УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________________________________________________________

                                                                               Справа № 681/963/20

Провадження № 22-ц/4820/1161/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2021 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Грох Л.М.

секретар судового засідання Чебан О.М.

з участю позивача

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 681/963/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полонського районного суду Хмельницької області від 01 червня 2021 року про роз`яснення рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 21 січня 2021 року в складі судді Горщара А.Г. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, суд

в с т а н о в и в:

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов`язати відповідача ліквідувати, шляхом засипання, самочинно споруджену вигрібну яму, що розташована на земельній ділянці в АДРЕСА_1 .

На підтримання своїх вимог зазначав, що він разом зі своєю дружиною проживає в будинковолодінні в АДРЕСА_1 , власником якого є його дружина ОСОБА_3 . На належній їм земельній ділянці, вони спорудили свердловину, воду з котрої використовують для споживання питної води та приготування їжі, проте два роки тому, ОСОБА_2 , яка є власником сусіднього будинковолодіння по АДРЕСА_1 , на відстані 5 м від належного їм питної криниці, спорудила вигрібну яму для збору каналізаційних відходів життєдіяльності людей та побутового призначення, оскільки вигрібна яма не є водонепроникною, тому вона забруднює ґрунтові води та питну воду у його свердловині.

Крім того, позивач вказував, що при будівництві «септика» відповідачкою не дотриманом вимог ДБН № 360-92 (п.3.25 а, табл. 3.2а), «Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць» та державних санітарних норм і правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» в частині відстані до питного колодязя (має становити не менше 20 м) та відстані до вікон житлових будинків в тому числі сусідніх (не ближче 15 м), дані обставини були встановлені 31 травня2018 року комісією у складі представників Полонської міської ради та письмово попереджено відповідачку про недопустимість експлуатації вигрібної ями, на які вона не реагує.

Рішенням Полонського районного суду Хмельницькоїобластівід 21 січня 2021 року позов задоволено частково, зобов`язано ОСОБА_2 перенести вигрібну яму (септик), яка знаходиться на земельній ділянці належного їй домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 , на відстань не менше ніж 20 м від свердловини по забору води, котра знаходиться на земельній ділянці сусіднього домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_1 , а також не ближче ніж 15 м від вікон зазначеного будинку, стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 840 грн 80 коп, в решті вимог позову – відмовлено.

У травні 2021 року ОСОБА_1 подав заяву про роз`яснення вказаного судового рішення, при цьому заявник послався, що з огляду на резолютивну частину рішення йому є не зрозумілим чи повинна ОСОБА_2 окрім того щоб перенести септик на необхідну відстань ще його і засипати, щоб завадити повторному його використанню відповідачкою.

Ухвалою Полонського районного суду Хмельницької області від 01 червня 2021 року заяву задоволено частково, роз`яснено, що ОСОБА_2 зобов`язана перенести вигрібну яму (септик) в інше місце на відстань не менше ніж 20 м від свердловини по забору води, котра знаходиться на земельній ділянці домоволодіння розташованого в АДРЕСА_1 , а також не ближче ніж 15 м від вікон зазначеного будинку.

При цьому, перенесення вигрібної ями (септика) не обов`язково має відбуватися шляхом видалення залізобетонних конструкцій (двох каток) із спірного септика з послідуючим засипанням цього місця землею, а таке перенесення може бути здійснено шляхом спорудження нової вигрібної ями (септика) з дотриманням вищезазначених відстаней, однак використання спірної вигрібної ями (септика) за своїм функціональним призначенням має бути обов`язково припинено, в наданні інших роз`яснень відмовлено.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу суду, в якій вважає її необґрунтованою, оскільки суд формально підійшов до її вирішення. Апелянт вказує, що з огляду на сформульовану судом резолютивна частина рішення відповідачка має змогу повністю залишити каналізаційну трасу і сам септик непорушним. В процесі виконання рішення, державний виконавець, підтвердив той факт що трубопровід, який з`єднує вигрібну яму із будинком відповідачки повністю демонтовано, проте не склав жодного акту перевірки з цього проводу, таким чином, все залишилося як і було раніше. Крім того, суд першої інстанції не прийняв до уваги рішення Полонської міської ОТГ№ 1622 від 31 травня 2018 року та від 24 липня 2020 року, де вказується про проведення примусового демонтажу даного септика, побудованого без проектно-дозвільних документів.

Тому, ОСОБА_1 просив, скасувати ухвалу Полонського районного суду Хмельницької області від 01 червня 2021 року та направити справу на повторний розгляд.

ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому посилається на її необгрунтованість та безпідставність, адже наведені позивачем обставини не відповідають дійсності. Відповідачка зазначає, що вигрібну яму вона побудувала першою на своїй земельній ділянці ще в 1978 році, а позивач побудував свою свердловину у 1983 році в семи метрах від його вигрібної ями, а спір між ними виник коли нею вже було проведено реконструкцію її вигрібної ями, внаслідок чого було створено повністю водонепроникний септик.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового судового рішення з наступних підстав.

У відповідності до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є порушення норм процесуального права.  Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Пунктом 21 постанови Пленуму ВСУ від 18.12.2009 року, № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» встановлено, що відповідно до статті 221 ЦПК роз`яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

З аналізу вищевказаних норм можна зробити висновок, що рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Таким чином роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) чинними нормами процесуального закону не передбачено.

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду з позовом ОСОБА_1 просив зобов`язати ОСОБА_2 ліквідувати, шляхом засипання, самочинно споруджену, на земельній ділянці, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , вигрібну яму.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що порушене право ОСОБА_1 підлягає захисту в межах заявлених вимог шляхом зобов`язання відповідачки перенести вигрібну яму (септик) на відстань не менше ніж 20 м від свердловини по забору води, котра знаходиться на земельній ділянці сусіднього домоволодіння розташованого в АДРЕСА_1 , а також не ближче ніж 15 м від вікон зазначеного будинку, тому задовольнив позовні вимоги частково.

При цьому, позовна вимога про ліквідування, шляхом засипання самочинно спорудженого септика була залишена судом без задоволення.

Таким чином, резолютивна частина рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 21 січня 2021 року відповідає вимогам ст. 382 ЦПК України, є зрозумілою, доступною та такою, що не припускає іншого тлумачення, рішенням вирішені всі позовні вимоги та всі питання, пов`язані із розглядом спору, висновки в тому числі із вказаними заявником обставинами, а тому підстав для її роз`яснення апеляційний суд не вбачає.

Обставини, на які посилається заявник в обґрунтування своєї заяви, не є підставою для роз`яснення постанови суду.

В той же час в ухвалі Полонського районного суду Хмельницької області від 01 червня 2021 року, якою роз`яснено рішення суду, суд першої інстанції повторно зазначив резолютивну частину рішення, а також вказав, що перенесення вигрібної ями (септика) не обов`язково має відбуватися шляхом видалення залізобетонних конструкцій (двох каток) із спірного септика з послідуючим засипанням цього місця землею, а таке перенесення може бути здійснено шляхом спорудження нової вигрібної ями (септика) з дотриманням вищезазначених відстаней, однак використання спірної вигрібної ями (септика) за своїм функціональним призначенням має бути обов`язково припинено.

Отже, за змістом даної ухвали на думку суду першої інстанції, використання спірної вигрібної ями (септика) за своїм функціональним призначенням має бути обов`язково припинено, оскільки ОСОБА_2 повинна облаштувати фактично нову вигрібну яму з дотриманням усіх будівельних вимог, тому засипання спірного септика не є обов`язковим.

Однак таке роз`яснення судового рішення не в повній мірі відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства, так як суд фактично роз`яснив порядок виконання рішення суду, а не резолютивну частину судового рішення, яка є чіткою і зрозумілою.

Порядок та спосіб виконання судового рішення про перенесення вигрібної ями (септику) має вирішувати виконавець при виконанні рішення суду і за поясненнями позивача на даний час виконавче провадження з примусового виконання судового рішення відкрито та мають проводитись відповідні виконавчі дії.

Отже, оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 21 січня 2021 року

Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

        Ухвалу Полонського районного суду Хмельницької області від 01 червня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення:

       В задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 21 січня 2021 року відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28 серпня 2021 року.

Судді                                         А.М. Костенко

Р.С. Гринчук

Л.М. Грох