Справа № 2-3086/10

Р І Ш Е Н Н Я

          ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

30 серпня 2010 року      

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого                              Чичирко В.А.

з секретарем                              Петриш О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Овручі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” , -

в с т а н о в и в:

               Позивач звернувся до суду з позовом, просить стягнути на його користь з відповідача невиплачені кошти, передбачені ст.37,39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі – Закону), а саме: за ст.37 Закону за липень-грудень 2007 р., травень-грудень 2008 р., січень-липень 2009 р. в сумі 4491,9 грн., за ст.39 Закону в сумі 65624,5 грн. за період з 1998 р. по 2005 р., липень-грудень 2007 р., травень-грудень 2008 р., за 2009 р., січень-травень 2010 р., мотивуючи тим, що компенсації та доплати виплачувались йому не в розмірах, встановлених Законом, а згідно постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 р., що призвело до порушення його прав.

             В судове засідання сторони не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та вчасно, просили справу розглядати у їх відсутності, відповідач щодо задоволення позову заперечує.  

 Дослідивши в судовому засіданні докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Позивач працює в Овруцькій ЦРЛ, що підтверджується довідкою про нарахування та виплати коштів, є потерпілим від аварії на ЧАЕС 3 категорії, що підтверджується копією посвідчення, постійно проживає в с.Гаєвичі Овруцького р-ну Житомирської обл., що підтверджується копією паспорта громадянина України.  

Відповідно до Закону на час виникнення правовідносин були передбачені слідуючи виплати:

- ст.37 Закону – громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства – 40 % від мінімальної заробітної плати;

- ст.39 Закону – громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення  проводиться доплата  – 2 мінімальні заробітні плати.

Зазначеною вище постановою № 836 усупереч Закону № 796-ХІІ, який визначив кратність одноразової компенсації в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, яка визначається Законом, встановлено конкретні розміри компенсацій і доплат, зокрема:

- для доплати громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства – 210 тис.крб. ( 2,10 грн. за гр.реф.)

- для доплати  громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення – 1050 тис.крб.  (10,50 грн. за  гр.реф.).

Законом визначено вказані виплати в кратному розмірі від мінімальної заробітної плати в Україні, а  ст. ст. 62 та 67 Кабінету Міністрів України надано право проводити лише роз’яснення порядку застосування цього Закону, якою є постанова Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 р. № 936, та підвищувати розміри доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом, відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати, але не зменшення та встановлення їх у твердій сумі, яка не відповідає Закону.  

Частиною 4 статті 8 ЦПК України передбачено, що у разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

За таких обставин, коли підзаконний нормативний акт суперечить вказаному Закону, обмежуючи права громадян визначені останнім, застосування зазначеної постанови неможливе.  

Переліком населених пунктів Житомирської і Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 р. с.Гаєвичі Овруцького р-ну Житомирської обл. відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.  

              Доплати за ст.ст.37,39 Закону не є доплатою до заробітної плати, а є соціальними виплатами, отже задоволенню підлягають вимоги в межах трирічного строку позовної давності, передбаченого ст.257 ЦК України.  

              Позивач звернувся до суду з позовом 05.07.2010 р., отже початок перебігу позовної давності починається з 05.07.2007 р., клопотання про поновлення строку позовної давності відсутнє.          

              Розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив: з 01.04.2007 р. по 30.06.2007 р. – 420 грн.; з 01.07.2007 р. по 30.09.2007 р. - 440 грн.; з 01.10.2007 р. по 31.12.2007 р. - 460 грн.; з 01.01.2008 р. - 515 грн.; з 01.04.2008 р. - 525 грн.; з 01.10.2008 р. -545 грн.; з 01.12.2008 р. - 605 грн.; з 01.04.2009 р. – 625 грн.; з 01.07.2009 р. – 630 грн.; з 01.10.2009 р. – 650 грн.; з 01.11.2009 р. – 744 грн.; з 01.01.2010 р. по 31.03.2010 р. - 869 грн., з 01.04.2010 р. – 884 грн.

              Крім того, Законом України ?ро державний бюджет України на 2008 р.” було внесено зміни до ст.ст.37,39 Закону, якими було виключено прив’язку до мінімальної заробітної плати, які були визнані неконституційними рішення Конституційного суду України№10-рп з 22.05.2008 року. Вказане рішення зворотної дії в часі не має, а тому вимоги позивача про стягнення коштів за 2008 р. підлягають задоволенню тільки з 22 травня.    

              В зв'язку з викладеним, розмір недоплачених коштів, передбачених ст.37 Закону за період з 05.07.2007 р. по 31.07.2009 р. становить:

              з 05.07.2007 р. по 31.12.2007 р.: (440х40%х3+460х40%х3)-6х2,1=1067,4 грн.

              з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р.: (525х40%х5+545х40%х2+605х40%)-8х2,1=1711,2 грн.

              з 01.01.2009 р. по 31.07.2009 р.: (605х40%х3+625х40%х3+630х40%)-7х2,1 =1713,3 грн., а всього: 4491,9 грн.          

Розмір недоплачених коштів, передбачених ст.39 Закону за період з 05.07.2007 р. по 31.05.2010 р. становить:

              з 05.07.2007 р. по 31.12.2007 р.: (440х2х3+460х2х3)-6х10,5=5337 грн.

              з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р.: (525х2х5+545х2х2+605х2)-8х10,5=8556 грн.

              з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р.: (605х2х3+625х2х3+630х2х3+650х2+744х2х2)-126=15310 грн.  

              з 01.01.2010 року по 31.05.2010 р.: (869х2х3+884х2х2)-5х10,5=8697,5 грн., а всього 37900,5 грн.    

              В задоволенні решти позовних вимог по ст.39 Закону слід відмовити за пропуском строку позовної давності та безпідставністю.

Статтею 62 Даного закону визначено, що роз’яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Відповідно до Порядку використання коштів Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2000 р. № 987 та п.2 Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 р. №936, зазначені кошти виплачуються за місцем основної роботи громадян і розпорядниками коштів нижчого рівня визначено управління праці та соціального захисту, а тому заборгованість підлягає стягненню з відповідача.

Від сплати судового збору позивач звільнений згідно п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, а відповідач – на підставі ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України ?ро державне мито” та рішення Овруцької міської ради №13 від 11.02.2010 р.  

              Згідно  ч.1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

              На підставі викладеного та керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст.37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та ст.ст.8, 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -  

в и р і ш и в:

  Позов задовольнити частково.  

             Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області на користь ОСОБА_1 грошову допомогу у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачену ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 05.07.2007 р. по 31.07.2009 р. в сумі 4491,9 грн., доплату громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, передбачену ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 05.07.2007 р. по 31.05.2010 р. в сумі 37900,5 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

             В задоволенні решти позовних вимог відмовити за пропуском строку позовної давності та безпідставністю.

       Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Овруцький районний суд в апеляційний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

            Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя