Дата документу 28.08.2021 Справа № 313/837/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 313/837/20 Головуючий у 1-й інстанції: Нагорний А.О. Провадження № 22-ц/807/1717/21     Суддя-доповідач: Маловічко С.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2021 року                                                         м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Маловічко С.В., суддів Гончар М.С., Подліянової Г.С.

розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 16 лютого 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «АВТО ПРОСТО» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення боргу.

В обґрунтування позову зазначено, що 15.09.2011р. ТОВ «АВТО ПРОСТО» та ОСОБА_2 уклали Угоду № 369017 із Додатками № 1 та 2, які є невід`ємними частинами Угоди, з метою придбання відповідачем автомобіля ЗАЗ «Форца». На асигнаційному акті від 29.08.2012р. ОСОБА_2 було надано право на отримання автомобіля. ОСОБА_2 скористався правом, передбаченим ст. 7 Додатку № 2 до угоди, та звернувся до позивача з заявою про вибір іншої марки автомобіля, а саме, марки ЗАЗ Lanos TF69 YO. 21.09.2012р. відповідач ОСОБА_2 отримав автомобіль ЗАЗ Lanos TF69YO, 2012 року випуску, і зареєстрував його на своє ім`я, р.н. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

05.09.2012р. позивач та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 уклали договір поруки, за яким ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зобов`язались відповідати перед кредитором (позивачем) як солідарні боржники у разі невиконання зобов`язань відповідачем ОСОБА_2 за Угодою № 369017, який посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Гармашовим Г.М. (реєстровий номер № 3387 від 05.09.2012 р.).

Відповідач ОСОБА_2 взяв на себе зобов`язання сплатити стовідсоткову вартість автомобіля (чисті внески) та вартість наданих послуг (щомісячні внески в оплату послуг) шляхом сплати 120 щомісячних повних внесків (ст. 5 Угоди, ст. 2 Додатку № 2 до Угоди).

Але, починаючи з квітня 2014 року, ОСОБА_2 сплачував щомісячні внески в неповному розмірі (з недоплатами), а згодом взагалі припинив здійснювати оплати за Угодою. Станом на червень 2020 року у добровільному порядку погасити заборгованість відповідач ОСОБА_2 відмовляється, борг не погашено, який позивачем визначено у сумі 107 354,03 грн.

Тому позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» (код 35509011)

суму заборгованості за угодою № 369017 у розмірі 107 354,03 грн.

Рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 16 лютого 2021 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО»(код 35509011) суму заборгованості за угодою № 369017 у розмірі 107 354,03 грн. 03 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 102,00 грн., по 700,66 грн. з кожного.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційні скарги.

ОСОБА_4 в апеляційній скарзі, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення у зв`язку з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, порушенням судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості з неї як поручителя, оскільки порука припинилась за підставами ч. 1 ст. 559 ЦК України у зв`язку із збільшення відповідальності поручителя без його згоди, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог до ОСОБА_1

ОСОБА_2 в апеляційній скарзі, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість у зв`язку з неправильним встановленням судом дійсних обставин у справі, порушенням судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В скарзі вказує, що судом безпідставно зроблено висновок про те, що він не повністю сплатив вартість автомобілю, оскільки він виконав Угоду, сплативши кошти в сумі 150 799,19 грн., визначені в п. 3.2 Додатку № 2 до Угоди відповідно до поточної ціни автомобілю на момент оплати, тому вважав, що достроково виконав зобов`язання. Вважає неправомірним подальше нарахування платежів у зв`язку зі збільшенням поточної вартості з її прив`язкою до автомобілю RAVON 4 через припинення випуску автомобілю ЗАЗ «Форца».

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням ст. 369 цього Кодексу.

Згідно із ст. 7 п. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За змістом статті 274 ч. 1 п.1 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, до яких відповідно до приписів ч. 6 статті 19 ЦПК України належать справи незначної складності та з ціною позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тому апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, судове засідання не проводиться.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, а також позовних вимог та підстав позову, що були предметом розгляду в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягаю за такими обставинами.

Стаття 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України – питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.

Рішення суду першої інстанції у цій справі відповідає вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України.

Судом встановлено, що 15.09.2011р. між ТОВ «АВТО ПРОСТО» та ОСОБА_2 укладено Угоду № 369017 та підписано до неї Додатки № 1 та 2, які є невід`ємними частинами Угоди, з метою придбання автомобіля ЗАЗ Форца. На асигнаційному акті від 29.08.2012р. ОСОБА_2 було надано право на отримання автомобіля.

ОСОБА_2 скористався правом, передбаченим ст. 7 Додатку № 2 до угоди, та звернувся до позивача з заявою про вибір іншої марки автомобіля, а саме, автомобіля марки ЗАЗ Lanos TF69 YO.

21.09.2012 р. відповідач ОСОБА_2 отримав автомобіль ЗАЗ Lanos TF69YO, кузов № НОМЕР_3 , 2012 року випуску, і зареєстрував його на своє ім`я, реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

Відповідач ОСОБА_2 взяв на себе зобов`язання сплатити стовідсоткову вартість автомобіля (чисті внески) та вартість наданих послуг (щомісячні внески в оплату послуг) шляхом сплати 120 щомісячних повних внесків(ст. 5 Угоди, ст. 2 Додатку № 2 до Угоди).

Суд встановив, що, починаючи з квітня 2014 року, ОСОБА_2 сплачував щомісячні внески в неповному розмірі (з недоплатами), а згодом взагалі припинив здійснювати оплати за Угодою.

Станом на червень 2020 року у добровільному порядку погасити заборгованість відповідач ОСОБА_2 відмовляється, борг не погашено.

05.09.2012р. ТОВ «АВТО ПРОСТО» та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 уклали договір поруки, за яким ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зобов`язались відповідати перед кредитором (позивачем) як солідарні боржники у разі невиконання зобов`язань відповідачем ОСОБА_2 за Угодою № 369017, який посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Гармашовим Г.М. (реєстровий номер № 3387 від 05.09.2012 р.).

Станом на день звернення позивача до суду ОСОБА_2 сплатив 73,6968% зі 100 % в оплату вартості автомобіля (чисті внески), і розмір боргу відповідача ОСОБА_2 зі сплати чистих внесків становить 26,3032% від ціни автомобіля, а також ним не сплачено 30 внесків з оплати послуг позивача.

Позивач розрахував загальний розмір заборгованості в сумі 107 354,03 грн., з яких: чисті внески у відсотках: 100 %-73,6968%=26,3032% від ціни поточної автомобіля; чисті внески у гривнях – 63 737,03 грн. (242 316,67грн. х 26,3032% ); внески в оплату послуг – 43 617,00 грн. ((242 316,67 грн. х 0,5 % + 20%ПДВ) х 30 внесків).

Задовольняючи вказані позовні вимоги в повному обсягу, суд виходив із того, що у зв`язу з неналежним виконанням ОСОБА_2 умов укладеної угоди утворилась заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідачів як солідарних боржників.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , зазначає, що після придбання ним автомобілю згідно з Угодою № 369017, був укладений договір застави, відповідно до п. 1.6 якого забезпечене заставою зобов`язання вважається виконаним за умови своєчасної сплати всіх щомісячних повних внесків в загальному розмірі 151 173,79 грн. в порядку і строки, передбачені у Додатку № 2 до Угоди. Та станом на 23.09.2015р. ним сплачено кошти в сумі 150 799,19 грн., а тому він вважав, що виконав достроково свої зобов`язання, оскільки залишилась незначна недоплата в сумі 374,60 грн. ( 151 173,79 – 150 799,19). Така сума визначалась відповідно до поточної ціни автомобілю на момент оплати. Тому вважає, що подальше нарахування внесків у 2017р., виходячи із вартості автомобілю RAVON 4 через припинення випуску автомобілю ЗАЗ «Форца», є безпідставним.

Проаналізувавши вказані доводи, колегія вважає, що суд першої інстанції належним чином дослідив умови укладеної між сторонами Угоди № 369017, Додатків № 1, 2 до неї, довідку про зміну вартості автомобілю, довідку про припинення випуску автомобілю, довідку про здійснені ОСОБА_2 внески, та на їх підставі правильно встановив дійсні обставини у справі. Та колегія погоджується з встановленими судом обставинами.

Статтею 5 Угоди визначено, що учасник зобов`язується виконувати зобов`язання, передбачені угодою, але не обмежуючись: сплатити плату за послуги, пов`язані зі вступом до Системи при укладенні Угоди; сплатити плату за послуги, пов`язані з видачею автомобіля за системою при наданні такого права, щомісячно сплачувати повні внески, сплачувати внески зі страхування автомобіля за системою після отримання автомобіля, отримати автомобіль за умови виконання зобов`язань, встановлених угодою, підписати відповідний двохстороній акт, що свідчить про виконання зобов`язань за угодою, за вимогою надавати копії квитанцій про оплату внесків за угодою.

В додатку №1 до угоди визначено розміри внесків. Правила функціонування системи придбання в групах «АвтоТак» передбачені додатком № 2 до Угоди.

Так, встановлено, що при виконанні умов Угод, укладених з Учасниками в рамках системи «АвтоТак», ТОВ «АВТО ПРОСТО» надає учасникам послуги, спрямовані на придбання ними автомобіля за системою «АвтоТак». Ці послуги полягають у формуванні груп учасників, організації і проведенні в групах Асигнаційних актів (надання права на отримання автомобілів), а також інших послуг, передбачених Угодою, які гарантують придбання автомобіля кожним Учасником системи «АвтоТак».

Отже, предметом угоди сторін у справі, укладеної в рамках функціонування системи придбання автомобілів у групах «АвтоТак», є надання учаснику програми адміністративних послуг, у тому числі фінансового характеру, з метою придбання автомобіля.

Як слідує з апеляційної скарги, ОСОБА_2 не заперечує укладення Угоди № 369017 та Додатків №№ 1, 2 до неї, фактичне отримання автомобілю в рамках цієї угоди, реєстрацію його на себе та користування з часу придбання у 2012р., а також укладення Додатку № 3 та договору застави придбаного автомобілю, не погоджуючись лише з подальшим нарахуванням йому чистих внесків та оплати послуг позивача, оскільки вважає, що він повністю погасив вартість автомобілю у 2015р. достроково.

Колегія зазначає, що сплата вартості автомобілю відповідно до положень п. 1.2 розділу 1 Додатку № 2 до угоди № 369017 лише надає право учаснику групи для отримання автомобілю на найближчому асигнаційному акті, але не звільняє такого учасника від подальшого виконання Графіку внесків, який визначено у додатку № 1, а саме: за 120 платежами у вигляді щомісячної сплати чистого внеску та щомісячного внеску в оплату послуг.

Вказане базується на механізмі придбання автомобілю у групах «АвтоТак», згідно з яким автомобілів для учасників групи щомісячно розприділяється у кількості, яку можна придбати за рахунок Чистого Фонду групи ( п. 4.3 Додатку № 2).

Сплачені учасниками групи внески не належать особисто їм, а формують Чистий Фонд групи «АвтоТак», за який і відбувається оплата автомобілів для них, тобто через

механізм накопичення внесків ( статті 4, 5 Додатку № 2).

Отже, учасник групи «АвтоТак», який отримав автомобіль, не може вийти із неї та припинити сплату внесків, доки не виконає Графік внесків, оскільки сплачені ним внесків знову формують Чистий Фонд групи для учасників, які не отримали автомобіль.

Відповідно до п. 2.4 ст. 2 Додатку № 2 АВТОПРОСТО надає послуги з адміністрування системи до моменту завершення Графіка внесків групи, до якої включено Угоду. Учасник має право сплатити Ціну послуг внесками відповідно до кількості внесків за Графіком або відразу та достроково. У такому випадку учасник повинен попросити надати повний розрахунок та бланк квитанції для сплати.

Отже, умовами п. 2.4 додатку № 2 передбачено можливість дострокової сплати внесків за Графіком, але у такому разі учасник повинен отримати у АВТО ПРОСТО повний розрахунок та бланк квитанції для сплати, а також здійснити оплату через банківські установи із наданням платіжного документу.

Між тим, такої дострокової оплати відповідачем ОСОБА_2 здійснено не було, оскільки доказів отримання повного розрахунку від позивача та бланку квитанції для дострокової оплати внесків та їх фактичної оплати ним не надано, що було б єдиним належним підтвердженням достроково погашення всіх внесків за визначеним Графіком у Додатку № 1.

З умов статті 2 Додатку № 2 слідує, що і після отримання автомобілю учасник продов-

жує перебувати у групі та сплачувати передбачені Графіком внески, якщо він не здійснив дострокового погашення всіх 120 платежів. Та може вийти із групи та припинити їх сплату лише після остаточного погашення останнього 120-го внеску.

Згідно з п. 8.2.1.6 Додатку № 2 після отримання автомобілю сторони підписують Додаток № 3, в якому відображено стан розрахунків учасника за угодою на момент одержання права на отримання автомобілю.

В Додатку № 3, як зазначено у постанові ВС у справі № 313/1464/15, якою переглядались в касаційному порядку рішення судів про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 до ТОВ «АВТОПОСТО» про визнання недійсною Угоди № 369017, вказується, що сума заборгованості має бути погашена в повному обсязі згідно з Графіком внесків учасника в термін до 30 вересня 2021р. Відповідно до застереження у цьому Додатку № 3, згідно з положеннями статей 2, 3 Додатку № 2 до Угоди сума заборгованості може бути змінена в разі зміни поточної ціни автомобілю.

Такі ж положення містяться в договорі застави, укладеному 24 вересня 2012р. між ОСОБА_2 та ТОВ «АВТОПРОСТО», яким хоча і визначено розмір внесків в загальному розмірі 151 173,79 грн. саном на день його укладення, але в пункті 1.7 передбачено, що розмір забезпеченого заставою зобов`язання щодо сплати внесків може бути змінений відповідно до статті 2 Додатку № 2 до Угоди в разі зміни поточної ціни автомобіля, а також зазначено, що сторони досягли згоди відносно розміру зобов`язань, що забезпечуються заставою згідно з цим договором, розуміючи можливість його зміни.

Тобто, змістом підписаних ОСОБА_2 . Угоди та Додатків №№ 1, 2, 3 до неї і договору застави, чітко передбачено, що сплачувати слід 120 внесків протягом 10 років, а розмір платежів визначається згідно з поточною ціною автомобіля, яка не є незмінною.

Про зазначені обставини йдеться у статі 9 Додатку № 2 до Угоди, яку ретельно проаналізував суд першої інстанції.

У відповідності до п. 9.1 ст. 9 Додатку № 2 до угоди, якщо протягом строку дії Угоди постачальник здійснить заміну або припинить імпортувати або виробляти, або продавати марку та/або модель автомобіля, зазначеного у Додатку № 1 до Угоди, АВТО ПРОСТО зобов`язується здійснити заміну шляхом застосування поточної ціни нової марки та/або моделі для розрахунку складових повного внеску для всіх учасників групи та така нова марка та/або модель буде передаватися учасникам, які не отримали попередню модель/марку.

Згідно з п. 9.2. б) ст. 9 Додатку № 2, якщо Поточна ціна нової марки та/або моделі Автомобіля більш ніж на 10 % перевищує останню відому поточну ціну автомобіля, зазначеного в Додатку №1, застосовується наступний механізм: розмір у відсотках кожного наступного повного внеску учасника, який вже отримав автомобіль, не змінюватиметься, а поточна ціна для його розрахунку буде пропорційно змінюватися відповідно до зміни поточної ціни нової марки та/або моделі автомобіля. Згідно п. 9.4 Статті 9 Додатку № 2 до Угоди, з метою виконання передбаченого цією статтею механізму різниця в ціні автомобілів розраховується одноразово у процентному відношенні, виходячи з поточної ціни автомобіля, вказаного в Додатку № 1 до Угоди, що діяла на момент проведення останнього асигнаційного акту, на якому надавалось право на отримання такого автомобіля, і з поточної ціни нової марки та/або моделі, що діє в наступному за вказаним актом місяці.

Листом № 246 від 12.09.2017р. дистриб`ютер повідомив ТОВ «АВТОПРОСТО», що 01 жовтня 2017р. в дилерських реєстрах рекомендованих роздрібних цін для клієнтів «АВТОПРОСТО» автомобілі ЗАЗ «Форці» будуть відсутні, оскільки їх виробництво зупинено ( а.с. 18).

Натомість, у Реєстрі роздрібних цін на автомобілі для ТОВ «АВТОПРОСТО» було передбачено аналогічний за характеристиками автомобіль RAVON 4 ( а.с. 20).

З урахуванням вказаної інформації та керуючись положенням п. 9.2 ст. 9 Додатку №2 до Угоди, у листопаді 2017р. позивач здійснив заміну автомобіля ЗАЗ «Форца» на автомобіль RAVON 4, та з цього часу почав розраховувати внески учасників групи за поточною ціною цього автомобілю.

З наданого розрахунку здійснених ОСОБА_2 внесків встановлено, що він загалом з дати укладення Угоди та до 23.09.2015р. здійснив 90 внесків на суму 150 799,19 грн. ( а.с. 16), тобто не виконав умови Додатку № 1, згідно з яким мав здійснити 120 внесків.

Тому позивач обґрунтовано здійснив донарахування учаснику ОСОБА_2 чистих внесків у несплачених відсотках: 10 % - 73,6968 = 26,3032 % від ціни автомобілю RAVON 4, що у гривнях становить: 63 737,03 грн. (242 316 х 26,3032 %) та внески в оплату послуг на суму 43 617 грн. (242 316,67 х 0,5 + 20 % ПДВ) х 30).

Такі дії позивача повністю відповідають вище наведеним умовам договірних відносин з ОСОБА_2 , а доводи скарги останнього, навпаки, суперечать їм, а тому скаргу слід визнати необґрунтованою.

Відповідно до пункту 14.5 Додатку № 2, якщо учасник, який отримав автомобіль, не сплатив два або більше повних внесків, то такий учасник за платіжною вимогою АВТО ПРОСТО зобов`заний повністю одноразово достроково сплатити всі несплачені внески згідно з Графіком внесків протягом 10 календарний днів від дати отримання відповідної платіжної вимоги.

Справа розглядається з липня 2020р., але погашення заборгованості не відбулось станом на день прийняття рішення судом першої інстанції, тому суд обґрунтовано вважав доведеним позов ТОВ «АВТОПРОСТО».

Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , яка стверджує про припине-

ня поруки через збільшення обсягу відповідальності поручителів без їхньої згоди, то колегія зазначає наступне.

Встановлено, що 05.09.2012р. ТОВ «Авто Просто» уклало з ОСОБА_1 і ОСОБА_3 договір поруки, згідно з яким кожен із співпоручителів зобов`язався відповідати перед товариством у разі невиконання ОСОБА_2 зобов`язань за укладеною ним угодою. Договір поруки діє до 30 вересня 2024 року.

Статтею 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України).

Отже, порука є спеціальним додатковим майновим заходом впливу, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника, та кредитором боржника. Обсяг зобов`язань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша та друга статті 553 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 559 ЦК України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Тобто закон пов`язує припинення договору поруки зі зміною основного зобов`язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови, що така зміна призведе до збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не зі зміною будь-яких інших умов основного договору. Отже, правове значення має, чи відбулося збільшення обсягу відповідальності поручителя під час виконання боржником основного зобов`язання.

Встановлено, що під час виконання ОСОБА_2 угоди, у зв`язку зі зміною виробником поточної ціни автомобіля на час сплати відповідного платежу, розмір внесків збільшувався.

Згідно з додатком № 2 до угоди № 369017, який є невід`ємною її частиною (далі - додаток № 2) поточна ціна автомобіля це ціна автомобіля, яка встановлюється виробником та/або імпортером та/або дистриб`ютором в останній робочий день кожного місяця та є основою для розрахунку розміру складових повних внесків та інших платежів, передбачених угодою.

Відповідно до пункту 2.1 додатку № 2 поточна ціна автомобіля є критерієм для розрахунку розміру складових повних внесків та інших платежів, передбачених угодою, протягом всього строку існування групи, та повідомляється Авто Просто виробником та/або імпортером та/або дистриб`ютором.

Згідно з пунктом 3.2 додатку № 2 розмір авансових внесків розраховується відповідно до поточної ціни автомобіля, дійсної на момент оплати.

Згідно з пунктом 2.5 договору поруки сторони погодили, що протягом дії договору у випадках зміни умов угоди, якщо можливість цих змін прямо передбачена угодою, у випадках зміни розміру зобов`язань, забезпечених порукою та/або зміни строків виконання зобов`язань, якщо такі зміни здійснюються на підставах, передбачених основним зобов`язанням, відповідні зміни вносяться лише до угоди, і не потребують внесення змін до цього договору. На внесення передбачених цим пунктом змін співпоручителі надають згоду під час підписання цього договору.

Зазначена умова договору поруки є результатом досягнення домовленості між сторонами, які є вільними у визначенні змісту зобов`язань за договором та будь-яких інших умов своїх взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Вказаний договір в цій частині не визнавався недійсним у встановленому законом порядку.

Ураховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що зміни поточної вартості автомобіля передбачені умовами угоди і обумовлені зміною вартості автомобіля протягом дії угоди, а тому вони не призвели до зміни обсягу відповідальності поручителя і припинення поруки, оскільки поручителі, підписавши договір поруки, на такі зміни надали свою згоду.

Такі правові висновки викладені також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 грудня 2018р. у справі № 591/3876/16-ц ( провадження № 61-1160свп17) у спорі між ТОВ «АВТОПРОСТО» та учасником групи і поручителями, якій виник з таких самих угод та договорів як і у цій справі, що переглядається наразі апеляційним судом.

Відтак, порука за наведеними у скарзі обставинами не припинилась.

Таким чином, доводи апеляційних скарг відповідачів колегія визнає необґрунтованими, а тому відповідно до приписів статті 375 ЦПК України залишає без задоволення обидві апеляційній скарги, а оскаржуване відповідачами рішення залишає без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 16 лютого 2021 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення лише у випадку, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково

Постанова прийнята, складена та підписана 28 серпня 2021 року.

Головуючий:                                                                        

Судді: