Справа № 158/353/21

Провадження № 1-кп/0158/95/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2021 року                                                                                                м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області

в складі  головуючого судді  -             Костюкевича О.К.

секретаря  -                                            Хмілевської І.О.

з участю прокурора –                           Ліпка О.П.

обвинуваченого –                                 ОСОБА_1

потерпілої –                                           ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ківерці кримінальне провадження № 12020030000000640 від 24.10.2020 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кадище Ківерцівського району Волинської області, жителя АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не працюючого, розлученого, раніше не судимого

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,  

                                                             в с т а н о в и в :

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_1 23 жовтня 2020 року близько 22 години 20 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючи автомобілем марки «Форд Транзит» д.н.з. « НОМЕР_1 », рухаючись зі сторони центру смт. Цумань Ківерцівського району Волинської області, в напрямку до дороги сполученням Устилуг-Луцьк-Рівне, поблизу будинку № 7, що по вул. Васильєва смт. Цумань Ківерцівського району Волинської області, неуважно стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух і безпечно керувати ним, на заокругленні проїзної частини дороги не справився з керуванням автомобіля, виїхав на правий по напрямку руху транспортного засобу бордюрний камінь та праве узбіччя, де зіткнувся з електроопорою і перекинувся.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля марки «Форд Транзит» д.н.з. « НОМЕР_1 » ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення. Причиною його смерті є закрита хребетно-спинномозкова травма як наслідок переднього ковзного переломовивиху другого шийного хребця із забоєм-здавленням спинного мозку.

В прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і наслідками, що настали, стало грубе порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 2.3 «б»; 12.1 ПДР України, а саме:

п. 2.3 «б» - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну…;

п. 12.1 – під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав. Дав суду показання про те, що він справді на момент ДТП перебував у стані алкогольного сп`яніння, однак за кермом автомобіля був саме потерпілий ОСОБА_3 , а не він. Тому будь-якої його вини у ДТП немає.

Незважаючи на повне невизнання вини ОСОБА_1 , його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, є доведеною сукупністю доказів, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 надав суду показання, що він безпосередньо не бачив моменту ДТП, про неї йому стало відомо після дзвінка сестри, яка повідомила, що його автомобіль розбитий, а батько загинув. Підтримує заявлений цивільний позов у повному обсязі. Обвинувачений не просив у нього чи його рідних вибачення. Просить позбавити обвинуваченого волі на строк 5 років.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні надала суду показання, що щодо обставин ДТП їй відомо зі слів. Заявлений нею цивільний позов підтримала з підстав у ньому наведених та просила його задоволити в повному обсязі. Обвинувачений у неї та її сім`ї вибачення також не просив, будь-які збитки також не відшкодував.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні надав суду показання, що він їхав власним автомобілем із центру смт. Цумань в сторону с. Кадище, за ним слідував автомобіль марки «Форд Транзит», який тримав надто малу дистанцію, виляв по всій дорозі, тому він змушений був їхати трохи швидше, щоб збільшити дистанцію. В певний момент на повороті не вписався в поворот на виїхав на бордюр, в стовп та перекинувся. Він першим підійшов до перекинутого автомобіля, який лежав на правому боці. В цей час обвинувачений ОСОБА_1 вибивав скло, щоб вибратися з салону автомобіля. Загиблий ОСОБА_3 лежав знизу, на стороні пасажира, його руку було видно з-під транспортного засобу.

Свідок ОСОБА_6 суду надав показання, що він перебував на площі поблизу Цуманської селищної ради, коли повз проїхав автомобіль, а за пару хвилин почувся поблизу сильний удар. Він поїхав до того місця, де побачив перекинутий автомобіль. Обвинувачений ОСОБА_1 стояв поруч з транспортним засобом, загиблий ОСОБА_3 лежав на стороні пасажира, з-під низу автомобіля виглядала його рука, тому, коли на місце ДТП приїхали ще хлопці – вони перевернули автомобіль. Тіло загиблого ОСОБА_3 випало з заднього правого вікна, коли вони піднімали автомобіль.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 надала показання про те, що о 21 год. 45 хв. 23 жовтня 2020 року вона з подругою перебувала поблизу місцевого магазину у смт. Цумань, де побачила свого дідуся ОСОБА_3 з обвинуваченим ОСОБА_1 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, бо «заплітав ногами», однак сів за кермо автомобіля, а дідусь – поруч на сидіння пасажира. Через деякий час, коли вони сиділи на лавочках, побачила цей же автомобіль, який проїхав повз них на значній швидкості, за кермом перебував ОСОБА_1 , а за 5-7 хвилин сталася ДТП.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні суду показала, що 23 жовтня 2020 року вона з подругою ОСОБА_7 пішли гуляти десь близько 20 год. 20 хв. На лавочці пили каву, коли близько 21 год. 45 хв. побачили автомобіль, на якому до місцевого магазину під`їхав ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , за кермом перебував ОСОБА_1 . Продавець – жінка, яка працює в магазині, о 22 год. 03 хв. вигнала ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з магазину, погрожуючи шваброю, бо вже закривала магазин. Обвинувачений перебував у стані алкогольного сп`яніння, бо хитався, не міг стійко йти, сів за кермо автомобіля, а потерпілий ОСОБА_3 – на переднє пасажирське сидіння. Автомобіль поїхав в сторону с. Берестяне, а за сім хвилин даний автомобіль вже повертався назад на великій швидкості. О 22 год. 40 хв. вона з подругою поверталась додому та побачили ДТП.

Водночас свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні суду надав показання, що обвинувачений ОСОБА_1 та потерпілий ОСОБА_3 перед ДТП приїздили до них додому у с. Кадище, гостювали у них вдома близько години, приїхали з горілкою та закускою. За столом потерпілий ОСОБА_3 забрав у ОСОБА_1 ключі від автомобіля та сам сів за кермо та близько 22 години поїхали в смт. Цумань. На наступний день йому стало відомо, що вони потрапили в ДТП.

Експерт ОСОБА_10 в судовому засіданні суду надала показання, що нею проводилась судова молекулярно-генетична експертиза, наданий нею висновок підтримала в повному обсязі. З п`яти зразків змивів з подушки безпеки з керма транспортного засобу у трьох з них є біологічний матеріал обвинуваченого ОСОБА_1 , в двох з яких виключно його.

Крім показань потерпілих, свідків, вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, стверджується іншими доказами у кримінальному провадженні:

• протоколом огляду місця події від 24.10.2020 з фототаблицею до нього (а.с. 63-74 Т. 2), в ході якого було оглянуто місце ДТП;

• висновком експерта № 462 від 24.10.2020 (а.с. 82-86 Т. 2) за результатами проведення судово-медичної експертизи, згідно з яким у потерпілого ОСОБА_3 були виявлені тілесні ушкодження, частина з яких за ступенем тяжкості відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення, які і спричинили смерть потерпілого. Яких-небудь видоспецифічних тілесних ушкоджень, котрі б свідчили про перебування потерпілого за кермом на момент ДТП, виявлено не було;

• висновком експерта № 561 від 27.11.2020 (а.с. 88-97 Т. 2) за результатами інженерно-транспортної експертизи, відповідно до якого робоча гальмівна система автомобіля марки «Форд Транзит» д.н.з. « НОМЕР_1 » знаходились в працездатному стані. Непрацездатності ходової частини та системи рульового керування виникли під час ДТП;

• протоколом огляду предметів від 09.11.2020 з фототаблицею до нього (а.с. 105-109 Т. 2), в ході якого було оглянуто скляний флакон з біологічними зразками крові ОСОБА_3 ;

• висновком експерта № 278 від 09.02.2021 (а.с. 113-139 Т. 2) за результатами судової молекулярно-генетичної експертизи, за яким на подушці безпеки з керма автомобіля марки «Форд Транзит» д.н.з. « НОМЕР_1 » наявні два біологічні зразки крові, що походить від ОСОБА_1 , один – як від ОСОБА_1 , так і ОСОБА_3 ;

• висновком експерта № 24 від 13.01.2021 за результатами проведення судово-медичної експертизи, згідно з яким наявні у ОСОБА_1 тілесні ушкодження виникли в результаті контактів з тупими твердими предметами, цілком можливо від ударів об облаштування салону автомобіля при ДТП, в час вказаний у постанові, за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень (а.с. 147 Т. 2);

• висновком експерта № 5 від 08.02.2021 за результатами комісійної судово-медичної експертизи, згідно з яким за характером тілесних ушкоджень, наявних у ОСОБА_1 на момент ДТП останній найбільш вірогідно перебував за кермом автомобіля (а.с. 149-155 Т. 2);

• актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1096 від 24.10.2020 (а.с. 177 Т. 2), довідкою (а.с. 178 Т. 2), згідно з якими ОСОБА_1 на момент ДТП перебував у стані алкогольного сп`яніння;

Оцінюючи наведені вище показання потерпілих, свідків, експерта на предмет їх достовірності, суд дійшов висновку, що вони мають чіткий, логічний, послідовний характер, об`єктивно  підтверджуються даними проколів слідчих дій, вищепереліченими висновками експертів, узгоджуються між собою та іншими доказами.

Разом з тим, оцінюючи показання обвинуваченого ОСОБА_1 в частині заперечення своєї вини у вчиненні інкримінованого йому злочину, суд розцінює їх як метод захисту з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, оскільки вони спростовуються показаннями потерпілих, свідків, експерта, письмовим доказами по справі, які є належними та допустимими, узгоджуються один з одним та у своїй сукупності свідчать про вчинення  злочину, який йому інкримінується.

Так, вищезазначені показання повністю спростовуються показаннями свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які дали їх в судовому засіданні, попередженими про кримінальну відповідальність і під присягою. Так, свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 безпосередньо бачили, що саме обвинувачений ОСОБА_1 керував автомобілем за кілька хвилин до ДТП, а свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ствердили, що загиблий ОСОБА_3 лежав знизу автомобіля на передньому пасажирському сидінні та його рука знаходилась під автомобілем. В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 не зміг пояснити як він вибрався з автомобіля, якщо б справді був на пасажирському сидінні, то загиблий мав би впасти поверх нього. 

Судом також не беруться до уваги показання свідка ОСОБА_9 , дані ним в судовому засіданні, про те, що напередодні ДТП саме загиблий ОСОБА_3 був за кермом, так як він бачив лише те, що ОСОБА_3 сідав за кермо у с. Кадище, а ДТП сталось у смт. Цумань. Крім того, зі слів самого ж таки обвинуваченого ОСОБА_1 , після візиту до родичів у с. Кадище, вони ще протягом тривалого часу їздили по смт. Цумань, а безпосередньо за декілька хвилин до ДТП свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 бачили саме обвинуваченого ОСОБА_1 за кермом авто.

Вказане також підтверджується висновком експерта № 462 від 24.10.2020 (а.с. 82-86 Т. 2) за результатами проведення судово-медичної експертизи, згідно з яким у потерпілого ОСОБА_3 були виявлені тілесні ушкодження, яких-небудь видоспецифічних тілесних ушкоджень, котрі б свідчили про перебування потерпілого за кермом на момент ДТП, виявлено не було; та висновком експерта № 5 від 08.02.2021 за результатами комісійної судово-медичної експертизи, згідно з яким за характером тілесних ушкоджень, наявних у ОСОБА_1 на момент ДТП останній найбільш вірогідно перебував за кермом автомобіля (а.с. 149-155 Т. 2). А також висновком судової молекулярно-генетичної експертизи, за яким на подушці безпеки з керма автомобіля наявні два біологічні зразки крові, що походить від ОСОБА_1 .

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

За таких обставин, суд визнає показання потерпілих, свідків, експертів, дані, які містять протоколах слідчих дій, висновках експертів, належними, допустимими та достовірними доказами, а їх сукупність такою, що з усією достатністю  відповідно до вимог статей  84-86 КПК України підтверджує існування обставин, які відповідно до статті  91 КПК України  підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження.

При цьому, суд наголошує на тому, що будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами з боку обвинувачення та захисту, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб передбачений КПК України, суду надано не було.

З урахуванням викладеного, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_1   у  порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 ,  суд зазначає, що за змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, воно має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до статті 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів. Також суд ураховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, розлучений, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується задовільно, має на утриманні неповнолітню дитину на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Обставин, які згідно зі ст.  66 КК України пом`якшують покарання суд не вбачає жодної.

Згідно зі ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд вважає вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

З огляду на наведене, враховуючи: характер і ступінь небезпеки скоєного злочину, який відносяться до категорії тяжких злочинів; особи підсудного ОСОБА_1 , який за місцем проживання характеризується посередньо (а.с. 200 Т. 2), раніше не судимий; вину у вчиненому не визнав, не розкаявся; завдані збитки потерпілим не відшкодував; має на утриманні неповнолітню дитину (а.с. 199 Т. 2), позиції потерпілих, які наполягають на суворій мірі покарання, конкретних обставин справи, поведінки обвинуваченого після ДТП, суд призначає ОСОБА_1 покарання, необхідне й достатнє для його виправлення, запобігання новим злочинам, і вважає, що виправлення та перевиховання підсудного неможливе без ізоляції від суспільства, з обранням покарання в межах санкції статті, за якою він притягується до кримінальної відповідальності ближчої до найсуворішої санкції з обранням додаткового покарання.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до вступу вироку у законну силу слід залишити попередній – тримання під вартою та обмеження права керування транспортними засобами.

Потерпілий ОСОБА_4 заявив цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування моральної шкоди в загальному розмірі 300000,00 грн, завданої внаслідок кримінального правопорушення, а також 14 331,20 грн. судових витрат – витрат на правову допомогу. Розмір моральної шкоди обґрунтовує сильними фізичними та душевними стражданнями внаслідок загибелі його батька. Внаслідок кримінального правопорушення змінився його спосіб життя, були порушені його нормальні життєві зв`язки.

Цивільний позов ОСОБА_4 до обвинуваченого в частині відшкодування матеріальної шкоди слід задоволити в повному обсязі, так як вони цілком і повністю підтверджені доданими до матеріалів позовної заяви квитанціями.

Вирішуючи цивільний  позов, в частині стягнення моральної шкоди, суд виходить з вимог статті 1167 ЦК України, згідно з якою моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Пункт 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснює, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При вирішенні питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер та обсяг страждань, які зазнали потерпілий внаслідок загибелі батька, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках. При цьому суд також виходить із засад розумності, виваженості та справедливості. В зв`язку з цим, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення вимоги потерпілого ОСОБА_4 та стягнення з обвинуваченого на користь ОСОБА_4 моральної шкоди в сумі 200000,00 гривень.

Потерпіла ОСОБА_2 заявила цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування моральної шкоди в загальному розмірі 200000,00 грн, завданої внаслідок кримінального правопорушення. Розмір моральної шкоди обґрунтовує сильними фізичними та душевними стражданнями внаслідок загибелі її батька. Внаслідок кримінального правопорушення змінився її спосіб життя, були порушені її нормальні життєві зв`язки.

Вирішуючи цивільний  позов, суд виходить з вимог статті 1167 ЦК України, згідно з якою моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Пункт 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснює, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При вирішенні питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер та обсяг страждань, які зазнали потерпілий внаслідок загибелі батька, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках. При цьому суд також виходить із засад розумності, виваженості та справедливості. В зв`язку з цим, суд дійшов висновку про необхідність повного задоволення вимоги потерпілої ОСОБА_2 та стягнення з обвинуваченого на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 200000,00 гривень.

Речові докази:

• автомобіль марки «Форд Транзит» д.н.з. « НОМЕР_1 », який зберігається на спецмайданчику для тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП у Волинській області, - повернути власнику;

• подушку безпеки з керма автомобіля марки «Форд Транзит» д.н.з. « НОМЕР_1 », змиви з керма, змиви з важеля перемикання коробки передач та контрольний зразок марлі, які зберігаються у камері зберігання речових доказів СУ ГУНП у Волинській області – знищити;

• зразки букального епітелію ОСОБА_1 , передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів ГУНП у Волинській області – знищити;

• скляний флакон з біологічними зразками крові ОСОБА_3 , передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів ГУНП у Волинській області – знищити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.10.2020 на автомобіль марки «Форд Транзит» д.н.з. « НОМЕР_1 », номер кузова НОМЕР_2 , який був вилучений 24 жовтня 2020 року в ході огляду місця події в смт. Цумань Ківерцівського району Волинської області, який на праві власності належить ОСОБА_4 .

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.10.2020 на подушку безпеки з керма автомобіля марки «Форд Транзит» д.н.з. « НОМЕР_1 », змиви з керма, змиви з важеля перемикання коробки передач та контрольний зразок марлі.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судові витрати, пов`язані із проведенням судових експертиз у розмірі 17515, 24 грн.

Керуючись статтями 8, 129 Конституції України, статтями 12, 50, 65-67 КК України, статтями 7, 17, 22, 26, 124, 368-371, 373-374, 392, 395, 532 КПК України, суд,

                                                               у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту фактичного затримання – 21 січня 2021 року.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбування покарання термін перебування його під вартою з 24 по 25 жовтня 2020 року.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 до вступу вироку у законну силу слід залишити попередній – тримання під вартою.

Цивільні позови ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої злочином задовольнити частково: стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 14 331 (чотирнадцять тисяч триста тридцять одна) грн. 20 коп. матеріальної шкоди та 200000 (двісті тисяч) гривень моральної шкоди та на користь ОСОБА_2 200000 (двісті тисяч) гривень моральної шкоди.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судові витрати, пов`язані із проведенням судових експертиз у розмірі 17515 (сімнадцять тисяч п`ятсот п`ятнадцять) грн. 24 коп.

Речові докази:

• автомобіль марки «Форд Транзит» д.н.з. « НОМЕР_1 », який зберігається на спецмайданчику для тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП у Волинській області, - повернути власнику;

• подушку безпеки з керма автомобіля марки «Форд Транзит» д.н.з. « НОМЕР_1 », змиви з керма, змиви з важеля перемикання коробки передач та контрольний зразок марлі, які зберігаються у камері зберігання речових доказів СУ ГУНП у Волинській області – знищити;

• зразки букального епітелію ОСОБА_1 , передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів ГУНП у Волинській області – знищити;

• скляний флакон з біологічними зразками крові ОСОБА_3 , передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів ГУНП у Волинській області – знищити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.10.2020 на автомобіль марки «Форд Транзит» д.н.з. « НОМЕР_1 », номер кузова НОМЕР_2 , який був вилучений 24 жовтня 2020 року в ході огляду місця події в смт. Цумань Ківерцівського району Волинської області, який на праві власності належить ОСОБА_4 .

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29.10.2020 на подушку безпеки з керма автомобіля марки «Форд Транзит» д.н.з. « НОМЕР_1 », змиви з керма, змиви з важеля перемикання коробки передач та контрольний зразок марлі.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги,  якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ківерцівський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право копію вироку отримати в суді.

Суддя

Ківерцівського районного суду                                                                   О.К. Костюкевич