ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"17" серпня 2010 р. м. Київ К-22605/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Рецебуринського Ю.Й. (доповідач),
Сороки М.О.,
Розваляєвої Т.С.,
Ханової Р.Ф.,
Черпака Ю.К.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради юстиції та виконуючого обов`язки Голови Вищої ради юстиції Андрейцева Володимира Івановича про визнання бездіяльності протиправною, скасування листа та спонукання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2009 року та на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2010 року,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі –позивач) звернулася до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність в.о. Голови Вищої ради юстиції Андрейцева В.І. та бездіяльність Вищої ради юстиції по не здійсненню належної перевірки письмової заяви ОСОБА_1. від 10 серпня 2009 року на предмет наявності "у межах компетенції Вищої ради юстиції " підстав для прийняття рішення про дисциплінарну відповідальність прокурора Бескишкого М.Г. Центрально-Міського району м. Горлівка Донецької області; про скасування або визнання нечинним листа (письмову відповідь) від 11.09.2009 року в.о. Голови Вищої ради юстиції Андрейцева В.І. та Вищої ради юстиції; про зобов’язання в.о. Голови Вищої ради юстиції Андрейцева В.І. та Вищу раду юстиції вчинити певні дії, а саме: здійснити належну та ретельну перевірку письмової заяви ОСОБА_1. від 10 серпня 2009 року до Вищої ради юстиції та про постановлення судом окремих ухвал, які направити на адресу відповідних органів для реагування на вказані порушення закону та прав позивачки, здійснених з боку в.о. Голови Вищої ради юстиції Андрейцева В.І. та з боку Вищої ради юстиції.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2009 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2010 року, у задоволені позову відмовлено.
ОСОБА_1, не погоджуючись з ухваленими рішеннями у даній справі, звернулася із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
В обґрунтування касаційної скарги позивачка наводить доводи про те, що суди попередніх інстанцій порушили норми процесуального права та принципи адміністративного судочинства шляхом не дослідження обставин, що постанова прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи була скасована судом, окрема ухвала судами не виносилась.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 10 серпня 2009 року позивач звернулася до Вищої ради юстиції з заявою про проведення службового розслідування щодо прийняття незаконної постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора Центрально-Міського району м. Горлівка Донецької області Бескишкого М.Г. за незаконну постанову, скасовану судом.
Листом від 11 вересня 2009 року Вища рада юстиції повідомила позивачку про відмову в здійсненні дій по притягненню до дисциплінарної відповідальності прокурора та роз’яснила порядок оскарження дій органів прокуратури.
При прийнятті оскаржених рішень суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач не наділений владними повноваженнями щодо ініціювання, відкриття та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів.
Статус Вищої ради юстиції визначається Конституцією України та Законом України "Про Вищу раду юстиції".
Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, який діє відповідно до повноважень, визначених статтею 131 Конституції України та статтею 3 Закону України "Про Вищу раду юстиції".
Частиною 1 статті 131 Конституції України визначено, що до відання Вищої ради юстиції належить:
1) внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;
2) прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;
3) здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.
Наведена норма кореспондується зі статтею 3 Закону України "Про Вищу галу юстиції".
Тобто, нормами чинного законодавства України, яке визначає статус відповідача, визначений вичерпний перелік повноважень Вищої ради юстиції.
Відповідно до частини 2 статті І Закону України "Про Вищу раду юстиції" Вища рада юстиції є колегіальним незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.
Стосовно можливості прийняття Вищою радою юстиції рішень про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорів Конституційний Суд України у своєму рішенні № 9-рп/2002 від 21.05.2002 зазначив, що положення частини другої статті 1 Закону України "Про Вищу раду юстиції" про те, що Вища рада юстиції є органом, відповідальним за прийняття рішень про дисциплінарну прокурорів, містить застереження –у межах своєї компетенції.
Так, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що виходячи з системного аналізу норм Конституції України та Закону України "Про Вищу раду юстиції" вбачається, що Вища рада юстиції наділена повноваженнями щодо розгляду скарг на рішення про притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності, при цьому Вища рада юстиції не уповноважена ініціювати, відкривати і здійснювати дисциплінарне провадження щодо прокурорів.
Згідно з частиною 1 статті 37 Закону України "Про Вищу раду юстиції", яка знаходиться у главі 4 "Дисциплінарне провадження щодо суддів Верховного Суду України і вищих спеціалізованих судів", Вища рада юстиції може притягнути до дисциплінарної відповідальності лише Голову, заступників Голови та суддів Верховного Суду України, Голову і заступників Голови та суддів вищих спеціалізованих судів.
Що стосується дисциплінарної відповідальності прокурорів, то відповідно до статті 47 Закону України "Про Вищу раду юстиції" Вища рада юстиції розглядає лише скарги прокурорів на рішення про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до Закону України від 02.10.96р. № 393/96-ВР «Про звернення громадян»(далі –Закон № 393/96-ВР) цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Під зверненнями громадян Закон № 393/96-ВР розуміє викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Так, згідно ст. 3 Закону № 393/96-ВР заява –це звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
Розділом ІІ Закону № 393/96-ВР встановлено порядок розгляду звернень громадян.
Так, відповідно до ст.ст. 15, 19 Закону № 393/96-ВР органи державної влади та їх посадові особи зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати звернення громадян, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Одночасно колегія суддів звертає увагу, що Законом України "Про Вищу раду юстиції", іншими законодавчими актами не визначений порядок розгляду звернень громадян саме Вищою радою юстиції - колегіальним органом зі спеціальним статусом та виключним переліком повноважень.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 21 травня 2002 року № 9-рп/2002 Вища рада юстиції зобов'язана перевіряти звернення народних депутатів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, звернення інших посадових осіб, органів державної влади і місцевого самоврядування, кожного громадянина, якщо в них містяться відомості про наявність передбачених частиною п'ятою статті 126 Конституції України підстав для звільнення судді з посади, про факт дисциплінарного проступку судді Верховного Суду України або судді вищого спеціалізованого суду, і за результатами перевірки приймати відповідне рішення.
Керуючись вищевказаним рішенням Конституційного Суду України, Вища рада юстиції, визначила такий порядок у своєму Регламенті.
Згідно пункту 6 § 4.3.2 Регламенту Вищої ради юстиції звернення, що містять повідомлення про наявність підстав для звільнення судді з посади за особливих обставин, за дорученням Голови або заступника Голови Ради можуть попередньо вивчатися у відповідних структурних підрозділах секретаріату Вищої ради юстиції.
Після вивчення звернення та доданих, за наявності, до нього матеріалів за відсутності підстав для перевірки відповідний структурний підрозділ готує проект відповіді автору звернення.
Враховуючи вищенаведені норми та положення чинного законодавства, яке регулює питання розгляду звернень громадян, Головою чи заступником Голови Вищої ради юстиції у разі надходження звернень, скарг, заяв громадян надається доручення відповідному структурному підрозділу секретаріату Вищої ради юстиції для попереднього їх вивчення та надання пропозицій.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції та не заперечується сторонами у справі, заява позивача від 10.08.2009 за дорученням Голови Вищої ради юстиції вивчена в управлінні з питань попереднього розгляду звернень та організації прийому громадян секретаріату Вищої ради юстиції.
Враховуючи вищенаведені обставини щодо відсутності повноважень Ради розглядати питання про притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності, на адресу позивача направлена відповідь від 11.09.2009 року з відповідними роз'ясненнями про порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорсько-слідчих працівників.
Статтею 20 Закону «Про звернення громадян» встановлений термін розгляду звернень громадян.
Згідно зазначеної норми Закону звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
Враховуючи обставини справи, відповідачем не порушено вимоги Закону України «Про звернення громадян»про термін надання відповіді.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає правомірним висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову в задоволені позовної заяви. Вимоги щодо прийняття окремої ухвали суду також є безпідставними, оскільки порушення прав позивачки судами не встановлено.
Доводи касаційної скарги встановлених судами попередніх інстанцій висновків не спростовують.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про залишення в силі рішень судів першої та апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 222-223, 230-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: Ю.Й. Рецебуринський
М.О. Сорока
Т.С. Розваляєва
Р.Ф. Ханова
Ю.К. Черпак
Ю.К. Черпак