Справа № 2-1775/10р                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                        

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

09 серпня  2010  року                                                                 Лубенський міськрайонний суд

                                                                                                               Полтавської області

в складі : головуючого судді – Гудкова С.В.

при секретарі – Яценко Л.І

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лубни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах  Полтавської області про перерахунок додаткової пенсії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах  Полтавської області про перерахунок додаткової пенсії.

 У позові вказав, що він являється учасником ліквідації аварії на ЧАЕС  1- ї категорії та інвалідом 3- ї групи. Інвалідність виникла внаслідок захворювання пов»язаного з виконанням військового обов»язку по ліквідації аварії на ЧАЕС. Отримує пенсію по інвалідності через УПФУ в м.Лубнах, згідно ЗУ " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" . Але  вважає, що  розрахунок його додаткової пенсії, проведений відповідачем не відповідає чинному законодавству, у зв'язку з  чим   звернувся до останнього з заявою про перерахунок пенсії,  в чому йому було відмовлено і з чим він категорично не погоджується, вважаючи  дії відповідача неправомірними.

Так, позивач стверджує, що згідно ч.1 ст. 50 ЗУ " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, не може бути нижчою: по   3-й групі інвалідності  у розмірі – 50% мінімальної пенсії за віком.

На підставі викладеного позивач прохає суд визнати дії відповідача незаконними, які пов”язані з перерахунком та виплатою щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю з 01.01.2000 року і по даний час у розмірах, менших ніж встановлено ст.50 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов"язати Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах Полтавської області  провести перерахунок та відповідні виплати додаткової пенсії – не менше 50 мінімальної пенсії за віком, відповідно до ч.1 ст.50  ЗУ  " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням ст. 28 ЗУ  "Про  загальнообов'язкове   державне пенсійне  страхування" та ЗУ «Про Державний бюджет» на відповідний рік", починаючи з 1 січня 2000 року.

У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав, прохає їх задовольнити .

    Представник відповідача - управління Пенсійного фонду України  в м.Лубнах в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно. Надіслав до суду письмове заперечення у якому зазначено, що позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає повністю та прохає справу розглянути без  участі представника управління.

Суд вирішив можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані  документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню  з наступних підстав.

    Встановлено,  що позивач являючись ліквідатором аварії на ЧАЕС  1 –ї категорії , маючи 3-гу групу інвалідності внаслідок захворювання, пов”язаного з виконанням обов”язків  по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безстроково, отримує щомісячну додаткову пенсію   відповідно до ч.1 ст.50 ЗУ " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з розміром якої не погоджується так як вона не відповідає вимогам вищевказаної статті.

Позивач, вважаючи невірно нараховану йому додаткову пенсію, 12.02.2010 року звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах із заявою  про її перерахунок (а.с.11), на що отримав відмову (а.с.12-13) .

Згідно ч.1 ст. 50 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам, віднесеним до 1 категорії, які є інвалідами 3 – ї групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі – 50% мінімальної пенсії за віком.

 У відповідності до ст.67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, розмір пенсії повинен збільшуватись у разі збільшення прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, отже перерахунок пенсії здійснюється з дня встановленого нового розміру прожиткового мінімуму.

    У відповідності до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом.

Згідно ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних  законів, не   допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод

          Відповідно  до   ст. 46 ч.1 Конституції України ( 254к/96-ВР )  громадяни  мають  право  на  соціальний захист, що включає  право  на  забезпечення  їх у разі повної,  часткової або тимчасової втрати працездатності,  втрати годувальника, безробіття з  незалежних  від  них  обставин,  а  також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

         Основні положення   щодо   реалізації  конституційного  права громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону  їхнього  життя  і  здоров'я,  створення  єдиного  порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій,  умов проживання  і  трудової  діяльності  на  них,  соціального захисту потерпілого населення визначені та  закріплені  в  Законі  України "Про   статус   і  соціальний  захист  громадян,  які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 796-12 ).

    Крім цього, Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та  Закон України “Про державний бюджет України”  на відповідний рік  має вищу юридичну силу.

Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами при визначенні розміру пенсій учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС суд вважає, що застосуванню підлягає ч.1ст. 50 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи', а не постанови КМ України, які звужують обсяг встановлених законом прав. При розгляді даної справи суд взяв до уваги принцип верховенства права передбачений ст.. 8 Конституції України.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії  за  віком визначається  лише  за  правилами,  передбаченими  ч.1 ст.  28  ЗУ  "Про  загальнообов'язкове   державне пенсійне  страхування" (  1058-15 ),  іншого нормативно-правового акта,  який би визначав цей розмір або встановлював інший  розмір, немає.

Суд вважає відмову відповідача у здійсненні перерахунку додаткової пенсії незаконною, оскільки з   ст. ст.19,18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” вбачається, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо рівня життя населення, що постраждало внаслідок аварії на ЧАЕС.

Разом з тим, маючи право на зверення до суду з позовом  про нарахування та стягнення  сум підвищення до пенсії , як інвалід 3 групи на підставі "Про   статус   і  соціальний  захист  громадян,  які  постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивач цим не скористався, пропустивши  трирічний строк для звернення до суду за захистом своїх прав.

Статтею 257 ЦК України передбачено можливість звернення до суду в межах строку звернення, встановленого цим Кодексом. Для звернення до суду за захистом свого цивільного права або інтересу  встановлюється тривалістю у три роки .

Сттатя 267 ЦК України вказує на те, що сплив позовної давності , про застосування якої заявлено стороною у спорі , є підставою для відмови у позові.

Відповідач  в своєму запереченні звернув увагу на пропущення позивачем строку  звернення до суду з позовом за захистом своїх прав, підстав для його поновлення не знаходить і тому по цим підставам прохає відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, з чим суд погодився. При цьому суд взяв до уваги те, що позивач  при зверненні до суду з даним позовом питання про поновлення строку не ставить.

Посилання позивача на ст.46 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне забезпечення» в якій зазначено, що нараховані суми пенсій неотримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуєится за минулий час без обмежень будь- яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів' і тому строк позовної давності не застосовується суд оцінює критично так як пенсія з підвищенням йому нараховувалися  і виплачувалися.

Враховуючи вищевикладене, строки позовної давності, суд вважає, що відповідача слід зобов’язати здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії позивачу з 04.06.2007 року, оскільки позивач звернувся  з відповідною заявою  до суду 04.06.2010 року.

Позивач при подачі позову як і відповідач звільнені від оплати судового збору. Оплату судових витрат у вигляді витрати на інформаційно-технічне забезепечення розгляду справи в суді взяв на себе позивач і не прохає їх стягувати з відповідача.

Керуючись  ст.ст.8, 22, 46 Конституції України,

ст. 10, 28 ЗУ „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” , ч.1 ст.50, ч.4 ст.54, ст.ст.49, 50, 67, 71  ЗУ " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",

ст.ст. 10, 15, 57, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах Полтавської області  незаконними, які пов”язані з перерахунком та виплатою щомісячної додаткової пенсії ОСОБА_1 за шкоду, заподіяну здоров”ю з 04 червня 2007 року і по даний час у розмірах, менших ніж встановлено ст.50 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов”язати Управління Пенсійного фонду України в м.Лубнах Полтавської області провести перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 додаткову пенсію відповідно  до ч.1 ст. 50 ЗУ  " Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з  урахуванням   ч.1 ст. 28 ЗУ  "Про  загальнообов'язкове   державне пенсійне  страхування" та ЗУ «Про державний бюджет України» на відповідний рік", починаючи з 04 червня 2007 року з урахуванням виплаченого.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Лубенського міськрайоного суду:                                                       С.В.Гудков