ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2010 року                                    Справа №  9/62

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий  –суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді –Джихур О.В, Науменко І.М.,

секретар судового засідання –Колесник Д.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Олександрія Кіровоградської області

на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 08 червня 2010 року у справі № 9/62

за заявою Закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” в особі Кіровоградської філії, м.Кіровоград

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Петровське-Плюс”, с.Петрівка Петровського району Кіровоградської області

про визнання банкрутом,

за заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про грошові вимоги в сумі 3112,97 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 08 червня 2010 року у справі № 9/62 (суддя Коваленко Н.М.) постановлено вимоги конкурсного кредитора - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання не розглядати і вважати погашеними; відмовлено у прийнятті заяви № б/н від 29 квітня 2010 року фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про грошові вимоги до ТОВ “Петрівське плюс” в частині вимог, які виникли після порушення провадження  у  справі про банкрутство; заяву та додані до неї документи повернуто заявнику.

При винесенні ухвали суд, керуючись положеннями ст.ст.14, 15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, виходив із того, що вимоги кредитора, які виникли до дати порушення провадження у справі про банкрутство боржника, у зв’язку з пропуском строку їх пред’явлення не підлягають розгляду і вважаються погашеними; вимоги, що вникли після порушення справи про банкрутство підлягають розгляду у порядку позовного провадження або можуть бути заявлені протягом ліквідаційної процедури або санації.

Не погодившись з ухвалою, кредитор ФОП ОСОБА_2, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи, невідповідність викладених в ухвалі висновків обставинам справи, порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його вимог до боржника.

В апеляційній скарзі кредитор зазначає про публікацію в газеті “Урядовий кур’єр” у квітні 2010 року повідомлення про поновлення провадження у справі про банкрутство ТОВ “Петровське плюс” та своєчасне звернення ним із заявою відповідно до ст.14 Закону прол банкрутство.

Боржник відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Сторони про час і місце судового засідання повідомлені належним чином /а.с.158, 159 т.7/, своїм правом участі в судовому засіданні не скористалися, явку представників в судове засідання не забезпечили. Враховуючи те, що наявні в справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваної ухвали, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність сторін.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Провадження у справі № 9/62 про банкрутство ТОВ “Петрівське-Плюс” порушено ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 11 квітня 2006 року.

Оголошення про порушення справи про банкрутство опубліковано в газеті “Голос України” від 06 червня 2006 року № 102

Як вірно зазначено господарським судом, частина вимог кредитора ФОП ОСОБА_2 до боржника виникла до 11 квітня 2006 року, а частина вже після порушення справи про банкрутство.

Як встановлено ч.1 ст.14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Згідно ч.2 ст.14 Закону вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку,  встановленого для їх подання,  або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає  в  ухвалі,  якою  затверджує  реєстр  вимог  кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Кредитор ФОП ОСОБА_2 із заявою з грошовими вимогами до боржника до господарського суду у встановлений законом тридцяти денний строк з дня публікації оголошення не звертався.

13 грудня 2007 року затверджений вимог кредиторів у даній справі, в якій також зазначено, що вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

З урахуванням вищенаведеного судова колегія погоджується з висновком господарського суду про те, що вимоги ФОП ОСОБА_2, які виникли до дати порушення провадження у справі про банкрутство боржника не підлягають розгляду і вважаються погашеними.

Також судова колегія вважає вірним висновок господарського суду щодо поточних вимог кредитора.

Як передбачено ч.15 ст.11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, після опублікування оголошення про порушення  справи  про банкрутство   в   офіційному   друкованому  органі  всі  кредитори незалежно від настання строку виконання  зобов’язань  мають  право подавати  заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону.

Відповідно до п.8.6. Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 04 червня 2004 року № 04-5/1193 “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя, який розглядає справу про банкрутство, відмовляє у прийнятті заяв поточних кредиторів з вимогами до боржника, що ґрунтуються на зобов’язаннях, які виникли після порушення провадження у справі, оскільки спори за такими вимогами підлягають розгляду у порядку позовного провадження. Така відмова не позбавляє кредитора права звернутися з позовною заявою до боржника у загальному порядку.

Як визначено в п.11.5 Рекомендацій, згідно частини 3 статті 25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” відомості про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури підлягають опублікуванню ліквідатором в офіційному друкованому органі. З моменту публікації відомостей про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури поточні  кредитори, вимоги  яких  виникли  після  порушення  провадження  у справі про банкрутство (у процедурах розпорядження майном, санації та ліквідації) зобов’язані заявити їх ліквідатору та до господарського суду протягом строку ліквідаційної процедури. Розгляд таких вимог здійснюється за аналогією з порядком розгляду вимог конкурсних кредиторів. Вимоги щодо яких не заявлено заперечень та вимоги, визнані судом, включаються до реєстру вимог кредиторів у четверту чергу.

Відповідно до ч.6 ст.17 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” керуючий санацією зобов’язаний, зокрема, розглядати вимоги кредиторів щодо зобов’язань боржника, які виникли після порушення справи про банкрутство в процедурі розпорядження майном боржника та санації.

Таким чином, кредитор має право заявити свої поточні вимоги у справі про банкрутство боржника у процедурах санації чи ліквідації.

Як вбачається із матеріалів справи, боржник ТОВ “Петрівське-Плюс” банкрутом не визнавався, процедура санації щодо останнього господарським судом не вводилася.

За вказаними обставинами заява кредитора ФОП ОСОБА_2 в частині поточних вимог не підлягає розгляду в господарському суді, а тому судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у її прийнятті на підставі п.1 ст.62 ГПК України.

Викладені кредитором в апеляційній скарзі доводи щодо своєчасного подання до господарського суду заяви із грошовими вимогами до боржника після публікації оголошення в газеті “Урядовий кур’єр” про поновлення провадження у справі про банкрутство судовою колегією визнаються безпідставними, оскільки таке оголошення не є оголошенням про порушення провадження у справі про банкрутство в порядку ст.14 Закону.

З урахуванням вищезазначеного судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду повністю відповідає матеріальним та процесуальним нормам і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.103, 105, 106 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 08 червня 2010 року у справі № 9/62 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 –без задоволення.

Головуючий                                                                                               О.В.Голяшкін                             

Судді                                                                                                        О.В.Джихур

                                                                                                              І.М.Науменко