ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/8992/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г.

за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.

за участю представників:

Скаржника (представник АТ «Сбербанк») - Ягодка О.О. (дов. № 640 від 07.08.2020)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Сбербанк"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 25.11.2020 (в частині відмови Акціонерному товариству "Сбербанк" у визнанні кредитором на суму 182 648 156,31 грн)

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2021

у справі

за заявою Публічного акціонерного товариства "Одеський коровай"

про відкриття провадження у справі про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

1. У провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Одеський коровай".

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

2. Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.11.2020 визнано кредитором у справі №910/8992/19 по відношенню до боржника:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Лео-2002" з грошовими вимогами на суму 667 606 562,01 грн, з яких 4204,00 грн - вимоги першої черги, 667 602 358,01грн - вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Профі Трейдинг" з грошовими вимогами на суму 513 809 391,13 грн, з яких 4204,00 грн - вимоги першої черги, 513 805 187,13 грн - вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Десаж Лоджистік Сервісез" з грошовими вимогами на суму 4 350 048 293,30 грн, з яких 4204,00 грн - вимоги першої черги, 4 350 044 089,30 грн - вимоги четвертої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Конкордіа Альянс Трейд" з грошовими вимогами на суму 190 240 634,32 грн, з яких 4204,00 грн - вимоги першої черги, 190 236 430,32 грн - вимоги четвертої черги;

- Акціонерне товариство "Сбербанк" з грошовими вимогами на суму 545 792 050,63 грн, з яких 71 439,00 грн - вимоги першої черги, 544 480 430,25 грн - вимоги четвертої черги, 1 240 181,38 грн - вимоги шостої черги;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Формула 2016" з грошовими вимогами на суму 99 371 200,53 грн, з яких 4 204,00 грн - вимоги першої черги, 46 738 404,52 грн - вимоги четвертої черги, 52 632 796,01 грн - вимоги забезпечені заставою боржника;

- Головне управління ДПС в Одеській області з грошовими вимогами на суму 6 494 335,67 грн, з яких 4 204,00 грн - вимоги першої черги, 3 594 244,83 грн - вимоги третьої черги, 2 895 886,84 грн - вимоги шостої черги;

- Головне управління ДПС у м. Києві з грошовими вимогами на суму 19 994,01 грн, з яких 4 204,00 грн - вимоги першої черги, 15 790,01 грн - вимоги другої черги;

- Головне управління Пенсійного фонду в Одеській області з грошовими вимогами на суму 1 038 187,74 грн, з яких 4 204,00 грн - вимоги першої черги, 1 032 150,89 грн - вимоги другої черги, 1 832,85 грн - вимоги шостої черги.

2.1. Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Лео-2002" у визнанні кредитором на суму 392 883 153,62 грн.

2.2. Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Профі Трейдинг" у визнанні кредитором на суму 497 018,24 грн.

2.3. Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Десаж Лоджистік Сервісез" у визнанні кредитором на суму 7 021 790 663,70 грн.

2.4. Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Конкордіа Альянс Трейд" у визнанні кредитором на суму 234 998 231,00 грн.

2.5. Відмовлено Акціонерному товариству "Сбербанк" у визнанні кредитором на суму 182 648 156,31 грн.

2.6. Відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Формула 2016" у визнанні кредитором на суму 203 925 454,40 грн.

3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2021, пункт 13 ухвали господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у справі №910/8992/19 змінено, виклавши його в наступній редакції: "Відмовити Акціонерному товариству "Сбербанк" у визнанні кредитором на суму 182 576 717,31 грн".

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

4. До Верховного Суду від Акціонерного товариства "Сбербанк" (далі в тексті - Скаржник) надійшла касаційна скарга у якій Скаржник просить суд скасувати вищевказані судові рішення в частині відмови Акціонерному товариству "Сбербанк" у визнанні кредитором боржника та прийняти нове рішення згідно з яким визнати грошові вимоги скаржника до Публічного акціонерного товариства "Одеський коровай" в розмірі 175 473 851,68 грн.

5. В обґрунтування підстав для задоволення касаційної скарги Скаржник наводить наступні доводи касаційної скарги які стали підставою для відкриття касаційного провадження:

5.1. Суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування правових висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

6. Відзивів на касаційну скаргу не надходило

Провадження справи у Верховному Суді

7. 12.04.2021 Акціонерним товариством "Сбербанк" подано через суд апеляційної інстанції до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу господарського суду міста Києва від 25.11.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 у справі № 910/8992/19.

8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/8992/19 визначено колегію суддів у складі: Пєскова В.Г. - головуючого, Банаська О.О., Погребняка В.Я. що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 14.05.2021.

9. Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду Воляновською Т.В. від 09.06.2021 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 910/8992/19 у зв`язку з ухвалою про самовідвід судді Пєскова В.Г.

10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/8992/19 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 09.06.2021.

11. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.07.2021 відкрито касаційне провадження у справі № 910/8992/19 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Сбербанк" на ухвалу господарського суду міста Києва від 25.11.2020 (в частині відмови Акціонерному товариству "Сбербанк" у визнанні кредитором на суму 182 648 156,31 грн) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 у даній справі; призначено до розгляду касаційну скаргу Акціонерного товариства "Сбербанк" на 25 серпня 2021 року.

12. У зв`язку з відпусткою судді Огородніка К.М. розпорядженням Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 02.08.2021 № 29.3-02/2354 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/8992/19 за результатами якого для розгляду вказаної справи визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Банаська О.О., Ткаченко Н.Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 02.08.2021.

13. У зв`язку з відпусткою судді Банаська О.О. розпорядженням Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 17.08.2021 № 29.3-02/2651 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/8992/19 за результатами якого для розгляду вказаної справи визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 17.08.2021.

Позиція Верховного Суду

14. Заслухавши у відкритому судовому засіданні доповідь судді - доповідача та пояснення представника Скаржника, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції - без змін, виходячи з наступного.

15. Відповідно до приписів ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

16. Щодо доводу касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування правових висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17, колегія суддів зазначає наступне.

17. Суди попередніх інстанцій встановили наступні фактичні обставини справи та виклали висновки за результатами аналізу встановлених обставин у справі:

17.1. Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2020 відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Одеський коровай"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Публічного акціонерного товариства "Одеський коровай"; призначено розпорядником майна Публічного акціонерного товариства "Одеський коровай" арбітражного керуючого Іванюка О.М. Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Одеський коровай" за номером 64659 від 13.03.2020.

17.2. 10.04.2020 АТ "Сбербанк" звернулося до господарського суду міста Києва із заявою з кредиторськими вимогами до боржника, згідно якої просило суд визнати вимоги Банку до боржника у розмірі 728 368 767,94 грн, з яких:

- 19 973 750,00 доларів США заборгованості за кредитною лінією;

- 6 436 951,47 доларів США заборгованість по процентах за користування Кредитною лінією за період з 16.12.2015 по 07.05.2018;

- 5 714 450,68 грн пені за прострочення повернення заборгованості за кредитною лінією;

- 2 628 596,33 грн пені за прострочення повернення заборгованості за відсотками;

- 75 281,00 грн витрати понесені Банком в ході розгляду справи №910/8992/19.

17.3. В обґрунтування зазначених грошових вимог АТ "Сбербанк" посилається на укладений між ним та ТОВ «ТД «Золотий урожай» кредитний договір №26-Н/12/24/ЮО/KL від 06.03.2012 та договір поруки від 12.03.2012 укладений між Банком та ПАТ "Одеський коровай" із змінами та доповненнями.

17.4. Боржник визнав вимоги Банку лише частково пославшись на реалізацію Банком права на дострокове повернення всієї суми кредиту шляхом направлення повідомлення-вимоги від 27.04.2015 №4000/5/28-2, а відтак подальше нарахування процентів за користування кредитом є безпідставним.

17.5. 06.03.2012 між Публічним акціонерним товариством "Дочірній Банк Сбербанку Росії" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Золотий Урожай" (позичальник) укладено Договір про відкриття кредитної лінії №26-H/12/24/ЮО/KL (далі - кредитний договір) з наступними змінами та доповненнями до нього, а саме: договір про внесення змін №1 від 18.05.2012, договір про внесення змін №2 від 22.05.2013, договір про внесення змін №3 від 21.06.2013 та договір про внесення змін №4 від 03.12.2013.

17.6. У забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Торговий Дім "Золотий Урожай" за кредитним договором, 12.03.2012 між Банком та Публічним акціонерним товариством "Одеський Коровай" укладено договір поруки, за яким останній поручився перед Банком за виконання ТОВ "Торговий Дім "Золотий Урожай" зобов`язань, зокрема, за договором про відкриття кредитної лінії від 06.03.2012 №26-H/12/24/ЮО/KL у разі повного або часткового невиконання боржником у встановлені кредитним договором строки будь-якого із зобов`язань.

17.7. У зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору Банк звернувся до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Одеський Коровай", третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Золотий Урожай" про стягнення заборгованості у розмірі 23 135 150,72 дол. США та 8 367 500,04 грн.

17.8. Як слідує з рішення третейського суду та вірно встановлено місцевим господарським судом, заборгованість за кредитним договором станом на дату звернення до третейського суду становила 19 973 750,00 дол. США за кредитом, 3 151 400,72 дол. США процентів за користування кредитною лінією, 5 714 450,68 грн пені за прострочення повернення заборгованості за кредитною лінією, 2 653 049,36 грн пені за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією.

17.9. Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 26.08.2015 у справі №85/15 вимоги Банку задоволені частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Одеський Коровай" на користь Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" суму заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №26-H/12/24/ЮО-KL від 06.03.2012 у розмірі 23 135 150,72 дол. США, 344 760,26 грн пені за прострочення повернення заборгованості за кредитною лінією, 895 421,12 грн пені за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією, 25 500,00 грн третейського збору.

17.10. Задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення пені за прострочення повернення заборгованості за кредитною лінією та прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією, третейський суд вказав, що умовами кредитного договору не передбачено збільшення періоду, за який може нараховуватися пеня, а тому пеня підлягає нарахуванню лише в межах шестимісячного строку.

17.11. Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.01.2016 у справі №910/31709/15 задоволено заяву Банку про видачу виконавчого документу на виконання рішення третейського суду у справі №85/15 та видано наказ.

17.12. На підставі наказу господарського суду міста Києва від 27.01.2016 у справі №910/31709/15 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 29.09.2017 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

17.13. Суд апеляційної інстанції дослідивши умови кредитного договору та договору поруки, заяву Банку з кредиторськими вимогами до боржника та рішення третейського суду, погодився з місцевим господарським судом та вважає що обґрунтованими сумами нарахованої пені є: 344 760,26 грн пені за прострочення повернення заборгованості за кредитною лінією та 895 421,12 грн пені за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією, що встановлені в рішенні Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 26.08.2015 у справі №85/15. А отже, заявлені Банком вимоги в частині 5 714 450,68 грн пені за прострочення повернення заборгованості за кредитною лінією та 2 628 596,33 грн пені за прострочення повернення заборгованості за відсотками підлягають частковому задоволенню в розмірі 344 760,26 грн та 895 421,12 грн відповідно, що зазначено в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції.

17.14. Крім того суди попередніх інстанцій визнали вимоги Банку у розмірі 19 973 750,00 дол. США (станом на 10.04.2020 еквівалентно 544 480 430,25 грн за курсом НБУ 27,2598 грн за 1 дол. США ), оскільки дана сума заборгованості за кредитною лінією підтверджена наведеним вище рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України".

17.15. Щодо нарахованих Банком процентів за період з 16.12.2015 по 07.05.2018 у розмірі 6 436 951,47 дол. США за користування кредитом, суди попередніх інстанцій зазначили, що Банк звернувшись з позовом до третейського суду реалізував своє право на дострокове повернення грошових коштів за Кредитним договором, чим в односторонньому порядку змінив строк виконання основного зобов`язання, таким чином нараховані Банком проценти за період з 16.12.2015 по 07.05.2018 у розмірі 6 436 951,47 дол. США не підлягають задоволенню.

17.16. Стосовно заявлених вимог Банку у розмірі 75 281,00 грн (витрати понесені в ході розгляду справи №910/8992/19), суди попередніх інстанцій зазначили, що Банк двічі подавав до місцевого господарського суду заяву з грошовими вимогами до боржника (22.08.2019 та 10.04.2020). При цьому заява від 22.08.2019 подана при обставинах, які відпали у зв`язку з прийняттям постанови Верховного Суду від 22.01.2020 (скасовано ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції про відкриття провадження у справі про банкрутство ПАТ "Одеський Коровай"; справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду на стадію прийняття заяви про порушення справи про банкрутство), а відтак, вказана заява вважається такою, що подана передчасно, у зв`язку з чим боржник не може нести тягар відшкодування судових витрат по даній сумі. А отже, підлягають задоволенню судові витрати кредитора в розмірі 71 439,00 грн (без урахування судового збору у розмірі 3 842,00 грн сплаченого Банком при поданні заяви з кредиторськими вимогами від 22.08.2019).

17.17. Враховуючи викладене, зважаючи на положення ст. 64 КУзПБ, підлягають визнанню кредиторські вимоги АТ "Сбербанк" до боржника на суму 545 792 050,63 грн, з яких 71 439,00 грн - вимоги першої черги, 544 480 430,25 грн - вимоги четвертої черги, 1 240 181,38 грн - вимоги шостої черги.

17.18. У заяві з кредиторськими вимогами АТ "Сбербанк" просило визнати його кредитором боржника на суму 728 368 767,94 грн. Місцевий господарський суд, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, визнав обґрунтованими вимоги Банку у розмірі 545 792 050,63 грн. А отже, як зазначено у постанові суду апеляційної інстанції, слід відмовити АТ "Сбербанк" у визнанні кредитором на суму 182 576 717,31 грн. Однак у п. 13 резолютивної частини ухвали господарського суду міста Києва від 25.11.2020 відмовлено АТ "Сбербанк" у визнанні кредитором на суму 182 648 156,31 грн.

17.19. Враховуючи наведене, судова колегія Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для зміни п. 13 резолютивної частини ухвали господарського суду міста Києва від 25.11.2020 у даній справі шляхом викладення його у наступній редакції: «Відмовити Акціонерному товариству "Сбербанк" у визнанні кредитором на суму 182 576 717,31 грн».

18. Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

19. Згідно із частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зокрема, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

20. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

21. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

22. Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

23. У межах кредитного договору позичальник отримує кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.

24. Згідно із частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

25. Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

26. Відповідно до частин 1 та 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому на підставі статті 1048 цього Кодексу.

27. Водночас, за змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

28. У постановах Великої Палати Верховного Суду неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

29. Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

30. Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною 1 статті 1050 Цивільного кодексу України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

31. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

32. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

33. Подібні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

34. Також, у постановах від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання.

35. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України і охоронна норма частини 2 статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

36. Зважаючи на вищевикладене та враховуючи, що Банк до закінчення строку кредитного договору використав своє право вимагати дострокового повернення кредиту позичальником, а строк кредитування є таким, що закінчився, як і право законно користуватися позиченими коштами, господарський суд міста Києва дійшов вірного висновку, що Банк з 07.07.2015 (дата відкриття провадження у справі №85/15) не мав правових підстав здійснювати нарахування процентів на умовах, визначених кредитним договором.

37. Щодо посилань Скаржника (в обґрунтування правомірності нарахування процентів за період після 07.07.2015) на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №910/22858/17, то слід відмітити, що правовідносини, що склалися у вказаній справі не є подібними до правовідносин, що склалися у даній справі, позаяк у вказаній справі пеня нараховується в межах строку кредитного договору, тоді як у справі, що розглядається, строк кредитування закінчився у зв`язку із зверненням Банку до третейського суду.

38. За таких обставин, колегія суддів суду касаційної інстанції визнає необґрунтованим довід касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування правових висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17.

39. Відповідно до приписів ст. 309 ГПК України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

40. Колегія суддів суду касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги Акціонерного товариства "Сбербанк" дійшла висновку про те, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

41. За таких обставин касаційна скарга Акціонерного товариства "Сбербанк" підлягає залишенню без задоволення, а постанова Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 - залишенню без змін.

42. Оскільки за результатами касаційного розгляду колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції - без змін, судові витрати у вигляді судового збору за подання касаційної скарги покладаються на Скаржника.

Керуючись ст. ст. 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Сбербанк" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2021 по справі № 910/8992/19 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді К.М. Огороднік

Н.Г. Ткаченко