимог винести рішення на розсуд суду.
Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з*ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об*єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4, що діє в своїх інтересах та в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6, відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Слов’янського МВ ГУМВС України в Донецькій області, за участю третьої особи: Служби у справах дітей Слов’янської міської ради Донецької області про усунення перешкод в користуванні житлом, про анулювання реєстрації в жилому будинку підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні. на підставі договору купівлі – продажу будинку від 11.02.2005 року (а.с. 10) продавець ОСОБА_9 продав, а покупець - ОСОБА_3 купила житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами під номером АДРЕСА_1 на приватизованій земельній ділянці. Договір купівлі – продажу було належним чином зареєстровано в КП «БТІ м. Слов’янська» (а.с. 9).
Відповідно до положень статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об’єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 317 Цивільного Кодексу України закріплено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Держава відповідно до вимог статті 386 ЦК України «Засади захисту права власності» забезпечує рівний захист прав усіх суб’єктів права власності. Приписами статті 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Аналіз статті 7 Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» не дає підстави суду вважати, що даною нормою передбачений вичерпаний перелік випадків зняття фізичної особи з реєстрації за остаточним рішенням суду.
У статтях 15 і 16 ЦК України, враховуючи і спираючись на положення статті 19 Конституції України, закріплено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути: припинення дії, яка порушує право. Суд можу захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Факт реєстрації ОСОБА_4 та її неповнолітніх дітей в будинку АДРЕСА_1 в судовому засіданні ніким не заперечується. У відповідності до ч.1 ст.156 ЖК України «Члени сім*ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користуванням цим приміщенням».
У відповідність до ч.2 ст.156 ЖК України «За згодою власника будинку (квартири) член його сім*ї вправі вселяти в займане ним приміщення інших членів сім*ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно».
У відповідність до ч.2 ст.156 ЖК України «До членів сім*ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині 2 ст. 64 ЖК України, тобто «до членів сім*ї належать дружина, їх діти і батьки. Членами сім*ї може бути визнано і інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство».
Як пояснила в судовому засіданні відповідачка ОСОБА_4 вона та її неповнолітні діти ніколи не були членами сім*ї позивачки ОСОБА_3, оскільки ніколи не мешкали разом, в них з ОСОБА_3 не було спільного бюджету, вони не вели спільне господарство і не мали взаємних прав та обов*язків, тому суд приходить до висновку, що за таких обставин відповідачка та її неповнолітні діти повинні бути зобов*язані не чинити ОСОБА_10 перешкод у здійснені права користування та розпорядження жилим будинком з господарськими та побутовими спорудами та будівлями АДРЕСА_1, а також зобов*язати відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Слов’янського МВ ГУМВС України в Донецькій області анулювати реєстрацію ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в жилому будинку з господарськими та побутовими спорудами та будівлями АДРЕСА_1, оскільки неповнолітні діти були зареєстровані за заявою ОСОБА_4 – особи, яка не є членом сім*Ї власника будинку, а також сама ОСОБА_4 була зареєстрована в будинку без згоди власника будинку, то були відсутні підстави для подачі заяви на реєстрацію дітей, які також не є членами сім*Ї власника будинку – позивачки по справі.
Крім того, судом не можуть братися до уваги ствердження відповідача ОСОБА_4 що під час шлюбу ними було зроблено ремонт на спільні гроші у спірному домоволодінні, тому вважає, що їй повинно бути надано інше приміщення для мешкання її із дітьми з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст.69 СК України «Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу». В судовому засіданні достовірно встановлено, та не заперечується сторонами, що жилий будинок з господарськими та побутовими спорудами та будівлями АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3, ніяких доказів про вдосконалення та проведення ремонтних робіт спірного будинку відповідач ОСОБА_4 суду не надала.
Пленум Верховного Суду України в пункті 2 постанови від 1 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України» при здійсненні правосуддя» роз’яснив, що суди при розгляді конкретних прав мають оцінювати зміст будь – якого закону чи іншого нормативно – правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.
Крім того, розглянувши фактичні обставини по справі, судом розглянута можливість виникнення обмеження права власності законом, яке належить до сервітутного права і має особистий характер, що передбачено ч.4 ст.403 ЦК України, однак, відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи у межах заявлених вимог та відповідно доказам сторін та інших осіб, що беруть участь у справі.
Проаналізувавши встановлені судом фактичні обставини по справі, оцінивши надані сторонами відповідно до правил статті 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд виходячи із встановлених в статтях 8 і 41 Конституції України принципів верховенства права і непорушності права приватної власності, відповідно до правил пріоритетності нормативно – правових актів та їх дії у часі, дійшов висновку, що неправомірними діями ОСОБА_4 здійснюються перешкоди ОСОБА_3 у вільному користуванні та розпорядженні домоволодінням, тому вимоги позивача визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 316, 317, 319, 386, 391, ст. ст. 64, 155, 156 ЖК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4, що діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6, відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Слов’янського МВ ГУМВС України в Донецькій області, за участю третьої особи: Служби у справах дітей Слов’янської міської ради Донецької області про усунення перешкод в здійсненні права власності та розпорядження своїм майном, про анулювання реєстрації в жилому будинку – задовольнити.
Зобов’язати ОСОБА_4, яка діє в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не чинити перешкоди в здійсненні права користування та розпорядження жилим будинком з господарськими та побутовими спорудами та будівлями АДРЕСА_1.
Зобов’язати відділ громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Слов’янського МВ ГУМВС України в Донецькій області анулювати реєстрацію ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в жилому будинку з господарськими та побутовими спорудами та будівлями АДРЕСА_1.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Слов’янського
міськрайонного суду І.Д.Дубановська