Справа № 2-441/10                              

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28 липня 2010 року                                                            Бородянський районний суд  

Київської області в складі: головуючого-судді Унятицького Д.Є.,

                                 при  секретарях – Клочко Т.С., Хоменко О.О., Карасьовій Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – Немішаєвське житлово-комунальне підприємство про визнання особи втратившою право користування житловим приміщенням та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про вселення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно договору дарування від 9 червня 2001 року йому на праві особистої власності належить квартира АДРЕСА_1.

В даній квартирі з 1975 року прописаний відповідач по справі, який з 1996 року в даній квартирі не проживає. Він проживає в смт. Гостомель з колишньою дружиною та донькою.

Просив визнати відповідача втратившим право користування квартирою АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що він в даній квартирі не проживає без поважної причини понад шість місяців; стягнути з відповідача на його користь 150 грн. за надання юридичної допомоги, 37,80 грн. – сплачене ІТЗ.

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_3 позов підтримали і викладене підтвердили. Позивач уточнив позовні вимоги, просив визнати відповідача втратившим право користування квартирою АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що він в спірній квартирі не проживає без поважної причини понад один рік, а саме з 1996 року; стягнути з відповідача на його користь витрати на юридичну допомогу в сумі 150 грн., обґрунтовуючи їх тим, що відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідач до суду звернувся із зустрічним позовом, просив його вселити у спірну квартиру, а в первісному позові до нього відмовити, з тих підстав, що в квартирі він проживав, але у зв'язку з виробничими потребами деякий час був відсутній, проте квартирою цікавився, по можливості приїжджав, сплачував комунальні послуги, і його речі знаходилися в квартирі. На момент приватизації квартири він проживав зі своєю дочкою ОСОБА_4, яка вчилася в коледжі, та внучкою. Позивач почав проявляти неприязливі відносини, перешкоджати проживати йому в квартирі, не пускати до житла, змінив двері та замки. На його неодноразові прохання пустити в квартиру позивач відмовлявся посилаючись на те, що йому цю квартиру подарувала мати та став чинити постійний опір. Утаїв від нього приватизацію квартири та договір дарування.

Відповідач та його представник ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги зустрічного позову підтримали, у задоволенні первісного позову просили відмовити.

Немішаєвське житлово-комунальне підприємство в судове засідання свого представника не направило, про час та місце судового засідання повідомлено належним чином.

Вислухавши пояснення позивача, його представника ОСОБА_3, відповідача, його представника ОСОБА_5, показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню, у задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити.

Судом встановлено, що відповідно до договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Бородянської районної державної нотаріальної контори 9 червня 2001 року (а.с.10) позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1.

В даній квартирі з 1975 року по даний час прописаний відповідач по справі ОСОБА_2, що підтверджується копіями карточок прописки, довідкою ЖКП "Немішаєве" (а.с.11-14), показами свідка ОСОБА_15

З копії акта депутата Немішаєвської селищної ради від 10 лютого 2007 року (а.с.45), який був складений в присутності чотирьох сусідів, вбачається, що відповідач ОСОБА_2 фактично не проживав в спірній квартирі з 1996 року по 10 лютого 2007 року.

Рішенням Бородянського районного суду від 17 липня 2009 року, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 16 листопада 2009 року (а.с.78,79), встановлена та обставина, що відповідач по справі деякий час проживав в квартирі у матері, проте це були нетривалі гостьові візити, що не може свідчити про його постійне там проживання.

Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_10 в судовому засіданні показали, що вони з 2008 року по даний час проживають в спірній квартирі АДРЕСА_1. Відповідача вони там ніколи не бачили, його речей в квартирі не було. До 2008 року на протязі двох років дана квартира здавалася в оренду. Відповідач з матір'ю не проживав, проживав на той час з дружиною в смт. Гостомелі, будь-якої участі у підтриманні в належному стані квартири з його сторони не було.

Відповідно до показів ОСОБА_9 встановлено, що з 2000 року в квартирі відповідач ОСОБА_2 не проживав, до смерті 2002 року проживала мама сторін, відповідач інколи відвідував матір, але це були гостьові візити. Після смерті матері він більше не приїжджав. В спірній квартирі ніхто не проживав, через деякий час проживали квартиранти. З 2008 року проживає дочка позивача разом з ОСОБА_10

Свідок ОСОБА_8 показала, що в 2002 році після смерті бабусі її батько (відповідач) почав зловживати спиртними напоями, тому змушені були забрати його до смт. Гостомель. Пізніше він влаштувався на роботу і проживав у орендованих ним квартирах в м. Ірпінь, Лісова Буча.

Свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_6 ОСОБА_7, ОСОБА_14 в судовому засіданні показали, що з 2000 року по 2002 рік відповідач разом з дочкою та внучкою проживав в АДРЕСА_1, мав господарство, доглядали бабу, після смерті якої вони роз'їхалися.

Відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Зважаючи на те, що з 2002 року, тобто більше одного року, відповідач без поважних причин в даній квартирі не проживає, що підтверджується показами свідків ОСОБА_11, ОСОБА_10І, ОСОБА_9,  ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_6, ОСОБА_14, актами депутата від 10 лютого 2007 року, від 30 червня 2009 року (а.с.15,45), та відповідно до вимог ст. 405 ЦК України, це є підставою для втрати відповідачем права на користування житлом, а саме квартирою АДРЕСА_1, а тому підстав для задоволення зустрічного позову не вбачається.

На підставі ст. 84 ЦПК України з відповідача за первісним позовом на користь позивача необхідно стягнути витрати, пов'язані з правовою допомогою, в розмірі 150 гривень.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати в розмірі 37,80 грн.

Керуючись ст. 405 ЦК України, ст. 10, 11, 84, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – Немішаєвське житлово-комунальне підприємство про визнання особи втратившою право користування житловим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 втратившим право користування квартирою АДРЕСА_1 у зв'язку з тим, що він у спірній квартирі не проживає без поважної причини понад один рік.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 150 (сто п'ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 37 (тридцять сім) гривень 80 копійок.

В зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про вселення відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд Київської області.    

Головуючий-суддя Д.Унятицький