Справа №938/208/21

Провадження № 2/938/117/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2021 року селище Верховина

Верховинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Чекан Н.М.

секретаря судового засідання Івасюк Г.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до Верховинського районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що вироком Вишгородського районного суду Київської області від 03.04.2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, та призначено йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобами строком на 3 (три) роки. Він звільнений від відбування призначеного покарання за ч.2 ст.286 КК України на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію в 2016 році». При ухваленні вироку, судом було встановлено, що ОСОБА_2 23.05.2015 року, близько о 19.45 год., керуючи технічно справним автомобілем марки «CHEVROLET LACETTI NF 19B 3НГ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та здійснюючи рух по проїзній частині автодороги сполученням «Київ-Овруч» з боку с. Нові Петрівці у напрямку м. Києва, в Вишгородському районі Київської області, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, позначеною горизонтальною дорожньою розміткою, діючи необережно - проявляючи злочинну недбалість, в порушення вимог п.2.3 «Б» п. 18.1 Правил дорожнього руху України, не впевнившись, що на нерегульованому пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода або небезпека, не зменшив швидкість руху, аж до зупинки керованого ним транспортного засобу, будучи неуважним, належним чином не стежачи за дорожньою обстановкою, відволікся від керування автомобілем, а саме відвернувся назад шукаючи мобільний телефон, внаслідок чого виїхав на нерегульований пішохідний перехід, розташований біля АЗС «БРСМ-Нафта» по автодорозі «Київ - Овруч», 21 кілометр в Вишгородському районі Київської області та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4 , який перетинав проїжджу частину автодороги «Київ-Овруч» по нерегульованому пішохідному переходу зліва направо відносно руху транспортного засобу. Після вказаної події ОСОБА_4 був доставлений до лікувального закладу, де від отриманих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесних ушкоджень у виді відкритої черпено-мозкової травми помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 09.04.2021 року провадження у зазначеній справі відкрито та призначено до підготовчого засідання

Ухвалою суду від 22.06.2021 року підготовче провадження в даній справі закрито та призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлялася у встановленому законом порядку (а.с.76,89,107), її представник - адвокат Атаманюк Р.І. подав до суду заяви про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить позов задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи (а.с.78,90,108)

Такі дії не суперечать вимогам ст. 211 ЦПК України, згідно з якою учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності..

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, не подав відзив на позов, про дату, час і місце засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.77,97,109), не повідомляв суд про причини неявки в судове засідання.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У ст. 281 ЦПК України передбачено, що про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Ухвалою суду від 26.08.2021 року постановлено проведення заочного розгляду цієї справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вирішує справу на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши письмові докази у справі та оцінивши їх в сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що вироком Вишгородського районного суду Київської області від 03.04.2018 (а.с.7-8) ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки. Він звільнений від відбування призначеного за цим вироком покарання за ч. 2 ст. 286 КК України на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2016 році» призначеного за даним вироком.

При ухваленні вироку, судом було встановлено, що ОСОБА_2 23.02.2015, близько о 19.45 год., керуючи технічно справним автомобілем «CHEVROLET LACETTI NF 19B 3НГ, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та здійснюючи рух по проїзній частині автодороги сполученням «Київ-Овруч» з боку с. Нові Петрівці у напрямку м. Києва, в Вишгородському районі, Київської області, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.3 і дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 Правил дорожнього руху України, діючи необережно - проявляючи злочинну недбалість, в порушення вимог п. 2.3 «б», п. 18.1 ПДР України, не впевнившись, що на нерегульованому пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода або небезпека, не зменшив швидкість руху, аж до зупинки керованого ним транспортного засобу, будучи не уважним, належним чином не стежачи за дорожньою обстановкою, відволікся від керування автомобілем, а саме відвернувся назад шукаючи мобільний телефон, внаслідок чого виїхав на нерегульований пішохідний перехід, розташований біля АЗС «БРСМ-Нафта» по автодорозі «Київ-Овруч» 21 кілометр в Вишгородському районі, Київської області та скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4 який перетинав проїжджу частину автодороги «Київ-Овруч» по нерегульованому пішохідному переходу зліва направо, відносно руху транспортного засобу.

Після вказаної події ОСОБА_4 був доставлений до лікувального закладу, де від отриманих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесних ушкоджень помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Допущені водієм ОСОБА_2 порушення вимог п. 2.3 «б», п. 18.1 ПДР України, знаходяться в прямому причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння смерті потерпілого ОСОБА_4 .

Смерть ОСОБА_4 підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 від 11.07.2015 (а.с.21).

Рішенням Верховинського районного суду від 11.06.2020 року задоволено частково позовну заяву ОСОБА_5 , який є батьком померлого ОСОБА_4 , та стягнуто на його користь із ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 350000 грн, а також судові витрати (а.с.9-13).

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 18.11.2020 року частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_2 , змінено рішення Верховинського районного суду від 11.06.2020 року та стягнуто на користь ОСОБА_5 із ОСОБА_2 200000 грн. відшкодування моральної шкоди, завданої смертю сина позивача (а.с.14-19).

Частиною 6 ст. 82 ЦПК України встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На підставі ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, а також в зв`язку з пошкодженням майна.

Також, згідно з вимогами ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині) батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушені права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушені нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Суд погоджується із доводами позивача про те, що внаслідок скоєного злочину та загибелі її сина ОСОБА_4 вона та її сім`я перенесли сильне психологічне потрясіння, фізичний біль та страждання, і що внаслідок цього істотно змінився їх спосіб життя, значно погіршився стан здоров`я, порушився звичний для них ритм та уклад побуту. Вона зазнала непоправного горя втративши рідного сина - молоду, здорову людину. А тому суд вважає, що безумовно діями відповідача було заподіяно моральну шкоду позивачу. Однак, враховуючи характер та обсяг понесених позивачем душевних страждань, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, глибину немайнових втрат, в той же час ґрунтуючись на засадах розумності, виваженості і справедливості, суд приходить до переконання про необхідність часткового задоволення цивільного позову шляхом стягнення із відповідача на користь позивача ОСОБА_1 200 000 гривень., в якості відшкодування моральної шкоди, і що саме такий розмір є розумною та справедливою компенсацією душевних страждань позивача.

А тому, позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди слід задовольнити частково.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з врахуванням часткового задоволення позовних вимог, з відповідача на користь держави слід стягнути судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 2000 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1167, 1168,ЦК України, та ст.ст.12, 13, 49, 76, 77, 78, 81, 82, 259, 262- 268, 280-285, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд Івано-Франківської області або безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування та ім`я сторін, їх місцезнаходження та проживання :

ОСОБА_1 - реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_3 ,зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 - реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_4 ,зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя Чекан Н.М.