Справа №  2-                                                                                  2010 р.

              Р І Ш Е Н Н Я

        ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

18 серпня  2010 року                        Залізничний районний суд м.Львова в складі :

головуючої-судді                                       Мельничук О.Я.

при секретарі                                  Кравецькій Н.Н.

з участю адвоката                                  ОСОБА_2

представників                                         ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа: ОСОБА_7 про виселення з житлового приміщення без надання іншого житла, зустрічний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_5, ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, вселення  та інше, суд –

В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернулася до суду із позовом про виселення відповідача з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення,  покликаючись на те, що спірна квартира , загальною площею 43,0 кв.м. є неприватизована, наймачем квартири є ОСОБА_8, який є її дідом. В квартирі також зареєстровані та проживають : вона, її сестра ОСОБА_7, та її батько ОСОБА_6 – відповідач по справі, протягом 17 років  до ІНФОРМАЦІЯ_5 року відповідач ОСОБА_6 у вказаній квартирі не проживав, жодних витрат по квартирі не ніс. В 1995 році померла її мати, вона з сестрою залишилася  на утриманні бабці та дідуся, батько надалі матеріально не допомагав, ІНФОРМАЦІЯ_5 р. померла її бабця, після смерті якої батько став проживати в квартирі, створюючи нестерпні умови для проживання: систематично скандалив, ображав її нецензурними словами, виганяв з квартири, в результаті чого, вона вимушена була ночувати у знайомих та рідних, а поскільки з відповідачем неможливо проживати в одній квартирі, так як він створює умови неможливі для проживання, просить постановити рішення, яким виселити ОСОБА_6 з квартири АДРЕСА_2 без надання іншого житла.

ОСОБА_6 звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просить зобов»язати ОСОБА_5, ОСОБА_7 не чинити перешкоди в користуванні АДРЕСА_1 по вул.Виговського в м.Львові, покликаючись на те, що постійно проживав у спірній квартирі, несе витрати по такій, проводив поточні ремонти, а відповідачі не допускають його до квартири, замінили замки до вхідних дверей квартири, чим чинить йому перешкоди у користуванні квартирою,  а тому просить в судовому порядку зобов»язати ОСОБА_5, ОСОБА_7 не чинити йому перешкоди у користуванні спірною квартирою, шляхом надання йому ключів від замків вхідних дверей вказаної квартири та заборонити відповідачам закривати вхідні двері із середини на засув, вселити його у спірну квартиру.

    В суді позивач по первинному позову – ОСОБА_5 позов підтримала, покликаючись на мотиви такого та пояснила, що відповідач по справі є її батько – ОСОБА_6, який залишив їх сім»ю та проживав з іншою жінкою протягом тривалого часу. Матеріально не допомагав. Після смерті її бабці, в 2007 році вселився у спірну квартиру, після чого створює нестерпні умови для спільного проживання, з приводу чого неодноразово зверталася у Залізничний РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області з відповідними заявами, однак такі звернення позитивних наслідків не дали, і за таких підстав просить в судовому порядку виселити відповідача з квартири АДРЕСА_3 без надання іншого житла. Просить позов задоволити.

Представник ОСОБА_5 – ОСОБА_3 в суді первинний позов підтримав повністю, а зустрічний позов заперечив та пояснив, що ОСОБА_6, який являється батьком ОСОБА_5 до 2007 року  у квартирі АДРЕСА_4 не проживав, вселився в таку ІНФОРМАЦІЯ_5 року, систематично влаштовує сварки, при яких ображає нецензурними словами ОСОБА_5, виганяє останню із квартири, фактично створив нестерпні умови для проживання, і саме з цього приводу ОСОБА_5 неодноразово зверталася до Залізничного РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області із скаргами та заявами про недопустимість насильства і сім»ї з боку батька, однак офіційні застереження не дали позитивних результатів, а поскільки з відповідачем по первинному позову та позивачем по зустрічному позову неможливо проживати в одній квартирі, так як він створює неможливі умови для проживання, вважає, що ОСОБА_6 слід виселити із спірної квартири в порядку ст..116 ЖК України без надання іншого житла. Що ж стосується зустрічного позову, то такий вважає безпідставним та необґрунтованим. Просить первинний позов задоволити, а в зустрічному позові відмовити.

    Представник ОСОБА_5 – ОСОБА_4 в суді первинний позов підтримала, зустрічний позов заперечила та пояснила, що була свідком, коли виник конфлікт між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, при якому ОСОБА_6 почав виганяти позивача по первинному позову із квартири. Зі слів ОСОБА_5 їй відомо, що батько матеріально їй не допомагає, жодних витрат по квартирі не несе, а тому вважає, що ОСОБА_6 створені нестерпні умови для проживання доньок у спірній квартирі і вважає, що за таких умов слід виселити ОСОБА_6 із квартири. Просить первинний позов задовольнити, а в зустрічному позові відмовити.

    Відповідач – ОСОБА_6 в суді проти первісного позову заперечив, зустрічний позов підтримав та пояснив, що спірна квартира отримана його батьками на всіх членів сім»ї, а саме: на його батька,  його мати, його сестру та нього, сестра, коли вийшла заміж залишила спірнє житло, а  в даній квартирі він зареєстрований і проживає з 1981 року, одружився в 1982 році, від шлюбу має двоє дітей, які також зареєстровані у даній квартирі, після смерті дружини, яка померла в 1995 році, він як батько робив дітям зауваження, щоб пізно не приходили додому, іноді сварився, поскільки вони до нього не прислуховувалися і саме з цього приводу виникали сварки між ним та доньками. В спірній квартирі постійно проживає, зробив поточний ремонт, замінив сантехніку, встановив душеву кабіну, замінив плитку, не завершив ремонт, поскільки приїхала донька ОСОБА_7 із собакою, почали виникати непорозуміння, при яких донька постійно ображала його нецензурними словами, при суперечках, які виникали постійно викликала працівників міліції, він неодноразово робив зауваження на недопустимість таких відносин, в зв»язку з чим, щоб уникнути подальших сварок почав ночувати на роботі, у знайомих і до квартири приходити два рази на тиждень, а  в 2008-2009 р.р. не міг потрапити до спірної квартири, поскільки доньки встановили нові вхідні двері, замінили замки вхідних дверей, встановили засув з внутрішньої сторони і до квартири не пускають його.А тому просить в судовому порядку зобов»язати відповідачів не чинити перешкоди у користуванні квартирою, шляхом надання йому ключів від замків вхідних дверей вказаної квартири та заборонити відповідачам закривати вхідні двері із середини на засув, вселити його у спірну квартиру, поскільки іншого житла для проживання він не має.

    ОСОБА_7 в судове засідання не з»явилася, подала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, поскільки у неї на утримання знаходиться малолітня дитина.

Свідок ОСОБА_9 в суді пояснив, що знає ОСОБА_6 з 1987 року, знайомий з дітьми та покійною дружиною ОСОБА_6 Зі слів ОСОБА_6 йому відомо, що діти виганяли його з квартири, декілька разів приходив з ОСОБА_6 в  спірну квартиру, а діти відразу викликали працівників міліції. В жовтні 2007 року виявили, що двері до кімнати, яку займає ОСОБА_6 вибиті.  Йому відомо, що донька ОСОБА_6- ОСОБА_5 погрожувала ОСОБА_6, що він не буде проживати у спірній квартирі, з приводу чого він разом із ОСОБА_6 звертався до дільничого інспектора. В 2007 році допомагав ОСОБА_6 проводити ремонтні роботи у спірній квартирі. Знає, що ОСОБА_6 не забезпечений іншим житлом, проживати йому не має де.

    Свідок ОСОБА_10 пояснив, що в червні-липні 2007 року на прохання ОСОБА_6 розпочав ремонт в квартирі АДРЕСА_4, сантехнік замінив каналізаційні труби, а він особисто обкладав плитку в ванній кімнаті на стінах та на підлозі, проводив побілку, ремонт тривав приблизно до грудня 2007 року. Знає доньку ОСОБА_5, однак в його присутності жодних сварок між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не було.

    Свідок ОСОБА_11 в суді пояснила, що підтримує дружні відносини із ОСОБА_5 з 7-го класу, пам»ятає, що вихованням такої займалися бабця та дідусь, батько участі у вихованні не приймав. Відомо, що між ОСОБА_5 та батьком складні відносини, поскільки її донька є подругою ОСОБА_5.

Свідок ОСОБА_12 в суді пояснила, що являєься рідною сестрою матері ОСОБА_5, приходиться їй тіткою, ОСОБА_6 постійно влаштовував сварки, при яких ображав ОСОБА_5 та ОСОБА_7, бив їх, виганяв ОСОБА_5 із спірної квартири.Неодноразово разом із ОСОБА_5 зверталася до дільничого інспектора з приводу неправомірної поведінки ОСОБА_6 до доньки ОСОБА_5. Батько постійно ображає своїх доньок, після смерті сестри-матері ОСОБА_5 та ОСОБА_7 часто приходила до спірної квартири, хоча в її присутності ОСОБА_6 не ображав дітей, не виганяв із квартири, однак ОСОБА_5 постійно їй скаржилася на поведінку батька, який створив нестерпні умови для проживання.

Свідок ОСОБА_13 в суді пояснила, що понад сім років знає сторін по справі, які постійно проживають в АДРЕСА_1, доньок відповідача виховували дідусь та бабця, їй відомо, що ОСОБА_6 забороняв донькам приходити додому після 21.00 год., з цього приводу між ними виникали постійні сварки, в 2007 році ОСОБА_5 встановила вхідні двері, замінили замки.

Свідок ОСОБА_14 пояснила, що ОСОБА_5 є її подругою, яка проживала із бабцею та дідусем, знає, що батько  ОСОБА_6 виганяв ОСОБА_5 із квартири і вона проживала у знайомих. Їй відомо, що батько бив ОСОБА_5 та її сестру ОСОБА_7, поскільки після сварок ОСОБА_5 приходила до неї і скаржилась на батька. Знає зі слів ОСОБА_5, що батько розпочав в квартирі ремонт, однак за кошти бабусі.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9,  вивчивши матеріали справи, оглянувши в судовому засіданні матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи № 340-1228, № 340-1806, № 3203, приходить до висновку, що в первинному позові ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа: ОСОБА_7 про виселення з житлового приміщення без надання іншого житла  слід  відмовити, а  зустрічний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_5, ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, вселення  та інше – задовольнити частково із наступних підстав.

Згідно з вимогами ст.9 Житлового Кодексу України ніхто не може бути виселений із займаного житлового  приміщення або обмежений у праві користування житловим приміщенням  інакше як з підстав і в порядку, передбачених Законом.

Відповідно до пунктів 17, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" від 12 квітня 1985 р. за № 2, при вирішенні справ про виселення на підставі ст. 116 ЖК осіб, які систематично порушують правила співжиття і роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі або будинку, слід виходити з того, що при триваючій антигромадській поведінці виселення винного може статися і при повторному порушенні, якщо раніше вжиті заходи попередження або громадського впливу не дали позитивних результатів. Маються на увазі, зокрема, заходи попередження за місцем роботи або проживання відповідача (незалежно від прямих вказівок з приводу можливого виселення).

Виходячи з офіційного характеру заходів запобігання й громадського впливу, які мають передувати виселенню наймача або членів його сім'ї на підставі ст.116 ЖК без надання іншого жилого приміщення, і відповідно до правила ст.59 ЦПК України про допустимість засобів доказування факт застосування заходів запобігання судами, прокурорами, органами внутрішніх справ, виконавчими комітетами, іншими уповноваженими органами, а заходів громадського впливу — органами самоорганізації населення (будинкові, вуличні, квартальні комітети, товариські суди тощо), повинен підтверджуватися письмовими доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна АДРЕСА_1 складається із двох кімнтат, житловою площею  27,8 кв.м., з комунальними вигодами, загальна площа квартири становить 43,0 кв.м.

У вищевказані квартирі зареєстровані: ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 з 23.12.1981 року, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 з 12.09.1983 року, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 з 01.04.1987 року /а.с.6/

За пояснень сторін в суді вбачається, що спірну квартиру отримав батько відповідача по первинному позову та позивача по зустрічному позову ОСОБА_6 на членів своєї сім»ї і основним квартиронаймачем такої являвся батко ОСОБА_6 – ОСОБА_8, після смерті якого ОСОБА_6 займав одну із кімнат спірної квартири, де знаходяться  його особисті речі.

З оглянутих в судовому засіданні матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи № 340-1228, № 340-1806, № 3203 вбачається, що ОСОБА_5 неодноразово зверталася до Залізничного РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області із скаргами на неправомірну поведінку свого батька ОСОБА_6, однак при проведенні перевірок за заявами ОСОБА_5 від 30.04.2007 р., від 23.06.2007 р., від 23.10.2007 р. та при опитуванні  мешканців житлового будинку № 31 в м.Львові, які повідомили, що ніякого шуму, криків та сварок не чули, їх спокій та нормальні умови відпочинку з боку мешканців квартири № 17 порушені не були.

А отже, у відповідності до правил ст.59 ЦПК України про допустимість засобів доказування факт застосування заходів запобігання та громадського впливу має підтверджуватися письмовими доказами.  

В матеріалах даної цивільної справи даних про те, що до відповідача застосовувалися будь-які заходи запобігання чи громадського впливу, відсутні, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_5 є недоведеними і безпідставними і за таких підстав, суд відмовляє у задоволенні таких. 

Судом встановлено, що наймачем квартири АДРЕСА_5 був батько ОСОБА_6 - ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 року, в квартирі проживали мати ОСОБА_6, його дружина, яка померла в 1995 році та доньки ОСОБА_5 та ОСОБА_7, які і на теперішній час проживають у вищевказаній квартирі. ОСОБА_6 як член сім»ї наймача проживав у спірній квартирі, користувався такою, в 2007 році частково провів ремонті роботи у вказаній квартирі., а ОСОБА_5, ОСОБА_7 в 2007 році встановили вхідні двері, в яких замінили замки, чим чинять перешкоди  у користуванні квартирою № АДРЕСА_1 ОСОБА_6 чим порушують право останнього, як члена сім»ї наймача належним чином користуватися спірною квартирою, яке на думку суду підлягає захисту шляхом зобов»язання відповідачів по зустрічному позову не чинити перешкоди у користуванні житловим примішенням ОСОБА_6, шляхом передачі ключів від замків вхідних дверей квартири АДРЕСА_4 та вселити  відповідача по первинному позову та позивача по зустрічному позову у вищевказану квартиру.

А поскільки ОСОБА_6 не доведено, а в суді не здобуто доказів на підтвердження позовних вимог в частині встановлення ОСОБА_5, ОСОБА_7 засуву із середини вхідних дверей до спірної квартири, а тому суд відмовляє у задоволенні в тій частині позовних вимог.  

Керуючись ст..ст.15, 57-58, 60, 80-88, 203, 208-209, 213-215, 293-295 ЦПК України, ст.9 ЖК України,п.п.17,18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" від 12 квітня 1985 р. за № 2 з наступними змінами та доповненнями, суд-    

В И Р І Ш И В :

В первинному позові ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа: ОСОБА_7 про виселення з житлового приміщення без надання іншого житла  -  відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_5, ОСОБА_7 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, вселення  та інше – задоволити частково.

Зобов»язати ОСОБА_5, ОСОБА_7 не чинити перешкод в користуванні АДРЕСА_1 по вул.Виговського в м.Львові шляхом передачі ключів від замків вхідних дверей вказаної квартири ОСОБА_6.

Вселити ОСОБА_6 в квартиру АДРЕСА_1.

В решті позовних вимог ОСОБА_6 – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його отримання.

Суддя  підпис

з  оригіналом  згідно

С у д д я :