справа № 173/1426/21

провадження № 1-кп/208/542/21

УХВАЛА

про призначення судового розгляду

25 серпня 2021 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Забєліної О.Л.

при секретарі Трусовій А.І.

за участю: прокурора Скрипник Д.О.

представника потерпілого Черних О.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Сокола М.Д.

провівши підготовче судове засідання, призначеного ухвалою суду від 19.08.2021 року по кримінальному провадженню № 12021041430000167 від 30.06.2021 за обвинувальним актом по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України. Під час досудового розслідування до обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

ВСТАНОВИВ:

19.08.21 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області отримано обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Ухвалою суду від 19.08.2021 року по справі призначено проведення підготовчого судового засідання.

Під час підготовчого судового засідання по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_1 обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, судом не було встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України.

Під час підготовчого судового засідання, з метою підготовки до судового розгляду, суд вирішив питання щодо:

визначення дати та місця проведення судового розгляду;

у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд;

Складу осіб, які братимуть участь у судовому розгляді;

Розгляду клопотань учасників судового провадження;

Вчинення інших дій, необхідних для підготовки до судового розгляду.

При вирішенні питань, пов`язаних з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду, прокурор висловив думку про можливість призначення судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представник потерпілого Черних О.М. вважав можливим призначити судовий розгляд.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Сокол М.Д. також вважали можливим призначити судовий розгляд, справу розглядати суддею одноособово.

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

Своє клопотання прокурор обґрунтував тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, а також те, що він може спробувати переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків і виконання процесуальних рішень.

Представник потерпілого підтримав клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечив проти задоволення клопотання.

Захисник обвинуваченого Сокол М.Д. залишив розгляд клопотання на розсуд суду.

При вирішенні вказаного питання судом приймається до уваги те, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя, тяжкість можливих наслідків уникнення від слідства і серйозність пред`явленого обвинувачення, необхідність попередити тиск на свідків. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний та соціальний стан особи.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.29 Конституції України, ніхто не може триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно вимог ч.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений волі інакше, як згідно з процедурою, встановленою законом, а також якщо є розумні підстави вважати необхідним запобігти вчинення особою правопорушення або втечу після його вчинення.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження, передбачені ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так у рішенні ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (пункті 175) зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також див. рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, SeriesA,№ 182), (Erdagoz v. Turkey (Ердагоз проти Туреччини).

При розгляді вказаного питання, суд виходить з того, що в наявності обґрунтована підозра про вчинення ОСОБА_1 особливо тяжкого злочину, та на даній стадії судового розгляду суд не має повноважень давати оцінку доказам щодо їх достатності та допустимості.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому суд має керуватися практикою ЄСПЛ, а саме тим, що оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії), § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови) § 58).

Також суд враховує, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. Як відображено у рішеннях ЄСПЛ, аргументи на користь і проти звільнення не можуть бути «загальними та абстрактними» (Boicenco v. Moldova (Бойченко проти Молдови) § 142; Khudoyorov v. Russia (Худойоров проти Росії), § 173), але повинні стосуватись специфічних фактів і особистих обставин заявника, які виправдовують його тримання під вартою Aleksanyan v. Russia (Алексанян проти Россії), § 179).

Суд вважає, оскільки обвинувачений не має постійного місця проживання та реєстрації на території здійснення судочинства, офіційно не працевлаштований, розлучений, тобто не має міцних соціальних зв`язків, то може ухилитися від суду, а при наявності обґрунтованої підозри, та тяжкості покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, обвинувачений може переховуватися від суду, таким чином, суд приходить до висновку, що існує ризик втечі обвинуваченого та ухилення від правосуддя.

Крім того, суд бере до уваги що ОСОБА_1 інкримінується вчинення особливо тяжкого злочину, пов`язаного із заподіянням смерті іншій людині, тобто останній не дотримуються норм суспільної моралі та загальноприйнятих правил поведінки у соціумі, а отже може вчинити новий злочин.

Також судом прийнято до уваги, що по справі не допитано жодного свідка, а отже існує ризик того що обвинувачений, перебуваючи на свободі зможе вчинити спроби незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою викривлення їх показань для уникнення покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення.

На підставі ч.4 ст.183 КПК України, суд має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування

Вислухавши думку учасників судового засідання, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 197, 315, 316 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.1 ст.115 КК України на 02.09.2021 року на 13:00 годину, яке відбудеться у приміщенні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області за адресою: Дніпропетровська область, місто Кам`янське, вулиця Ясюковича Ігнатія, 5 (кабінет 18).

Справу розглядати у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово, за участю учасників кримінального провадження: прокурора, представника потерпілого, обвинуваченого та його захисника.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 щодо зміни запобіжного заходу - відмовити.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 22.10.2021 включно.

На ухвалу в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Дніпродзержинська протягом 7 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Суддя О.Л. Забєліна