ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"10" серпня 2010 р. м. Київ К-22231/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Панченка О.Н. (доповідача),
суддів: Малиніна В.В.,
Ситникова О.Ф.,
Чумаченко Т.А.,
Штульмана І.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у місті Києві касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 21 січня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2010 року
у справі №2-а-63/09
за позовом ОСОБА_1
до Подільського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві
про визнання дій неправомірними,
встановила :
В січні 2009 року ОСОБА_1 (далі –ОСОБА_1., позивач, скаржник) звернулася до суду з позовними вимогами до Подільського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві (далі –Подільське РУ ГУ МВС України в м. Києві, відповідач) про визнання протиправними дій та бездіяльності працівників відповідача, які виявилися у неналежному реагуванні на заяву про правопорушення, визнання незаконними та скасування матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи, зобов’язання надати до суду всі фотографії, зроблені експертом 17 лютого 2008 року та витребувати від Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві для пред’явлення до суду довідки про реєстрацію у відповідних облікових документах усної заяви про правопорушення, яка була подана телефоном 17 лютого 2008 року, а також стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 21 січня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2010 року, у відкритті провадження у адміністративній справі відмовлено.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що справа адміністративної юрисдикції –переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 посилається на сукупність неправомірних дій відносно неї з боку працівників Подільського РУ ГУ МВС України в м. Києві, які були викликані позивачем під час виселення її з орендованого приміщення його власниками.
У позовній заяві скаржник просила визнати протиправними дії та бездіяльність відповідача щодо неналежного реагування на заяву про правопорушення, неправильного складення відповідних документів при фіксуванні правопорушення та неправильного їх змістового наповнення, а також просила стягнути моральну та матеріальну шкоду. При цьому позивач зазначала, що відмовою в порушенні кримінальної справи її заява залишена без належного розгляду.
Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що даний спір підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства, оскільки відповідач в даному випадку, не приймав щодо позивача обов’язкових для виконання рішень, а повноваження щодо порядку прийняття заяв і повідомлень про злочин та їх розгляду регламентовані Кримінально-процесуальним кодексом України.
Згідно з частиною 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
А відповідно до ст. 110 Кримінально-процесуального кодексу України, дії і постанови органів дізнання можуть бути оскаржені прокуророві. В разі надходження скарги прокурор зобов’язаний розглянути її протягом десяти днів і рішення по скарзі повідомити скаржникові. Дії і постанови органів дізнання можуть бути оскаржені до суду.
Крім того, статтею 236-1 Кримінально-процесуального кодексу України визначено, що скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до районного (міського) суду за місцерозташуванням органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, протягом семи днів з дня отримання копії постанови чи повідомлення прокурора про відмову в скасуванні постанови.
Отже, дані правовідносини є кримінально-правовими, а тому не підлягають розгляду адміністративними судами в порядку адміністративного судочинства, оскільки між сторонами не склалися публічно-правові відносини.
Даний спір підсудний суду загальної юрисдикції за правилами Кримінально - процесуального кодексу України.
Доводи касаційної скарги позивача про те, що вона оскаржувала не тільки постанову про відмову у порушенні кримінальної справи, а й саме дії та бездіяльність органів міліції щодо грубого порушення її конституційних прав від неправомірних посягань не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.
Суд першої інстанції, а з ним погодився і апеляційний суд, цілком правомірно відмовив у відкритті провадження у адміністративній справі відповідно до статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтуються на об’єктивно встановлених обставинах у даній справі і постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому скасуванню або зміні не підлягають.
Керуючись ст. ст. 220, 220№, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
ухвалила :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 21 січня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий О.Н. Панченко
Судді: В.В. Малинін
О.Ф. Ситников
Т.А. Чумаченко
І.В.Штульман