Справа № 127/5778/21

Провадження № 22-ц/801/1630/2021

Категорія: 39

Головуючий у суді 1-ї інстанції Медяна Ю. В.

Доповідач:Оніщук В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2021 рокуСправа № 127/5778/21м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Оніщука В.В. (суддя-доповідач),

суддів: Медвецького С.К., Денишенко Т.О.,

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою його представником – адвокатом Геращенко Тетяною Василівною на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 16 червня 2021 року, постановлену у складі судді Медяної Ю.В., в залі суду,

встановив:

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики.

16 червня 2021 року представник ОСОБА_3 – адвокат Кушнір Сергій Борисович подав до суду клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №127/29326/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, яка на даний час перебуває в провадженні Вінницького міського суду Вінницької області.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16 червня 2021 року клопотання представника відповідача ОСОБА_3 – адвоката Кушніра С.Б. задоволено.

Зупинено провадження у справі №127/5778/21за позовом ОСОБА_1  до  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики до набрання законної сили рішенням Вінницького міського суду Вінницької області у справі №127/29326/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції, посилаючись на п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, виходив з того, що підставою заявлених позовних вимог є стягнення заборгованості за договором позики, кошти за яким були використані для купівлі майна, яке згідно зустрічного позову у справі №127/29326/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,  ОСОБА_2 хоче визнати особистою приватною власністю.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, представником позивача ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, яка обгрунтована тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права.

Так, в апеляційній скарзі зазначено, що суд помилково зупинив провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №127/29326/20, оскільки відсутня об`єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення справи по поділ майна відповідачів, як подружжя.

Також, в апеляційній скарзі вказано, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не зазначає яким чином цивільна справа №127/29326/20 про поділ спільного майна подружжя може вплинути на справу про стягнення заборгованості за договором позики №127/5778/21, оскільки такі обставини відсутні.

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Геращенко Т.В. просить ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 16 червня 2021 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

26 липня 2021 року представником ОСОБА_3 – адвокатом Кушніром С.Б. надіслано на адресу суду відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Відзив на апеляційну скаргу від іншого відповідача впродовж встановленого апеляційним судом строку не надходив.

Апеляційна скарга на підставі статті 369 ЦПК України розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвала суду першої інстанції вищевказаним вимогам закону не відповідає.

Статтею 251 ЦПК України передбачено випадки у разі яких суд зобов`язаний зупинити провадження у справі.

За положеннями пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Отже, така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі суду слід з`ясувати: як пов`язані справи, які розглядаються різними судами загальної юрисдикції та чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиціальне значення для іншої справи.

При цьому, слід враховувати, що неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.

Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи.

Зупиняючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що предмет спору у цивільній справі №127/29326/20 безпосередньо стосується предмета спору даної цивільної справи.

Однак, наявність спору щодо поділу майна подружжя, не перешкоджає суду самостійно надати оцінку наявним у даній справі доказам та вирішити самостійно спір про стягнення заборгованості за договором позики.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції всупереч вимогам статті 260 ЦПК України не навів достатніх мотивів, які б давали підстави для висновку про те, що наявність спору у справі №127/29326/20 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, робить неможливим вирішення спору у даній справі, а також не зазначив, які саме обставини не можуть бути встановлені судом самостійно при її розгляді або чому зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Поряд з цим, за приписами статті 210 ЦПК України, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, невірно застосував норми процесуального права, а тому дійшов передчасного висновку про наявність підстав для задоволення заяви про зупинення провадження у справі.

Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України, оскільки оскаржувана ухвала, що перешкоджає подальшому провадженню, постановлена з порушенням норм процесуального права.

Оскільки постанова апеляційного суду не стосується вирішення справи по суті, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає, тобто розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником – адвокатом Геращенко Тетяною Василівною задовольнити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 16 червня 2021 року про зупинення провадження у справі скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2 ,  ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: В. В. Оніщук

Судді:    С. К. Медвецький

Т. О. Денишенко