Справа № 2-979/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 серпня 2010 року Бородянський районний суд
Київської області в складі : головуючого – судді Унятицького Д.Є.,
при секретарі – Клочко Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про стягнення заборгованості по пенсії,
в с т а н о в и в:
В червні 2010 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він пенсіонер, віднесений до першої категорії громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і йому встановлена ІІ група інвалідності, яка пов'язана впливом аварії на ЧАЕС. Відповідно до положень ст.ст. 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" він має право на щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, та розмір пенсії не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Проте нарахування та сплата йому основної та додаткової пенсії відповідачем здійснювалася всупереч чинному законодавству.
Просив зобов’язати Управління ПФУ в Бородянському районі Київської області здійснити перерахунок його пенсії як основної так і додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров"ю, нарахувавши основну державну пенсію в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров"ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком за період з 1 травня 2007 року, та в подальшому нараховувати та виплачувати йому як основну так і додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров"ю, згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" аж до зміни діючого законодавства.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України Бородянського району Київської області заборгованість по пенсії як основній, так і додатковій пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю за період з 1 травня 2007 року по 30 квітня 2010 року в сумі 87 274,16 грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, просив слухати справу без його її участі.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, до суду надіслав заперечення, просив справу розглядати без участі його представника, позов не визнає, вважає, що позивачу правомірно, відповідно до діючого законодавства проводилось нарахування та виплата пенсії, до того ж, позивачем пропущено строк позовної давності.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що позивач являється пенсіонером та постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії та є інвалідом ІІ групи, внаслідок захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС, що підтверджується копіями посвідчення та вкладки до нього, витягу з акту (а.с.13,15) та визнається відповідачем.
Як вбачається з довідки Управління ПФУ у Бородянському районі (а.с.14) та заперечення відповідача (а.с.23-25) позивач перебуває на обліку в УПФУ у Бородянському районі і отримує пенсію по ІІ групі інвалідності, пов'язаної з впливом аварії на ЧАЕС, відповідно до вимог ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розмірів встановлених постановами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч. 4 ст. 54 вищевказаного Закону в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI п.28 розділу ІІ вносились зміни в Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема в статтю 50 та ч.3 і 4 ст.54, які викладались в новій редакції та змінювали у бік зниження особам, віднесеним до категорії І, інвалідам ІІ групи розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, - з 75 % прожиткового мінімуму до 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та нижній розмір пенсії з 8 мінімальних пенсій за віком до 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Однак, рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення вказаних статей Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року № 107-VI визнано неконституційними.
Постановою КМ України від 28 травня 2008 року № 530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" також було знижено розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю для інвалідів ІІ групи до 20% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та встановлено, що у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижче для інвалідів ІІ групи - 965 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 8 ЦПК України у разі невідповідності правового акта закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує правовий акт законодавства, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають ч.1 ст. 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав позивача.
Також суд не звертає увагу на посилання відповідача на ч. 5 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
З положень ст.ст.50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком, яка визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
При цьому суд не приймає до уваги положення ч.3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Також безпідставним є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначених пенсій у таких розмірах, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст.46 Конституції України та статтями 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щодо визначення розміру та виплати пенсій.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
За таких обставин суд вважає, що позивач з 1 травня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року мав право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Однак, відповідно до ст.257,267 ЦК України позовні вимоги до 1 червня 2007 року не підлягають задоволенню.
У 2007-2010 роках, відповідно до Законів України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», «Про Державний бюджет України на 2009 рік», «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати» від 20 жовтня 2009 року та «Про Державний бюджет України на 2010 рік», прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становив: з 1 квітня 2007 року – 406 грн., з 1 жовтня 2007 року – 411 грн., з 22 травня 2008 року – 481 грн., з 1 липня 2008 року – 482 грн., з 1 жовтня 2008 року – 498 грн., з 1 листопада 2009 року – 573 грн., з 1 січня 2010 року – 695грн, з 1 квітня 2010 року – 706 грн.
Враховуючи розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, в період з 1 червня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 квітня 2010 року позивачу повинно було нараховано пенсію (без урахування щомісячних доплат) в сумі 134313,91 грн., що складається із суми основних пенсії у зазначений період 122801,29 грн. (406грн.х8х4міс., 411грн.х8х3міс., 481грн./31х10дн.х8, 481грн.х8, 482грн.х8х3міс., 498грн.х8х13міс., 573грн.х8х2міс., 695х8х3міс., 706х8) та із суми додаткових пенсій 11512,62 грн. (406грн.х75%х4міс., 411грн.х75%х3міс., 481грн./31х10дн.х75%, 481грн.х75%, 482грн.х75%х3міс., 498грн.х75%х13міс., 573грн.х75%х2міс., 695х75%х3міс., 706х75%).
Оскільки, у зазначений період, відповідно до довідки №2004 від 20 квітня 2010 року (а.с.14), позивачу було сплачено основну та додаткову пенсію в сумі 54 573,06 грн., то недонарахована та не виплачена сума основних та додаткових пенсій становить 79 740,85 грн.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, зобов'язати Управління ПФУ в Бородянському районі Київської області провести перерахунок пенсії позивача як потерпілому від Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, інваліда 2-ї групи, яка настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно зі статтями 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", нарахувавши з 1 червня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року державну пенсію по інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров"ю – у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України Бородянського району Київської області недоплачену суму основної пенсії, щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров"ю за період з 1 червня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 квітня 2010 року в сумі 79740,85 грн.
В іншій частині позову необхідно відмовити.
Керуючись ст.10, 11, 209, 174, 212-215, 218 ЦПК України, ст.257,267 ЦК, ст. 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", Законами України "Про державний бюджет України на 2007 рік", "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", "Про державний бюджет України на 2009 рік", "Про державний бюджет України на 2010 рік" та Законом України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" від 20 жовтня 2009 року, суд
в и р і ш и в:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про стягнення заборгованості по пенсії задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України Бородянського району Київської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 як потерпілому від Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, інваліда 2-ї групи, яка настала внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно зі статтями 50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", нарахувавши з 1 червня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року державну пенсію по інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров"ю – у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи зі встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, який відповідає розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України Бородянського району Київської області на користь ОСОБА_1 недоплачену суму основної пенсії, щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров"ю за період з 1 червня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 30 квітня 2010 року в сумі 79 740 (сімдесят дев'ять тисяч сімсот сорок) гривень 85 копійок.
В іншій частині в позові відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів після його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий - суддя Унятицький Д.Є.