СПРАВА № 2-3253/10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 серпня 2010 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Волкової Н.Я., розглянувши в приміщенні суду в місті Коростені цивільну справу за позовом до ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради про стягнення недоотриманих коштів,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся з позовом про визнання дій відповідача неправомірними, стягнення недоотриманих коштів, зазначивши , що є потерпілим від аварії на ЧАЄС 1 категорії, отримував одноразову щорічну допомогу на оздоровлення. Відповідач в порушення ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачував вказану допомогу в недостатньому обсязі і її розмір не відповідає законодавчовстановленому . Просить стягнути недоотриману за період 2007-2009 років одноразову допомогу на оздоровлення.
Позивач позов підтримав в повному обсязі, просив розглянути справу в його відсутність на підставі поданих доказів.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгялу, до суду не з’явився, подав заперечення, в яких позов не визнав, справу просив розглядати у відсутність представника .
За таких обставин суд розглянув справу у відсутність сторін на підставі поданих доказів.
Дослідивши письмові докази та проаналізувавши їх в сукупності , суд дійшов висновку про наступне :
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з вимогами про визнання дій відповідача неправомірними та стягнення компенсаційних виплат, передбачених Законом України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( далі: Закон), а саме допомоги на оздоровлення за період 2007-2009 років відповідно до встановлених вказаним Законом розмірів .
Позивач проживає в місті Коростені, територія якого згідно додатку №1 Постанови КМУ №106 від 23.07.1991 року "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян , що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"" знаходиться в зоні гарантованого добровільного відселення, отримував компенсаційну доплату, передбачену ст.48 Закону по місцю проживання .
Ст. 48 Закону передбачає виплату інвалідам 2 групи щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Вищевказані допомогу та доплату позивач отримував в розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.96 року в розмірі 120 грн. .
Дія вказаних норм на 2006 та 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати була зупинена згідно із Законами N 3235-IV (3235-12 ) від 20.12.2005 року "Про Державний бюджет України на 2006 рік" та N489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006 року "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів" від 28.12.2007 р. № 107-ІV, до вищевказаних статей були внесені зміни .
Закону України "Про державний бюджет на 2009 рік" таких обмежень не передбачає.
Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року (справа про соціальні гарантії громадян) та №10-рп/2008 від 22.05.2008 року ( справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), ряд положень Законів України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів" , якими зупинялася дія вищевказаних статей та вносились до них зміни .
Відповідно до ст. 73 Закону України "Про Конституційний Суд України" № 422/96-ВР від 16.10.1996 року зі змінами , у разі якщо певні законодавчі акти або їх окремі положення, які були предметом судового розгляду, визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Керуючись статтею 74 вищевказаного Закону , Конституційний Суд України вказав на преюдиціальність своїх вищезгаданих Рішень при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.
Враховуючи принципи верховенства права, пріоритетності Закону як нормативного акту , що має вищу юридичну силу , недопущення звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод , які передбачені ст. ст. 8 , 22 Конституції України , отримання позивачем допомоги та доплати, передбачених ст. ст. 37, 39 вищевказаного Закону , не у визначених ним розмірах є порушенням його прав та законних інтересів, тому відповідно до ст.ст.8,9 КАС України при врегулювання спору , що виник між сторонами , застосуванню підлягає Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в межах його дії в зазначений позивачем часовий період та відповідно до практики Європейського Суду з прав людини без врахування повноти бюджетного забезпечення його виконання, оскільки відсутність чи недостатність фондів державної влади не може виправдовувати невиконання передбачених Законом зобов’язань та порушувати приватновласницькі інтереси позивача в частині гарантованого йому Законом його законного сподівання на отримання відповідних коштів.
Відповідач на застосуванні позовної давності не наполягає.
Як передбачають вищевказані норми Закону при обчисленні передбачених ними належних особі виплат враховується розмір мінімальної заробітної плати , який в зазначений позивачем період становив: з 01.01.2007 р. – 400 грн ., з 01.01.2008 р. – 515 грн., з 01.12.2008 р. – 605 грн..
Всього позивач за 2007-2009 роки недоотримав одноразової допомоги на оздоровлення в сумі 7240,00 грн. . Позивач заявив вимогу про стягнення 5067,00 грн..
Оскільки згідно ст.19,ч.2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, дії відповідача, які виразились в нарахуванні та виплаті позивачеві допомоги та доплати в розмірах менших законодавчовстановлених, є неправомірними та порушують його права та законі інтереси.
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню .
На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 3,6,11,15,60,209,212-218 ЦПК України, ст.ст. 8, 22 Конституції України, ст. ст.37,39 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №797-12 від 28.02.1991 р. в ред. Закону №2001-12 від 19.12.1991 р. зі змінами, Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік " зі змінами, Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №107/VI від 28.12.2007 року, Законом України "Про Конституційний Суд України" № 422/96-ВР від 16.10.1996 року зі змінами; Рішеннями Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 (справа про соціальні гарантії громадян), №10-рп/2008 від 22.05.2008 року (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України); Постановою КМУ №936 від 20.09.2005 року "Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити .
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради на користь ОСОБА_1 5067 (п’ять тисяч шістдесят сім) гривень недоотриманої за 2007-2009 роки одноразової щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до ст.48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в установленому ним розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.
Звільнити сторони від сплати судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Коростенський міськрайонний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .
Суддя :
- Номер: 2-зз/712/33/16
- Опис:
- Тип справи: на заяву у цивільних справах (2-сз, 2-р, 2-во, 2-др, 2-зз,2-і)
- Номер справи: 2-3253/10
- Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси
- Суддя: Волкова Н.Я.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено до судового розгляду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 06.10.2016
- Дата етапу: 03.02.2017