ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 серпня 2021 рокум. Ужгород№ 260/1823/21

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Микуляк П.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області яким просить суд:

- визнати неправомірними дії Пенсійного фонду України в Закарпатській області, щодо відмови в перерахуванні пенсії позивача в розмірі 85% від суми заробітної плати з урахуванням інших виплат, а саме: матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення, а також індексації;

- зобов`язати Пенсійний фонд України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» з розрахунку 85% від суми заробітної плати, включивши до заробітної плати матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, матеріальну допомогу на оздоровлення, індексацію;

- зобов`язати Пенсійний фонд України в Закарпатській області виплатити ОСОБА_1 заборговану пенсійним фондом недоплату пенсії з 2009 по 2021 роки в сумі 57183,00 грн. у зв`язку з неврахуванням матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, та оздоровлення, та 10080,00 грн індексації;

- судові витрати покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою приведення розміру пенсії до встановленого законом рівня позивач в січні - лютому 2021р. звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області з вимогою про донарахування до призначеної йому в 2009 році пенсії матеріальної допомоги, виплаченої Закарпатською обласною державною насіннєвою інспекцією та індексації пенсії.

Відповідач листами від лютого та березня 2021 року повідомив позивача про те, що з 01.06.2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення, які набули права на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», відтак, з 01.06.2015 року пенсії в порядку та на умовах визначених вищенаведеним законом, не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються.

Крім того в листах зазначено, що заява про перерахунок чи призначення пенсії повинна подаватися особою за встановленою формою, а не в порядку Закону України «Про звернення громадян»

Позивач вважає, що право особи на отримання пенсії (у тому числі і за минулий час), як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України та нормами конституційного рівня.

Просить врахувати практику Верховного суду по аналогічним справам та позов задовольнити в повному обсязі.

Представником відповідача до суду було подано відзив на позовну заяву згідно якого, відповідач не погоджується з позовними вимогами з огляду на те, що з 01.06.2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону України "Про державну службу", а тому з цього дня пенсії згідно вказаного Закону не призначаються, а раніше призначені пенсії - не перераховуються, а також тим, що відповідно до змін, внесених постановою КМУ від 09.12.2015 року № 1013 до Постанови Кабінет Міністрів від 31.05.2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», пенсіонери втратила право на перерахунок раніше призначених пенсій.

Оскільки Головне управління при призначенні пенсії позивачу діяло виключно у межах діючого законодавства тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Згідно ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Позивач з 28.02.2009 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області, як одержувач пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України 3723-ХІІ від 16.12.1993 року «Про державну службу».

10 лютого 2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою, якою просив здійснити перерахунок призначеної пенсії із врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально- побутових питань, а також суми індексації заробітної плати.

Листом від 11 березня 2021 року відповідачу було відмовлено у перерахунку та повідомлено, що Законом України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення №213-VIII від 02.03.2015 року було внесені зміни до статті 37 Закону України «Про державну службу», яка передбачала, що у період роботи на інших посадах пенсія, призначена особам відповідно до цієї статті розмір, якої перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачується в розмірі 85 відсотків.

Таким чином пенсія за період із квітня 2015 року по вересень 2017 року виплачувалася в розмірі 85 % від нарахованої пенсії.

Щодо питання проведення перерахунку пенсії у зв`язку з наданою довідкою про виплату матеріальної допомоги у період роботи з 2008 року по 2009 рік відповідач зазначив, що п.5 Розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213 від 02.03.2015 року передбачено, що з 01.06.2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення, які набули права на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», відтак, з 01.06.2015 року пенсії в порядку та на умовах визначених вищенаведеним законом, не призначаються, а раніше призначені пенсії не перераховуються.

Відповідно до вимог ст.37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу" на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Відповідно до ст.33 Закону України "Про державну службу" заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Законом України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці" встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (ч. 1 ст. 1 Закону).

Статтею 2 Закону України "Про оплату праці" визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно ст. 37-1 Закону Про державну службу у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв`язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі Закон № 1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

З викладених правових норм вбачається, що отримувані суми виплат, з яких фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, аналізуючи положення ст.37 Закону України "Про державну службу", ст.41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та ст.66 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, зокрема матеріальна допомога включається до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.

В матеріалах справи наявна архівна довідка Державного архіву Закарпатської області від 15.07.2020р. №К-218/01-13 з якої вбачається, що позивач в період з 2008 по 2009 рік отримував матеріальну допомогу.

За таких обставин, пенсія позивача повинна обчислюватися із заробітної плати, яку він фактично отримував на день звільнення, в тому числі з урахуванням матеріальної допомоги на яку нараховувались страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Зазначені висновки здійснені з урахуванням правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у справах № 21-430а11 від 20 лютого 2012 року, № 21-097а13 від 28 травня 2013 року), а також у справі №391/521/17 від 26 січня 2021 року.

Відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу", в редакції чинній на час звернення позивача за призначенням пенсії, за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Згідно вказаної норми Закону позивачеві було призначено пенсію в розмірі 85 відсотків від суми її заробітної плати, що також не заперечується відповідачем.

Суд вважає, що при перерахунку пенсії в подальшому державним службовцям має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, оскільки внесені в подальшому в ст.37 Закону України "Про державну службу" зміни щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії державним службовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення вперше, а не перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення.

Вказана правова позиція міститься в Постановах Верховного Суду України від 10 грудня 2013 року у справі у справі № 21-420а13, від 17 грудня 2013 року у справі № 21 445а13 та від 26 січня 2021 року у справі №391/521/17.

Таким чином, при перерахунку пенсії позивачу розмір пенсії у 85 відсотках повинен залишитись без змін.

Доводи відповідача щодо застосування до спірних правовідносин п.5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", яким передбачено, що в разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України "Про державну службу", є необґрунтованими і безпідставними, оскільки положення зазначеної правової норми поширюються виключно на правовідносини щодо призначення пенсії та в разі зміни посадових окладів, а не у випадку, коли здійснюється перерахунок у зв`язку з неправильним визначенням розміру пенсії при первинному її призначенні.

Особа не може бути в подальшому позбавлена вже досягнутих нею прав у зв`язку з прийняттям нових законів, якими звужуються чи взагалі скасовуються такі права.

Час звернення особи до органу ПФУ за спірним перерахунком має значення в такому випадку лише для визначення дати, з якої такий перерахунок необхідно здійснити, а не для визначення права на перерахунок.

Відповідно до ч.4 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч.1 ст.35, ч.2 ст.38, ч.3 ст.42 і ч.5 ст.48 цього Закону, провадиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Враховуючи те, що з заявою про перерахунок пенсії та з архівною довідкою про нарахування матеріальної допомоги ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області 10.02.2021 року, у відповідності до ст.45 закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» перерахунок пенсії позивачу повинно бути здійснено з 01.02.2021 року.

У свою чергу, суд зазначає, що відповідно до ст.53 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, яку ратифіковано Верховною Радою України Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, ніщо у цій Конвенції не може тлумачитись як таке, що обмежує чи уневажливлює будь-які права людини та основоположні свободи, які можуть бути визнані на підставі законів будь-якої Високої Договірної Сторони чи будь-якою іншою угодою, стороною якої вона є.

Суд зазначає, що виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

У даному випадку, розрахунок та виплата заборгованості пенсійних виплат відноситься до компетенції Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, а тому суд не може втручатися у вказані дискреційні повноваження та зобов`язувати відповідача обчислити розмір пенсійної заборгованості у відповідності до вимог Конституції України, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позивачем заява про перерахунок пенсії разом з довідкою із зазначенням виплачених сум матеріальної допомоги була подана відповідачу лише на початку 2021 року. то у відповідача був відсутній обов`язок здійснення перерахунку пенсії.

У зв`язку з наведеним у задоволенні позовних вимог про виплату заборгованості за період з 2009 по 2021 рік слід відмовити.

Щодо позовних вимог про зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії включивши до заробітної плати індексацію, суд зазначає, що відповідно до поданої архівної довідки Державного архіву Закарпатської області від 15.07.2020р. №К-218/01-13 позивачеві виплачувалась тільки матеріальна допомога, доказів виплати індексації позивачем надано не було, відтак, у задоволенні позовних вимог про включення індексації до заробітної плати, слід відмовити.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин у відповідача були відсутні підстави відмовити позивачеві у проведенні перерахунку згідно архівної довідки, а тому позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст. 5, 19, 77, 243, 246, 370, 382 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з розрахунку 85% заробітної плати з врахуванням матеріальної допомоги відповідно до архівної довідки Державного архіву Закарпатської області Закарпатської ОДА від 15.07.2020р. №К-218/01-13.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, починаючи з 01.02.2021 року перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з розрахунку 85% заробітної плати та з врахуванням матеріальної допомоги відповідно до архівної довідки Державного архіву Закарпатської області Закарпатської ОДА від 15.07.2020р. №К-218/01-13, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська обл., 88008, код ЄДРПОУ - 20453063) сплачений судовий збір у розмірі 908,00грн. (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя П.П.Микуляк