Справа № 298/60/21

Номер провадження 3/298/151/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

27 серпня 2021 року                                                         смт. Великий Березний

Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Великоберезнянського відділення поліції Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, 

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Великоберезнянського районного суду Закарпатської області знаходяться матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 087210 від 5 січня 2021 року, складеного поліцейським СРПП Великоберезнянського ідділення поліції Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області Бобенич В.М. «5 січня 2021 року о 12 годині 30 хвилин в с.Ставне по вул.Центральній водій ОСОБА_1 керував т/з (скутер), н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп"яніння, а саме тремтіння рук, запах алкоголю з ротової порожнини та нечітка хода, результат тесту 2,74, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.2 ст. 130 КУпАП».

Вказані дії ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковані за ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Дослідивши протокол у справі про адміністративне правопорушення та приєднані до нього матеріали, суддя приходить до наступних висновків.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що визначено ст. 7 КУпАП.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення відповідно до вимог ст. 245 КУпАП є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У своїх рішеннях, в тому числі і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Пункт другий статті 6 Конвенції про основні права та свободи людини і відповідна практика ЄСПЛ вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного.

Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист.

Положеннями ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, тобто керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 3 Розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року №1395, повторність правопорушення це повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП).

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП ця особа протягом року має бути визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на неї має бути накладено адміністративне стягнення, вказані обставини повинні бути відображені в протоколі про адміністративне правопорушення, даний факт повинен бути підтверджений постановою суду, яка набрала законної сили.

У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт притягнення ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, зокрема, відсутня копія постанови суду, яка набрала законної сили, про притягнення останнього протягом року до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що свідчило б про наявність в діях ОСОБА_1 ознак повторності та давало можливість для кваліфікації таких дій за ч. 2 ст. 130 КУпАП. До протоколу, складеного щодо ОСОБА_1 , такої постанови суду не долучено.

Суддею зауважується на тому, що підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП є постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що набрала законної сили, тобто така, що дає змогу встановити ознаку повторності у скоєнні адміністративного правопорушення.

Дії особи, за відсутності постанови суду, яка набрала законної сили про накладення на неї адміністративного стягнення за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не утворюють складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП.

Відомостей щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП протягом періоду з 5 січня 2020 року по 5 січня 2021 року (дата зазначеної у протоколі події), що є кваліфікуючою ознакою інкримінованого йому правопорушення, суду не надано.

За змістом ст.ст. 9-12, 280 КУпАП підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за нормами КУпАП є встановлення в діянні цієї особи всіх обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною нормою КУпАП, зокрема об`єктивної та суб`єктивної сторони правопорушення. Приймаючи до уваги, що суд здійснює оцінку вже зібраних та наявних в матеріалах справи доказів, зазначення всіх ознак складу правопорушення має бути належним чином здійснене в протоколі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 256 КУпАП.

Отже, при дослідженні матеріалів справи про адміністративне правопорушення, суддею не встановлено, що ОСОБА_1 протягом року піддавався адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях (ст. 62 Конституції України).

З огляду на встановлені обставини, з урахуванням практики ЄСПЛ, відповідно до якої збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд, при відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суддя приходить висновку, що наявними у справі доказами кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП не знайшла свого підтвердження під час судового розгляду даної справи.

Суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі кваліфікацію адміністративного правопорушення, фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Також суддя не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже, діючи таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, виходячи з вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП, оцінивши обставини справи та надані докази, суддя вважає, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, належними та допустимими доказами поза розумним сумнівом не доведений, що в силу принципу презумпції невинуватості трактується судом на його користь.

У зв`язку з цим, суддя приходить висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, тому на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі слід закрити.

Керуючись ст.ст. 247, 283, 284, 294 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Великоберезнянський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Суддя                                                                                          Зизич В.В.