ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«26» серпня 2021 року м. Херсон

Справа № 766/11959/19 Провадження № 22-ц/819/1405/21

Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя – доповідач)Воронцової Л. П.

суддів:Ігнатенко П. Я.,

Полікарпової О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області у складі судді Прохоренко В. В. від 30 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, у якому просив суд зменшити розмір аліментів, стягнутих з нього на користь відповідача на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 на 1/3 частину від всіх видів заробітку (доходу), щомісячно.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 27 вересня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Зменшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі судового наказу Херсонського міського суду Херсонської області від 03 червня 2019 року в розмірі ј частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 12 березня 2019 року та до повноліття дитини до 1/3 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше п`ядесяти відсотків прожиткових мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

У березні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні,а саме: вважати вірним «Зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі судового наказу Херсонського міського суду Херсонської області від 03 червня 2019 року в розмірі ј частини від всіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 12.03.2019 року та до повноліття дитини до 1/3 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не більше п`ядесяти відсотків прожиткових мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття» замість невірно зазначеного: «зменшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , на підставі судового наказу Херсонського міського суду Херсонської області від 03.06.2019 року в розмірі ј частини від всіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 12.03.2019 року та до повноліття дитини до 1/3 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не більше п`ятдесяти відсотків прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи дня набрання рішення суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття». Відповідач просила суд виправити вище зазначену описку в рішенні суду від 27 вересня 2019 року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 30 березня 2021 року виправлено описку в рішенні Херсонського міського суду Херсонської області від 29.10.2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, а саме вважати вірним, що розмірі аліментів зменшено до 1/3 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше п`ядесяти відсотків прожиткових мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття».

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу суду скасувати, постановити нову, якою виправити арифметичну помилку в 11 абзаці 2 сторінки рішення суду від 27 вересня 2019 року, замінивши частину речення «… а тому розмір аліментів, які підлягають стягненню з позивача на підставі судового наказу підлягають зменшенню з ј до 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно» на інше «… а тому розмір аліментів, які підлягають стягненню з позивача на підставі судового наказу підлягають зменшенню з ј до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно»; виправити арифметичну помилку в 2 абзаці резолютивної частини рішення суду від 27 вересня 2019 року, замінивши частину речення «…в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 12.03.2019 року та до повноліття дитини до 1/3 частини від всіх видів заробітку (доходу),…» на інше «…в розмірі 1/4 частини (25%) всіх видів заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 12.03.2019 року та до повноліття дитини до 1/6 частини (16,5%) від всіх видів заробітку (доходу),…»; виправити текстову помилку в 2 абзаці резолютивної частини рішення суду від 27 вересня 2019 року замінивши частину речення «…але не більше п`ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно…» на інше «…але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно…».

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що внесені ухвалою суду виправлення у текст роблять резолютивну частину рішення такою, що вона суперечить сама собі та викривляє його позовні вимоги; виправлення, внесені ухвалою повністю руйнують суть рішення суду і призводять як до порушення вимог ч. 5 ст. 183 СК України, так і викривляють вимоги ч. 3 ст. 184 СК України та в результаті призводять до незрозумілого, суперечливого визначення суми аліментів на одну дитину.

Письмовий відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно з ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи викладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення суду в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів вважає апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву ОСОБА_2 про виправлення описки у рішенні суду, суд першої інстанції виходив з того, що судом при винесенні рішення суду допущено описку, яка підлягає виправленню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

За положеннями статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи в ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

В пункті 19 своєї Постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення в цивільній справі» Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Верховний Суд у своїй Постанові від 14 січня 2019 року по справі № 369/8367/16-ц (провадження № 61 10808св18) зазначив, що описки це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменування спірного майна, зазначення дат та строків. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприйняття. Верховний Суд зауважив, що суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудність.

В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може утруднити виконання рішення. Ініціатива щодо виправлення помилок може виходити від будь-кого з осіб, які беруть участь у справі або суду. Помилки можуть бути виправлені в ухвалі або в постанові суду незалежно від того, чи набрало воно законної сили і чи воно виконане. Після внесення виправлень чи арифметичних помилок текст рішення змінювати не можна. При цьому суд може виправити лише ті арифметичні помилки, яких він сам припустився (Ухвала Верховного суду України від 22 лютого 2017 року у справі № 6-788цс16).

З позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що останній просив суд зменшити розмір аліментів, стягнутих з нього на користь відповідача на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 на 1/3 частину від всіх видів заробітку (доходу), щомісячно.

В матеріалах справи відсутні уточнені позовні заяви або доповнення до неї.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 27 вересня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено; зменшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі судового наказу Херсонського міського суду Херсонської області від 03 червня 2019 року в розмірі ј частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 12 березня 2019 року та до повноліття дитини до 1/3 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше п`ядесяти відсотків прожиткових мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішення суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Таким чином, здійснивши аналіз тексту рішення суду першої інстанції від 27 вересня 2019 року колегія суддів вважає, що судом при ухваленні рішення не було допущено описки, оскільки в резолютивній частині рішення суду зазначено про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , які були ним зазначені у позовній заяві.

Фактично ж, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є зміною сутності рішення суду, а не виправленням описки, що є неприпустимим при вирішенні питання в порядку ст. 269 ЦПК України.

Колегія суддів наголошує про неможливість під виглядом виправлення описки в судовому рішенні вносити будь-які зміни до його змісту, зокрема змінювати висновки судового рішення.

Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що судом першої інстанції було дотримано усіх норм процесуального права при вирішенні заяви про виправлення описки, відтак підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції в даному випадку відсутні.

Згідно вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 375 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 30 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України.

Головуючий Л. П. Воронцова

Судді: П. Я. Ігнатенко

О. М. Полікарпова