ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №293/1749/21

Провадження № 3/293/2040/2021

28 серпня 2021 рокусмт Черняхів

Суддя Черняхівського районного суду Житомирської області Проценко Л.Й., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Відділу поліцейської діяльності №1 Житомирського районного управління поліції ГУ НП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який зареєстрований в АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за ч.2 ст.164-16 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

27.08.2021 до Черняхівського районного суду Житомирської області з Відділу поліцейської діяльності №1 Житомирського районного управління поліції ГУ НП в Житомирській області надійшли матеріали справи відносно ОСОБА_1 для притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.164-16 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №784760 від 13.08.2021 ОСОБА_1 13.08.2021 о 14 год. 50 х. за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 займався забороненим видом господарської діяльності, а саме продажем алкогольних напоїв, етилового спирту всупереч вимогам Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного та тютюнових виробів». Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.164-16 КУпАП.

За приписами ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Дослідивши адміністративні матеріали та подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164-16 КУпАП.

Так, стаття 164-16 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за зайняття забороненими видами господарської діяльності.

Частина 1 ст.164-16 КУПАП передбачає адміністративну відповідальність за зайняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, за відсутності ознак діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України.

Диспозиція ч.2 ст.164-16 КУпАП передбачає відповідальність за, дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони були пов`язані з отриманням доходу у великих розмірах або вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері господарської діяльності.

Об`єктивна сторона даного правопорушення виражається у зайнятті видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона.

Відповідно до положень ч.1 та 2 ст.3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Стаття 42 ГК України дає визначення підприємництва - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 25 квітня 2003 року «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

Із матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.164-16 КУпАП, тобто дії передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони були пов`язані з отриманням доходу у великих розмірах або вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення.

В матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази здійснення такої діяльності ОСОБА_1 з отриманням доходу у великих розмірах або повторно протягом року.

Крім того, вказана норма КУпАП є бланкетною й передбачає відповідальність за зайняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, за відсутності ознак діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України.

Отже, надаючи оцінку кожному доказу, наявному в матеріалах справи як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, вважаю, що наданими матеріалами не доведено наявність складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164-16 КУпАП в діях ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за обставини відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, суд вважає необхідним провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164-16 КУпАП.

Оскільки, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст.40-1 КУпАП стягненню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 34-35, 40-1, ч.2 ст.164-16, 245, 251, 252, 256, 291, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.164-16 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

На постанову суду протягом 10 днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.

Суддя Л.Й. Проценко