Справа № 2 а – 195 /2010
П О С Т А Н О В А
Іменем УКРАЇНИ
29 липня 2010 року Віньковецький районний суд Хмельницької області
в складі головуючого – судді Волкової О.М.
при секретарі Заєць М.З.
за участю позивача -- ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Віньківці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління ДАІ УМВС України у Хмельницькій області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою , у якій просить скасувати постанову заступника командира взводу ДПС ВДАІ м. Хмельницького Почанінського Є.Г. від 08.05. 2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП з накладенням штрафу у розмірі 425 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказував , що інспектор ДАІ приймаючи постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності виходив з того , що у його діях є склад адміністративного проступку. Однак такого висновку він дійшов не давши належної оцінки обставинам справи , оскільки відповідно до ч.2 ст.122 КУпАП адміністративним проступком є порушення правил проїзду перехрестя , а він проїхав перехрестя вулиць згідно прави дорожнього руху і на дозволений жест регулювальника. Окрім цього при накладенні стягнення інспектор не врахував його майновий та сімейний стан , характеристику , відсутність у минулому випадки притягнення до адміністративної відповідальності .
У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити . Пояснив, що 08.05.2010 року власним автомобілем рухався по вул.. Кам»янецькі . Оскільки світлофори не працювали , то дорожній рух регулював інспектор ДАІ. На дозволений жест регулювальника він почав здійснювати правий поворот із правого ряду . Коли він майже закінчив поворот , але ще знаходився на пішохідному повороті , регулювальник повернувся до нього лицем , і ОСОБА_1 , щоб не створювати перешкоду для пішоходів відповідно до вимог ПДР вимушений був закінчити поворот. У цей час попереду знаходився інспектор ДАІ , який зупинив його , та незважаючи на його пояснення про те , що він за кермом 25 років і діяв у відповідності до ПДР , склав протокол та виніс постанову із накладенням штрафу.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився , хоча був належним чином повідомлений про дату , час та місце розгляду справи , причини неявки не повідомив.
Вислухавши пояснення позивача , дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку , що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна , винна / умисна або необережна / дія чи бездіяльність , яка посягає на громадський порядок , власність , права і свободи громадян , на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП є порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехрестя..
Відповідно до п.8. 8 ПДР України сигналами регулювальника є положення його корпуса , а також жестами руками , в тому числі із жезлом або диском з червоним світлоповертачем , які мають певні значення .
Згідно змісту протоколу про адміністративне правопорушення, складеного 08.05. 2010 року заступником командира взводу ДПС ВДАІ м. Хмельницького ОСОБА_2 , суть порушення правил дорожнього руху полягала в тому, що ОСОБА_1 08.05.2010 року о 12.10 год. у м. Хмельницькому керуючи автомобілем ДЕУ НОМЕР_1 проїхав перехрестя вулиць Камянецька – Купріна на забороняючий жест регулювальника ( рука витягнута вперед ) , з боку витягнутої руки здійснив рух праворуч. У відповідній графі протоколу позивач письмово зазначив , що при виконанні повороту регулювальник повернувся і він вимушений був закінчити поворот . По справі 08.05.2010 року інспектором було винесено постанову про притягнення
ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП з накладенням штрафу у сумі 425 гривень.
Відповідно до ст.. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані , на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа ) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення , винність даної особи в його вчиненні та інші обставини , що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення , поясненнями особи , яка притягається до адміністративної відповідальності , потерпілих , свідків , висновком експерта , речовими доказами , показаннями технічних приладів чи технічних засобів , що мають функції фото – і кінозйомки , відеозапису чи засобів фото – і кінозйомки , відеозапису , які використовуються при нагляді за виконанням правил , норм і стандартів , що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху , протоколом про вилучення речей і документів , а також іншими документами.
Відповідно до ст. 11 КАС України вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності та свободи у доведенні перед судом переконливості своїх доказів.
Відповідно до ст.. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень ,дій чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення , дії чи бездіяльності покладається на відповідача , якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представник відповідача у судове засідання на розгляд справи не з’явився , доказів на обґрунтування прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності чи заперечення на позов не надав .
Враховуючи , що позивач свою вину у вчиненому заперечує , а будь-яких інших належних , допустимих та достовірних доказів , які вказували б на наявність у його діях складу адміністративного правопорушення , передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП у справі немає і у суді не встановлено , суд дійшов висновку про недоведеність його вини та відповідно складу адміністративного правопорушення ,передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП .
При цьому суд керується положеннями ч.2 і ч.3 ст. 62 Конституції України , згідно якої ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину . Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах , одержаних незаконним шляхом , а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічні положення Конституції України поширюються і на осіб , які обвинувачуються у вчиненні правопорушень , передбачених КУпАП.
Ст.293 КУпАП визначено , що орган ( посадова особа ) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень :
1. залишає постанову без зміни , а скаргу або протест без задоволення ;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд ;
3) скасовує постанову і закриває справу ;
4) змінює захід стягнення в межах , передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення з тим , однак , щоб стягнення не було посилено.
Керуючись ст.ст. ст. 17 ч.1 ,18 п.3 , 9, 11 ,71 ,159, 160 ,161 Кодексу Адміністративного судочинства України , ст.. ст.. 122 , 287-289 , 293 КУпАП , Правилами дорожнього руху України , затвердженими постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року, суд ,
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову від 08 травня 2010 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП у виді штрафу у розмірі 425 гривень скасувати , а провадження по адміністративні справі закрити.
Постанова в повному обсязі складена 02 серпня 2010 року.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.М. Волкова