Справа № 392/685/21

Провадження № 2/392/625/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2021 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі головуючого - судді Бадердінової А.В., секретар судового засідання Жельман О.В., в режимі відеоконференції розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Мала Виска за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

за участю учасників справи:

позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - адвоката Шевченка М.Л.,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив зменшити розмір аліментів, присуджений рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 20 квітня 2018 у справі №392/54/18, про стягнення з (позивача) ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на неповнолітніх дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі по 1/3 частки заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 11 січня 2018 року і до досягнення дітьми повноліття на стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що 13 листопада 2009 року між ним та відповідачем було укладено шлюб, за час спільного проживання у шлюбі народилися спільні діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спільне життя не склалося, у зв`язку з чим шлюб було розірвано.

20.04.2018 року Маловисківським районним судом Кіровоградської області було винесено рішення яким стягнуто з позивача ОСОБА_1 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання двох дітей по 1/3 частині заробітної плати щомісячно, що складає 2/3 частини заробітної плати позивача, посилався на те, що суд не врахував положення частини другої статті 183 СК України про обов`язок суду у разі стягнення аліментів на двох і більше дітей визначити єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. При цьому, посилався на правову позицію викладену у постанові ВСУ від 19.10.2016 р. у справі №6-1798цс16.

Крім того, зазначив, що змінилося його сімейне становище, між ним та ОСОБА_5 25.01.2020 року, зареєстровано шлюб, в якому у них ІНФОРМАЦІЯ_5 народився син - ОСОБА_1 .

З 16.12.2020 року по теперішній час позивач працює в ТОВ «Стандарт - ЕНЕРГО» на посаді механіка, заробітна плата з 16.12.2020 по 31.03.2021 року без урахування аліментів становить 28000,00 грн., щомісячно з суми заробітної плати стягується податок з доходів фізичних осіб та аліменти, що становить 8000,00 грн., в результаті дохід становить 3340,00 грн.

Зазначає, що дружина з 24.08.2020 по 24.06.2023 р. перебуває у відпустці по догляду за дитиною до виповнення нею 3-х років. В зв`язку з народженням дитини у новому шлюбі, зобов`язаний забезпечувати матеріальне становище для трьох дітей, тому відповідна сплата аліментів у встановленому судом розмірі є для нього непосильною. Вважає, що зміна сімейного стану є самостійною, не залежної від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів.

Ухвалою суду від 07.05.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Відповідач подала відзив на позовну заяву, зареєстрований судом 31.05.2021 року за вх.№4921/21, в якому позовні вимоги не визнала. Посилаючись на те, що місце роботи позивача не змінилося, розмір його заробітку не знизився, а навпаки збільшується. Тривалий час працює на одному місці, має постійний дохід, тобто його матеріальне становище не погіршилося. Саме по собі народження дитини у позивача не може бути підставою для зменшення присуджених раніше аліментів на їхніх спільних дітей. Вказує, що при народженні дитини сім`я позивача отримала та буде отримувати грошову допомогу від держави. Вважає, що позивач хоче сплачувати мінімальний розмір аліментів, що становитиме 1197,50 гривен на одну дитину. Після утримання із заробітної плати податків та аліментів на спільних дітей у позивача залишиться 4165,00 грн. на утримання дитини, яка народилася в новому шлюбі, при тому, що родина позивача отримує ще від держави допомогу при народженні. Звертала увагу суду, що вона не одружена, самостійно виховує дітей і той розмір аліментів, які сплачує позивач в нинішній час не вистачає. Додатковими витратами на утримання дітей (витрати на лікування, гуртки, репетитори, дозвілля) позивач не обтяжений і вона не намагається з нього стягнути. У виховані спільних дітей позивач участі не бере з ними не спілкується томі вона переконана, що встановлений розмір аліментів є справедливим по відношенню до спільних дітей. Тому вважає, що підстав для зменшення розміру аліментів немає. В порядку п.8 ч.3 ст.178 ЦПК України повідомила, що відповідачем планується понесення витрат на правову допомогу у зв`язку із розглядом справи в розмірі 2000 грн.

Позивач подав відповідь на відзив, що зареєстровано судом 20.07.2021 року, у якій категорично не погоджується із позицією відповідача викладеною у відзиві на позов, зокрема зазначає, що у нього змінився сімейний стан та у зв`язку із народженням дитини у новому шлюбі, він зобов`язаний матеріально забезпечувати трьох дітей, а відповідно сплата аліментів у встановленому судом розмірі є неможливим. Крім того, отримуючи дохід у сумі 3340 грн., що залишається від сплати аліментів та податків, змушений також оплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , згідно судового наказу Гусятинського районного суду Тернопільської області у справі №607/11037/21. Крім того, вказав, що факт отримання допомоги при народженні дитини не впливає на батьківський обов`язок щодо матеріального забезпечення дитини. Також додатково зазначає, що зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів. Позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 29.07.2021 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив задовольнити, з підстав, викладених в позові та відповіді на відзив. Пояснив, що сімейний стан змінився, після укладення шлюбу народився син, раніше працював за кордоном та отримував заробітну плату, яка значно відрізнялася від тієї, що отримує зараз, тому аліменти сплачував у розмірі, визначеному рішенням суду, при цьому коштів вистачало йому на проживання. Зазначив, що з дітьми спілкується засобами телефонного зв`язку та відповідач перешкоджає його спілкуванню з дітьми. Не може приділяти уваги та належного батьківського піклування дітям, оскільки проживає в Тернопільській області, що є значно віддалено від смт. Смоліно, де проживає його колишня дружина з дітьми.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник адвокат Шевченко М.Л. в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, просили відмовити з підстав, викладених у відзиві на позов. При цьому, відповідач зазначила, що народження ще однієї дитини у позивача не може слугувати підставою для зменшення розміру аліментів, його матеріальне становище не погіршилося, позивач не обтяжений додатковими витратами на утримання дітей, як і не бере участі у вихованні спільних дітей. Крім того, його сім`я отримує допомогу від держави при народженні дитини. Більше того, представник відповідача зазначив, що наданий позивачем до суду судових наказ про стягнення з нього аліментів на утримання ОСОБА_6 у розмірі 1/4частини всіх видів його заробітку (доходу), є штучно винесений, з метою уникнення від сплати аліментів на дітей від попереднього шлюбу.

Заслухавши учасників справи та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, не суперечать законодавству, яке регулює сімейні правовідносини, та є такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 20.04.2018 року в справі № 392/54/18 р., з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнено аліменти на неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі по 1/3 частки заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 11 січня 2018 року і до досягнення дітьми повноліття (а.с.6).

Також судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 укладено шлюб, який зареєстрований 25.01.2020 року, Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано - Франківськ), актовий запис №128, що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1 від 25.01.2020 року (а.с.7).

Від вказаного шлюбу позивач має сина, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 06.07.2020 року, виданим Васильковецькою сільською радою Гусятинського району Тернопільської області, актовий запис №18 (а.с.7).

Згідно із довідкою про доходи ОСОБА_1 з 16.12.2020 року працює механіком у ТОВ «СТАНДАРТ - ЕНЕРГО». Розмір заробітної плати з 16.12.2020 року по 31.03.2021 року складає 28000,00 грн., заробітна плата в місяць становить 8000 грн., з них - 1440 грн.(податок з доходів фізичних осіб); 3220, 00 грн. (аліменти) (а.с.8-9).

Судом відзначається, що стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про охорону дитинства» всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров`я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи, визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.

Згідно з пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13.

Звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, позивач посилається на те, що у нього змінився сімейний і матеріальний стан, оскільки він уклав шлюб, де має сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , а тому на його утриманні перебуває троє малолітніх дітей.

Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: зміни і сімейного, і матеріального стану. Однак зміна сімейного стану є самостійною, не залежної від зміни матеріального стану, підставою для зміни розміру аліментів.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд вважає, що з урахуванням фактичних обставин справи, зміни у сімейному стані, народження дитини - сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які призвели до змін у матеріальному стані, а саме, витрат на утримання іншої дитини та дружини, яка знаходиться по догляду за дитиною до досягнення трьохрічного віку, також судом враховується та обставина, відносно позивача Гусятинським районним судом Тернопільської області винесено судовий наказ про стягнення з нього аліментів на утримання дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі ј частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, що, крім іншого, свідчить про змін у матеріальному стані, та виходячи з закріплених ч. 9 ст. 7 СК України принципів справедливості, добросовісності та розумності, відповідності моральним засадам суспільства, а також що кожна дитина має мати однакове забезпечення та, що діти, народжені в різних шлюбах від різних матерів, мають абсолютно рівні права на матеріальну допомогу, також враховуючи положення ч.ч. 2,3 ст.183 СК України, а тому, розмір стягуваних з позивача аліментів на користь відповідача на утримання дітей підлягає зменшенню з по 1/3 на кожну дитину на єдину частку від заробітку (доходу) 1/3 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, так як такий розмір аліментів відповідає інтересам усіх трьох дітей позивача, не порушує прав сторін, на які покладено рівний обов`язок з утримання дитини. Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного суду, викладеній у постанові від 21 липня 2021 року, справа №691/926/20, провадження №61-7627св21.

Як зазначено в п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року N 3» Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, новий розмір аліментів сплачується з дня набрання рішенням законної сили.

Керуючись ст.ст.180, 181, 192 СК України, ст.ст. 264, 265, 280-283 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, - задовольнити.

Зменшити розмір аліментів, встановлений рішенням Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 20 квітня 2018 у справі №392/54/18, про стягнення з ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_8 в с. Нижбірок Гусятинського району Тернопільської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь ОСОБА_2 аліментів на неповнолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 11 січня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття та стягнення з ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_8 в с. Нижбірок Гусятинського району Тернопільської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь ОСОБА_2 аліментів на неповнолітню доньку, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у розмірі 1/3 частки заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 11 січня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання малолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку до досягнення старшою дитиною - сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Якщо після досягнення повноліття старшою дитиною ОСОБА_3 ніхто з батьків не звернеться до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, стягувати з ОСОБА_1 , аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої дитини - доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06.06.2028 року і до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Виконавчі листи №392/54/18, видані на підставі рішення від 20.04.2018, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - відкликати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції, яким є Кропивницький апеляційний суд через Маловисківський районний суд Кіровоградської області.

Повний текст рішення складено 27.08.2021 року.

Учасники справи:

- позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

- відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

- представник відповідача - адвокат Шевченко Максим Леонідович, ордер серії КР №119791 від 31.05.2021 року.

Головуючий Альона Володимирівна Бадердінова

суддя