Справа № 161/11593/19 Головуючий у 1 інстанції: Ковтуненко В. В.

Провадження № 22-ц/802/846/21 Категорія: 30 Доповідач: Киця С. I.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2021 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Киці С. І.,

суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,

секретар судового засідання Галицька І. П.,

з участю:

представників позивача адвокатів Редька О. В., Бордюженко Е. Р.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача адвоката Пилипчук І. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.Л.», ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Верби Віталія Миколайовича, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Кухлевська Мирослава Валеріївна, Служба у справах дітей Луцької міської ради, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування рішень приватних нотаріусів, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 квітня 2021 року,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.Л.», ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Верби В. М., ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування рішень приватних нотаріусів. Вказує, що він та ОСОБА_5 успадкували по Ѕ частині квартири за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на це майно зареєстровано 07 грудня 2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Квартира перебувала і іпотеці в забезпечення кредитних зобов`язань ОСОБА_6 перед ПАТ «Західінкомбанк». 27.11.2012 між банком та ОСОБА_6 укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя. Право вимоги за договором іпотеки кілька разів відступалось за договорами і новим кредиторм стало Товариство з обмеженою відповідальністю «А.В.Л.». ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. 13.10.2017 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вербою В. М. посвідчено укладений між ТзОВ «А.В.Л.» та ОСОБА_1 договір купівлі-продажу квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу посвідчено договір купівлі-продажу вказаного об`єкту між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Вважає правочин вчинений між Товариством з обмеженою відповідальністю «А.В.Л.» та ОСОБА_1 таким, що не був спрямований на реальне настання наслідків, обумовлених договором, а також, що має право витребувати майно від ОСОБА_3 на підставі ст. 387 ЦК України. Просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 13.10.2017, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «А.В.Л.» та ОСОБА_1 , що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вербою В. М. та зареєстрований в Реєстрі за № 746. Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 та ОСОБА_4 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Скасувати рішення приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області Кухлевської М. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер: 38693547 від 13.12.2017) щодо державної реєстрації прав за ОСОБА_3 права власності на вказану квартиру, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1108856307101, номер запису про право власності: 23900900. Скасувати рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Верби В. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер: 37573090 від 13.10.2017) щодо державної реєстрації за ОСОБА_1 права власності на вказану квартиру, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1108856307101, номер запису про право власності: 22826125 та стягнути судові витрати з підстав, викладених в позовній заяві.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 квітня 2021 року ухвалено договір купівлі-продажу нерухомого майна від 13.10.2017 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «А.В.Л.» та ОСОБА_1 , що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вербою В. М. та зареєстрований в Реєстрі за № 746 визнати недійсним. Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 та ОСОБА_4 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Рішення приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області Кухлевської М. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер: 38693547 від 13.12.2017) щодо державної реєстрації прав за ОСОБА_7 права власності ОСОБА_7 та ОСОБА_4 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1108856307101, номер запису про право власності: 23900900, - скасувати. Рішення приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Верби В. М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер: 37573090 від 13.10.2017) щодо державної реєстрації за ОСОБА_1 права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1108856307101, номер запису про право власності: 22826125, - скасувати. Заходи забезпечення позову, які застосовані постановою Волинського апеляційного суду від 11 листопада 2019 року, у відповідності до вимог ч. 7 ст. 158 ЦПК України продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Стягнути з ТзОВ «А.В.Л.», ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 понесених і документально підтверджених витрат по сплаті судового збору в сумі по 2 713,55 гривень.

Відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу вказане на рішення суду в цій справі. Просить рішення суду першої скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права. Вказує, що вказані судом першої інстанції в рішенні обставини щодо недоведеності оплати квартири ОСОБА_1 за договором від 13.10.2017 та відсутність доказів про подальше звернення ТзОВ «А.В.Л.» до покупця про стягнення вартості неоплаченої вартості житлової нерухомості, свідчить про передчасність висновків суду, а також вихід суду за межі позовних вимог. ТзОВ «А.В.Л.» передано ОСОБА_1 майно, тобто правочин є реальним, а тому правочин не може бути кваліфікований як фіктивний, що відповідає висновку Верховного Суду в постанові від 27.03.2019 в справі № 607/15555/17-ц. Суд не дав оцінки доказам, які підтверджують проінформованість як позивача у справі, так і боржника за кредитним зобов`язанням про звернення стягнення на предмет іпотеки та про укладення договору купівлі-продажу предмету іпотеки. Нотаріусом дотримано вимог Порядку № 296/5 щодо посвідчення договору купівлі-продажу предмета іпотеки, а реєстрація права власності на предмет іпотеки на підставі посвідченого договору купівлі-продажу відповідає ч. 10 ст. 38 ЗУ «Про іпотеку», ст. 182 ЦК України, п. 1 ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». ОСОБА_3 вчинено усіх розумних заходів для перевірки правомірності набуття права власності на квартиру ОСОБА_1 , перевірено наявність заборон та арештів на квартиру, що підтверджується змістом п. 1.4. договору. Здійснено оплату за договором та зареєстровано право власності, витрачено значну суму коштів на ремонт у квартирі, що також свідчить про їхнє ставлення до квартири, як до своєї. Щодо зобов`язань спадкоємців ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , то відповідно до ст. 1218 ЦК України та п. 4.5. Договору іпотеки у разі переходу права власності на предмет іпотеки від Іпотекодавця до іншої особи в порядку правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача предмету іпотеки, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження іпотекою. При цьому особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, стає Іпотекодавцем і має всі його права і несе всі його обов`язки за даним договром у тому обсязі і на тих умовах що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Представниками позивача адвокатом Редьком О. В. та адвокатом Бордюженко Е. Р. подано спільний відзив на апеляційну скаргу в якому вказано, що та обставина, що ОСОБА_1 , будучи засновником ТзОВ «А.В.Л.», вчинив дії щодо придбання квартири за заниженою вартістю свідчить про відсутність реальної мети продати квартиру з метою погашення боргу ОСОБА_6 . Іпотекодержателем не надсилалось ОСОБА_2 повідомлення про усунення порушення зобов`язання, що унеможливило у законний спосіб встановлення державним реєстратором завершення 30-денногог строку, сплив якого пов`язується з проведенням ним подальших дій зі звернення стягнення на предмет іпотеки. Ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_5 не проживали та не були зареєстровані в с. Куликовичі Маневицького району Волинської області, куди надсилась повідомлення № 0421213554110 від 18.07.2017 з вимогою про задоволення вимог кредитора, а тому повідомлення не можна вважати належним. З посиланням на ст. ст. 387, 388 ЦК України вказують, що право власності на майно, яке було передано за угодами щодо його відчуження поза волею власника, не набувається, у тому числі і добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна. Просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідач ОСОБА_1 подав письмові пояснення в яких вказує, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 ЦК України. Серед вказаних підстав відсутня така підстава як неналежне виконання обов`язку згідно правочину. Твердження позивача про неотримання письмових повідомлень про звернення стягнення на предмет іпотеки не відповідають дійсності, та спростовуються вимогами та повідомленнями, які додані до відзиву на позовну заяву та наявні в матеріалах справи. ОСОБА_5 не оскаржує договори купівлі-продажу. Станом на 12.08.2021 згідно інформаційних довідок № 270186582 від 12.08.2021, № 270184206 від 12.08.2021 жодне майно позивача ніколи не було обтяжене ніякими арештами, що також свідчить про безпідставність висновків суду. Просить апляційну скаргу задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Пилипчук І. Ю., відповідач ОСОБА_1 , в суді апеляційної інстанції підтримали апеляційну скаргу ОСОБА_3 з підстав, що в ній наведені.

Представники позивача адвокати Редько О. В., Бордюженко Е. Р. апеляційну скаргу не визнали та просили залишити її без задоволення.

Інші учасники справи в суд апеляційної інстанції не з`явились, хоча належним чином повідомлені судом про час та місце розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши відповідача ОСОБА_1 , представник відповідача ОСОБА_3 адвоката Пилипчук І. Ю., представників позивача адвокатів Редька О. В., Бордюженко Е. Р., приходить до висновку, що апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Судом встановлено, що 27 листопада 2012 року між ПАТ «Західінкомбанк» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № 2711/12-206, відповідно до умов якого ПАТ «Західінкомбанк» надав останньому кредит у розмірі 700 000,00 гривень, для рефінансування кредитної заборгованості ОСОБА_5 згідно умов кредитного договору № 1306/05-612 від 13.06.2005 зі сплатою 15 процентів річних за користування кредитними коштами. Термін користування кредитними коштами встановлювався до 27 листопада 2018 року, включно, а в разі невиконання (неналежного виконання) позичальником, тобто ОСОБА_6 , будь-якої з умов даного договору - до першої письмової вимоги кредитора, тобто ПАТ «Західінкомбанк».

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 27 листопада 2012 року між ПАТ «Західінкомбанк» та ОСОБА_6 було укладено договір іпотеки, предметом якого є трикімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

Між ПАТ «Західінкомбанк» та ОСОБА_6 було укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.11.2012, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Ариванюк Н. А., зареєстрований в реєстрі за номером 4289.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_6 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 09.09.2015.

Спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняли ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , який є позивачем по справі, що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом № 1088 та № 1089, які видані 07.12.2016 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Ходачинським Р.О.

07.02.2017 між ПАТ «Західінкомбанк» та ТзОВ «ФК ЄВРОФАКТОР» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 2017-01-06-000010 та договір про відступлення прав вимог за договором іпотеки, договором про задоволення вимог іпотекодержателя та договором застави від 07.02.2017, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ченцовою Н. А. та зареєстрований в реєстрі за № 503, відповідно до яких банк відступив право вимоги за кредитним договором, договором поруки, договором застави, договором іпотеки, договором про задоволення вимог іпотекодержателя на користь ТзОВ «ФК ЄВРОФАКТОР».

07.02.2017 між ТзОВ «ФК ЄВРОФАКТОР» та ТзОВ «А.В.Л.» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 201701-06-000010Ф 000010 та договір про відступлення прав вимог за договором іпотеки, договором про задоволення вимог іпотекодержателя та договором застави від 07.02.2017, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ченцовою Н. А. та зареєстрований в реєстрі за № 504, відповідно до яких ТзОВ «ФК ЄВРОФАКТОР» відступив право вимоги за кредитним договором, договором поруки, договором застави, договором іпотеки, договором про задоволення вимог іпотекодержателя на користь ТзОВ «А.В.Л.».

13 жовтня 2017 року між ТзОВ «А.В.Л.» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна. Відповідно до умов укладеного між сторонами договору, ТзОВ «А.В.Л.», діючи у відповідності до ст. 38 Закону України «Про іпотеку» продав, а ОСОБА_1 купив нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

За ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. У разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що договір купівлі-продажу нерухомого майна від 13 жовтня 2017 року не був спрямований на створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, саме в частині щодо оплати ОСОБА_1 вартості квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 ЦК України. Серед вказаних підстав відсутня така підстава як неналежне виконання обов`язку згідно правочину.

До подібних висновків Верховний Суд прийшов в постанові від 31.03.2021 в справі № 201/2832/19.

Саме по собі невиконання правочину не означає, що укладено фіктивний правочин. Абзацом 2 п. 24 Постанови Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначено, що судам необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання

правочину було передано майно, такий правочин не може бути

кваліфікований як фіктивний.

В даному випадку на виконання правочину було передано майно - квартиру. ОСОБА_1 сплачено кошти за договором. Умислу у сторін правочину не встановлено.

Питання щодо внесення коштів, отриманих від покупця ОСОБА_1 на погашення кредитного боргу ОСОБА_6 не є предметом розгляду даного спору.

Доводи про те, що ОСОБА_1 є посадовою особою, засновником ТзОВ «А.В.Л.» не можуть бути взяті до уваги, оскільки ні закон, ні договір не обмежують коло осіб, яким може бути реалізовано предмет іпотеки за договором купівлі-продажу в порядку ст. 38 ЗУ «Про іпотеку».

Апеляційний суд прийшов до висновку, що відсутні підстави для визнання фіктивним договору купівлі-продажу від 13 жовтня 2017 року, укладеного між ТзОВ «А.В.Л.» та ОСОБА_1

13 грудня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна. Відповідно до умов укладеного між сторонами договору, ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_3 купив трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

13 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вербою В. М. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер: 37573090 від 13.10.2017) щодо державної реєстрації за ОСОБА_1 права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1108856307101, номер запису про право власності: 22826125.

Приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Кухлевською М. В. 13 грудня 2017 року було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер: 38693547 від 13.12.2017 щодо державної реєстрації прав за ОСОБА_3 права власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1108856307101, номер запису про право власності: 23900900.

Також суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами позивача про неповідомлення його про звернення стягнення на предмет іпотеки. В матеріалах справи наявні повідомлення ОСОБА_5 про зміну кредитора у зобов`язанні вих. № 99-19 від 07.02.2017 та вимога про усунення порушень в порядку ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» вих. № 2-1 від 10.02.2017, які не були отримані адресатом. Вимога про усунення порушень в порядку ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» вих. № 2-8 від 17.02.2017, яка не була отримана адресатом. Повідомлення ТзОВ «А.В.Л.» про набуття прав вимоги № 1-1 від 10.02.2017 та вимога про усунення порушень в порядку ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» вих. № 2-13 від 10.03.2017, які отримані адресатом 13.03.2017, що підтверджується листом ПАТ «Укрпошта» від 23.05.2017 № 07-09-477 та зворотнім поштовим повідомленням. Повідомлення про продаж предмета іпотеки (в порядку визначеному п. 7.1.3 договору іпотеки та п. 12.1.3 договору про задоволення вимог іпотекодержателя) № 2-44 від 06.06.2017, яке отримано адресатом 11.07.2017, що підтверджується листом ПАТ «Укрпошта» від 31.07.2017 № 07-09-645 та зворотнім поштовим повідомленням. Також наявні повідомлення ОСОБА_2 про зміну кредитора у зобов`язанні вих. № 99-19 від 07.02.2017 та вимога про усунення порушень в порядку ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» вих. № 2-3 від 10.02.2017, які не були отримані адресатом. Повідомлення ТзОВ «А.В.Л.» про набуття прав вимоги № 1-2 від 10.02.2017 та вимога про усунення порушень в порядку ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» вих. № 2-16 від 10.03.2017, які не були отримані адресатом. Вимога про усунення порушень в порядку ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» вих. № 2-68 від 18.07.2017, повідомлення про продаж предмета іпотеки (в порядку визначеному п. 7.1.3 договору іпотеки та п. 12.1.3 договору про задоволення вимог іпотекодержателя) № 2-70 від 06.06.2017, які отримані представником за довіреністю 25.07.2017, що підтверджується листом ПАТ «Укрпошта» від 07.08.2017 № 07-09-695 та зворотнім поштовим повідомленням. Повідомлення ОСОБА_2 надсилались на відомі та дійсні адреси.

Доводи позивача про його перебування за межами України не вказують на конкретні періоди його перебування та неможливість отримання кореспонденції.

Порушень приватним нотаріусом Дніпровського міського округу Вербою В.М. при проведенні державної реєстрації прав та їх обтяжень щодо державної реєстрації за ОСОБА_1 , права власності на квартиру не встановлено.

З позовом у цій справі звернувся ОСОБА_2 , який, як він сам вказує, успадкував Ѕ частину спірної квартири. ОСОБА_5 не оскаржує договори купівлі-продажу, а тому в силу приписів ст. 2 ЦПК України можливий розгляд судом спору виключно в межах майна, яке належало позивачу у цій справі.

Станом на 12.08.2021 згідно інформаційних довідок № 270186582 від 12.08.2021, № 270184206 від 12.08.2021 жодне майно позивача ніколи не було обтяжене ніякими арештами.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доводами апеляційної скарги спростовано висновки суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 13 жовтня 2017 року, укладеного між ТзОВ «А.В.Л.» та ОСОБА_1 немає. Відповідно відсутні підстави витребовувати квартиру від ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які є добросовісними набувачами та скасовувати реєстрацію права власності.

Перевіривши в межах апеляційної скарги правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 квітня 2021 року в цій справі скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «А.В.Л.», ОСОБА_1 , приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Верби Віталія Миколайовича, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Кухлевська Мирослава Валеріївна, Служба у справах дітей Луцької міської ради, про визнання недійсним договору купівлі-продажу, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування рішень приватних нотаріусів, - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Головуючий

Судді