У х в а л а

28 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 463/115/17-ц

провадження № 61-14195 ск 21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д., розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Личаківського районного суду

м. Львова від 02 вересня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 24 червня 2021 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвентс-Л» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ :

У лютому 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Інвентс-Л» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення збитків у розмірі 134 030 грн.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 02 вересня 2020 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інвентс-Л» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інвентс-Л» завдані збитки за договірним зобов`язанням

у розмірі 133 030 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інвентс-Л» завдані збитки за договірним зобов`язанням у розмірі 1 000 грн.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Львівського апеляційного суду від 24 червня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 02 вересня 2020 року залишено без змін.

У серпні 2021 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку

представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано касаційну скаргу, в якій заявник просить оскаржувані судові рішення скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах

з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у даній справі становить 134 030 грн (стягнення збитків), яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270 *100=227 000).

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Касаційна скарга містить посилання на випадки, передбачені

підпунктом в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню,

а саме: справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

За змістом підпункту в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню, якщо справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Проте, наведені заявником у касаційній скарзі доводи та аналіз оскаржуваних судових рішень у справі не дають підстав для висновку про те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки наведені мотиви самі по собі не можуть бути підставою, що підпадає під дію підпункту в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, інших мотивувань немає.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію

та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують

на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка

є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень

та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).

При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до верховного суду є правомірною

та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості («Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня

1997 року, § 36).

З урахуванням наведеного, оскільки представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 02 вересня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 24 червня 2021 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвентс-Л» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення збитків відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Д. Д. Луспеник