Справа № 2-4031-2010
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 червня 2010 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючий – суддя Дубановська І.Д.
при секретарі – Котляровій Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у м. Слов’янську Донецької області, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог – Головного управління Державного Казначейства України в Донецькій області про визнання дій Управління Пенсійного Фонду України у м. Слов’янськ Донецької області протиправними, стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «Дітям війни»,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Слов’янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Управління Пенсійного Фонду України у м. Слов’янську Донецької області, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог – Головного управління Державного Казначейства України в Донецькій області про визнання дій Управління Пенсійного Фонду України у м. Слов’янську Донецької області протиправними, стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «Дітям війни», обґрунтувавши свої вимоги тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року, відповідно до Закону України № 2195-ІУ від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни», є дитиною війни. Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону з першого січня 2006 року йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006 та 2007 роках йому така допомога не виплачувалась.
У 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни». Дію статті на 2006 рік було зупинено Законом України від 20 грудня 2005 року № 3235-4 внаслідок чого питання про стягнення недоплачених сум за 2006 рік у позовній заяві не ставиться.
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена на 2007 рік.
Однак рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія статті Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції. Законом України «Про Конституційний Суд України» від 16.10.1996 року № 422/96-ВР, а саме ст.73 вказаного Закону передбачено, що у разі, коли нормативно-правові акти або їх окремі положення визначаються такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), то вони оголошуються не чинними та втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України відповідального рішення.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та абзацу першого частини 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком з 01 квітня – 410 грн. 06 коп., з 01 жовтня – 415 грн. 11 коп.
Тобто, за період 09.07.2007 року по 31.12.2007 року має право на отримання підвищення пенсії на підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 710 грн. 91 коп. ( 410,06 х 30/31 х 23 дні + 410 грн. 06 коп. х 2 х 30 % + 415 грн.11 коп. х 3 х 30 %).
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 віл 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнанні такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року має право на підвищення пенсії «дитині війни» у 2008 році на суму 715 грн. 23 коп. (у 2008 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 01 квітня – 481 грн., з 01 липня – 482 грн., з 01 жовтня – 498 грн.) За період з 01 січня 2009 року по 31 квітня 2010 року, що складає 16 місяців сума недоплати становить 1593,60 грн., а разом недорахована і не дотримана їм надбавка до пенсії як «дитині війни» складає 3019,74 грн. (710,91 + 715, 23 + 1593,60), що стосується строку звернення до суду, то він є таким, що діє 3 роки згідно ЦПК України.
Відповідно до ст. 87 Закону України про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 року № 1788- ХІІ – суми пенсії або її частина не одержані своєчасно з вини органу, що нараховує або виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження будь яким строком.
Відповідно до частини 3 статті 22, статті 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціальні – економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк.
Вимоги щодо закону про Державний бюджет України містяться в частині другій статті 95 Конституції України, положення якої конкретизовано у статті 38 Бюджетного Кодексу.
Оскільки предмет Закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Кодексі, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.
Враховуючи відсутність повноважень Верховної Ради при прийнятті закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України, вважає, що відповідач зобов’язаний був підвищити йому пенсію з часу зазначеного в позовній заяві.
Таким чином недоплата становить з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, що становить 710, 91 грн., з 22.05.2008 року по 31.12.2008 р. – 715, 23 грн. та з 01.01.2009 по 30.04.2010 р. – 1593, 60 грн., що становить разом – 3019, 70 грн.
У ході розгляду справи за заявою позивача, ухвалою суду від 30 червня 2010 року позовні вимоги в частині визнання дій відповідача протиправними щодо проведення перерахунку, та стягнення державної допомоги за період з 1 січня 2010 року по 30 квітня 2010 року залишені без розгляду.
До судового засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, але надав суду заяву в якій просить справу за його позовом до Управління Пенсійного Фонду України у м. Слов’янську про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «Дітям війни» розглядати за його відсутністю. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі. (а. с. 7).
Представник відповідача – Управління Пенсійного фонду України у м. Слов’янськ Донецької області до судового засідання не з’явився, про що надав заперечення в якому просив справу розглянути без його участі та зазначив, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 01.01.06 р., дітям війни або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Статтею 110 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст. 5 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», запроваджується з 01.01.06 р., а статтею 6- протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом України за погодженням з Комітетом Верховної ради України з питань бюджету. Зазначені статті не були визнані неконституційними у встановленому законом порядку, отже відсутні підстави для їх не застосування. Крім того, у 2006 році урядом впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»
Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом на 2007 рік зупинено, зокрема, дію ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни». Статтею 111 ЗУ « Про Державний бюджет України на 2007 рік» передбачено підвищення до пенсії «Дітям війни» в розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. На підставі зазначених норм, дітям війни ( інвалідам) виплачувалось підвищення до пенсії з 01.01.07 року у розмірі 19 грн., з 01.04.07 року – 19,35 грн., з 01.10.07 року – 19,75 грн.
09.07.07 року Конституційним Судом України у справі «1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, п. 12 ст. 17 Закону України « Про Державний бюджет на 2007 рік».
Однак, оскільки ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а Законом Україні «Про Державний бюджет України на 2007 рік» видатки на підвищення дітям війни не передбачено, то і після рішення Конституційного суду України вище наведене підвищення не виплачувалось.
Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове призначення спрямування цих видатків.
Згідно до п. 5 ст. 18 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 72 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат та на цілі, не передбачені цим Законом.
У зв’язку із Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року у справі № 1-29/2007 р. законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону, не визначено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислюється вказаний розмір.
Таким чином, немає підстав вважати, що саме органи Пенсійного фонду України повинні виплачувати таке підвищення із бюджету Пенсійного фонду.
Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: «Дітям війни ( крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки ВОВ, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни – на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.08 р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, п. 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв’язку з прийняттям нової редакції ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ( пп. 2 п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті до 01.01.08 року втратила свою чинність. На підставі Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.08 р. втратила чинність нова редакція ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно-правового акту, який було визнано у подальшому неконституційним. Натомість, старий закон, що втратив юридичну чинність, тільки за спеціальною вказівкою нового нормативного акту, може поширювати свою дію на відповідні правовідносини. А ні Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.08 року, а ні іншим нормативно-правовим актом не передбачено відновлення дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції до 01.01.08 р.
Для врегулювання ситуації, 28.05.08 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до п. 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня – 48,10 грн., з 1 липня - 48,20 грн. та з 1 жовтня – 49,80 грн.
Статтею 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» № 835-VІ від 26.12.2008 року встановлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються незалежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Таким чином, підвищення дітям війни виплачується органами Пенсійного фонду відповідно до чинного на певний час законодавства.
Враховуючи вищевикладене, положення ст. 95 Конституції України, Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV, ст. 6,7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську позов ОСОБА_2 до УПФУ в м. Слов’янську про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» не визнає в повному обсязі і просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Представник третьої особи - Головного Управління державного казначейства України в Донецькій області до судового засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, направили до суду заяву, в якій просять суд розглянути справу без участі їх представника та вказали, що „Згідно до ст.ст. 48, 51 Бюджетного Кодексу України, Державне казначейство України здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів. Розрахунково-касове обслуговування здійснюється органом Державного казначейства за дорученням власника рахунку.
Відповідно до п. п. 10,17 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента від 1 січня 2001 року № 121/2001 Пенсійний фонд є юридичною особою, яка має самостійний баланс, рахунки в уповноваженому банку, який визначається Кабінетом Міністрів України, печатку з зображенням державного герба України та своїм найменуванням. Кошти Пенсійного фонду України зараховуються на єдиний рахунок Пенсійного фонду України і зберігаються на окремих рахунках в уповноваженому банку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
З тих підстав, що законодавчо не передбачено право або обов’язок на відкриття рахунків Пенсійного фонду України та його територіальних управлінь в органах державного казначейства України, рахунків Пенсійного фонду України в Управлінні державного казначейства у місті Слов’янську не відкрито, органи Пенсійного фонду в Державному казначействі не обслуговуються.
Виходячи з вищевикладеного, Державне казначейство України не порушувало права або інтереси позивача, надати пояснення стосовно суті позовних вимог можливості не має”
Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у м. Слов’янськ Донецької області, за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог – Головного управління Державного Казначейства України в Донецькій області про визнання дій Управління Пенсійного Фонду України в м. Слов’янськ Донецької області протиправними, стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги «Дітям війни» підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 Згідно із статтею 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, який є громадянином України та якому на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України “Про соціальний захист дітей війни”. Відповідач не заперечує того факту, що ОСОБА_1 є дитиною війни в розумінні Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Виходячи із того, що позивач ОСОБА_1 є дитиною війни в розумінні Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, суд вважає, що на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік", якими була зупинена дія статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", визнані такими, що не відповідають Конституції.
Таким чином, за період з 1 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 410,06 грн., з 1 жовтня - 415,11 грн.
Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у розмірі 710,91 грн. (410,06 грн. х 30% / 3 1 х 23 дні + 410,06 грн. х 2 х 30% + 415,11 грн.хЗх30%).
Згідно Закону України "Про Державний бюджет за 2008рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить: з 1 січня - 470 грн., з 1 квітня - 481 грн., з 1липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.
Згідно ст. 54 Закону України "Про Державний бюджет на 2009 рік" прожитковий мінімум на одну особу встановлений у розмірі, що діяв у грудні 2008 року, тобто 498 грн.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
При цьому статтею 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Однак, Суд вважає за можливе застосувати саме частину 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як коефіцієнт для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, оскільки цей закон передбачає в якості критерію визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, що на думку Суду, не суперечить вимогам частини 3 статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.
В той же час, що відповідно до статті 7 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Однак, в той же час, на думку Суду, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.
Суд звертає увагу на те, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги. Так, наприклад, у справі “Кечко проти України” Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Враховуючи те, що Позивач є дитиною війни, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання надбавки до пенсії.
Наділивши дітей війни зазначеною соціальною гарантією, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень осіб, які є дітьми війни.
Тобто, між позивачем і державою встановлено певний правовий зв'язок у визначеній сфері життєдіяльності, який характеризується наявністю зобов'язання держави забезпечити соціальний захист дітей війни.
Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ( 2195-15), який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, виключаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1,3 частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22,23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов’язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституцією України, так і статтею 8 Цивільно процесуального кодексу України.
Відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Закон України « Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно статті 1 якого, прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статі 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» /п. 41 розділу 2 внесення змін до деяких законодавчих актів /текст статті 6 викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») (3531-12) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ( 3351-12) дане підвищення провадиться за їх вибором згідно із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано таким, що не відповідають Конституції України ( 254к/96-ВР) ( є неконституційним), положення ст. 67 розділу І, пункті 2-4,6-8,10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22,24-34, підпунктів 1-6,8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу ІІІ « Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ( 107-17, в пункті 5 резолютивної частини якого визначено, що Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення».
Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв’язку з прийняттям нової редакції статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ( підпункт 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), редакція зазначеної статті що існувала до 01 січня 2008 року втратила свою чинність. На підставі рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року втратила чинність нова редакція статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.
28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня – 48,10 грн., з 01 липня – 48,20 грн.; з 01 жовтня – 49,80 грн.
Стосовно конкретного визначення позивачем суми нарахування, суд зазначає, що предмет спору є зобов’язання відповідача вчинити певні дії, а саме здійснити нарахування, а не стягнення певної суми. Визначення розміру нарахування у спірних правовідносинах є функцією суб’єкта владних повноважень(відповідача у справі), внаслідок чого у цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Посилання відповідача на відсутність та суперечливість законодавства, суд не приймає до уваги з огляду на наступне.
Відповідно до частини 3 статті 54 Закону України «про Державний бюджет» на 2009 рік» від 26.12.2008 року № 835 VІ розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюється відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Проте, на виконання вищезазначеної норми Кабінетом Міністрів України не приймалося окремої постанови щодо встановлення в 2009 році розміру підвищення до пенсії особам, віднесеним до категорії «дитина війни». Пунктом 8 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» передбачено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня – 48, 1 гривні, з 1 липня – 48, 2 та з 1 жовтня – 49,8 гривні. Розмір підвищення до пенсії з 1 січня 2009 року цією постановою не визначений та змін стосовно цього питання у 2009 році в вищезазначену постанову не вносилося.
Стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 1 січня 2009 року по дійсний час є діючою в наступній редакції «дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % відсотків мінімальної пенсії за віком.»
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.
При вирішенні даного спору суд вважає, що органи Пенсійного фонду України не повинні виплачувати зазначене підвищення, оскільки це спростовується їх функціями та повноваженнями, а також тим, що виплата підвищення здійснюється саме до пенсії позивача, а не є окремим видом виплат.
Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Враховуючи наведене, слід зобов’язати УПФУ в м. Слов’янську здійснити нарахування та виплату за рахунок коштів Державного Бюджету України, ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»: за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 р., з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
Заявлені позивачем вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та виплати їй доплати до пенсії не ґрунтуються на законі, оскільки не передбачені діючим цивільним законодавством, згідно до вимог ст.16 ЦК України.
На підставі зазначеного та керуючись ст. 6 Закону України ,,Про соціальний захист дітей війни”, ст. 71 п. 12 Закону України від 19.12.2006 року ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік”, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, ст. 62 Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2007 рік”, ч.1 ст. 28 Закону України ,,Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ЗУ ,,Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, ЗУ ,,Про Державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст. ст. 10, 11, 60, 212 – 214, 228 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Слов’янську, за участю третьої особи: Головного Управління Державного Казначейства України в Донецькій області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги ,,Дітям війни” - задовольнити частково.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Слов’янську Донецької області здійснити нарахування та виплату за рахунок коштів Державного Бюджету України, ОСОБА_1, підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»: за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Донецького Апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі в 10-денний термін з моменту проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і наступну подачу в 20 денний термін апеляційної скарги, з направленням її копії в апеляційну інстанцію, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Слов’янського
міськрайонного суду І.Д. Дубановська