Справа № 2а-117

2010 рік

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

         16 липня  2010 року                                                                                            м. Болехів

   Болехівський міський суд Івано-Франківської області під головуванням – судді Головенко О.С.

   з участю секретаря судового засідання       Латик В.Є.

   позивача                      ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора державної патрульної служби ДАІ м.Львів Віхоть В.К. про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом в обґрунтування своїх вимог вказує,  що у відділі державної виконавчої служби Болехівського міського управління юстиції дізнався про відкриття щодо нього виконавчого провадження на примусове виконаня постанови ВС № 235536. Даною постановою інспектор ДПС ДАІ м.Львів Віхоть В.К. визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та наклав штраф у розмірі 425 грн. Вважає постанову про накладення штрафу незаконною, оскільки даного правопорушення не вчиняв, працівник міліції проігнорував його доводи про відсутність з його боку порушень правил дорожнього руху, не вручив йому копії постанови по справі. Просить поновити йому строк звернення до суду, скасувати постанову та закрити провадження у справі.  

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав позов з підстав викладених в позовній заяві. Додатково пояснив, що в той день в м.Львів рухався в колоні автомобілів. Перед перехрестям на вулиці Зеленій об`їхав автомобіль, що стояв на обочині та продовжив рух. Відразу після цього його зупинили працівники міліції, які склали протокол про адміністративне правопорушення, в якому він вказав, що з не згідний з притягненням його до адміністративної відповідальності. У відповідь на це працівник міліції запропонував йому підписати чистий бланк, повідомивши, що штраф на нього накладати не будуть, а винесуть попередження. Зазначив, що відповідач не вручив йому копії протоколу по справі, про час і місце розгляду адміністративної справи повідомлений не був, постанова про притягнення до адмінвідповідальності винесена без його участі.

Відповідач в судове засідання не з’явився про час і місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про що свідчить розписка про одержання судової повістки (а.с.8,11,14).

У відповідності до положення ч. 4 ст. 128 КАС України  у разі неприбуття відповідача – суб`єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, розгляд справи не відкладається і справа вирішується на підставі наявних у ній доказів.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши матеріали справи у сукупності, давши їм правову оцінку, приходить до наступного висновку.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами  України.

Судом встановлено і таке підтверджується матеріалами справи, що 16 лютого 2010 року інспектор ДПС ДАІ м.Львів Віхоть В.К. виніс постанову ВС № 235536 про накладення на ОСОБА_1 адміністративого стягнення за порушення ч.2 ст. 122 КУпАП.

Згідно даної постанови ОСОБА_1 16 лютого 2010 року о 17 год. 30 хв. в м.Львів по вул. Зелена-Неврецього, керуючи автомобілем Опель, д.н. НОМЕР_1, здійснив обгін транспортного засобу на перехресті та накладено штраф у розмірі 425 грн.

Ч.2 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність водіїв транспортних засобів за порушення правил проїзду перехресть.

Згідно положення ст. 251 КУпАп доказами  в  справі  про  адміністративне правопорушення,  є будь-які фактичні дані,  на  основі  яких  у  визначеному  законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення,  винність  даної  особи  в  його вчиненні та інші обставини,  що  мають  значення  для правильного вирішення  справи.  Ці  дані   встановлюються    протоколом    про адміністративне    правопорушення,    поясненнями    особи,    яка притягається  до  адміністративної відповідальності,  потерпілих, свідків,  висновком  експерта,  речовими  доказами, показаннями технічних  приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки,   відеозапису   чи   засобів   фото-   і   кінозйомки, відеозапису,   які  використовуються при нагляді за виконанням правил,  норм  і  стандартів,  що  стосуються забезпечення безпеки дорожнього  руху, протоколом  про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Нормою частини 2 ст.71 КАС України  встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов`язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

З огляду на це положення на пропозицію суду від 15.06.2010 року від суб`єкта оскарження не надійшло заперечення проти позову та не отримано від них будь-яких фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку інспектором ДПС ДАІ м.Львів Віхоть В.К. встановлено наявність у діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні. Зокрема не предоставлено суду протоколу про адміністративне правопорушення, який є документом, що офіційно засвідчує факт неправомірних дій і одним з основних джерел доказів.

    Таким чином, наявні у справі докази, а саме пояснення позивача, свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП  і вони не спростовані відповідачем.

Суд вважає, що позивачем не було пропущено строк звернення до суду, скільки про притягнення його до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 дізнався 28 травня 2010 року у відділі державної виконавчої служби Болехівського міського управління юстиції, так як відсутні докази про вручення йому у встановлені строки постанови по справі про адміністративне правопорушення, що оскаржується..

Відповідно ст.62 Конституції України  обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідачем не надано суду обгрунтованих доказів вини позивача у вчиненні правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За таких обставин суд приходить до висновку, що постанова  по справі про адміністративне правопорушення винесена інспектором ДПС ДАІ м.Львів Віхоть В.К. не може залишатися в силі та підлягає скасуванню, а справа закриттю.

 На підставі викладеного ст.19 Конституції України, ст.ст. 14-1, 254, 283, 288, 293 КУпАП, керуючись ст.ст. 2,6,158,159-163 КАС  України суд,-

п о с т а н о в и в :

Позов задоволити.

Скасувати постанову інспектора державної патрульної служби ДАІ м.Львів Віхоть В.К. від 16 лютого 2010 року ВС № 235536 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу розміром 425 (чотириста двадцять п`ять) гривень за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, провадження в справі закрити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського Апеляційного адміністративного суду через Болехівський міський суд шляхом подачі в десяти денний строк з дня її проголошення,  а у разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України – з дня складання в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копій до апеляційної інстанції, або в порядку  ч. 3 ст.186 КАС України.

Суддя                         Головенко О.С.      

Постанова в повному обсязі виготовлена 5 липня 2010 року.