ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  РІВНЕНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59

Постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "27" серпня 2007 р.                                                                                Справа №  19/251

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді  Тимошенко О.М. за участю  секретаря судового засідання  помічника судді Катеринчика А.І. розглянув справу

За позовом   Заступника прокурора міста Рівне в інтересах держави в особі  Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до відповідача  підприємця ОСОБА_1

про   стягнення в сумі 2210 грн. 00 коп.

За участю представників сторін:

від позивача    -Микулін І.М.;

від відповідача-не з'явився

від органу прокуратури - Воробей С.А.

Статті  27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства  України  роз'яснені.

СУТЬ СПОРУ:  Прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача 2210 грн. 00 коп. санкцій за недодержання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів в 2006 році.

Відповідач заперечень на позов не подав. В судовому засідання 07.08.2007 року повідомив про часткову сплачу санкцій в сумі 200 грн. На наступне судове засідання не з'явився, конверт з ухвалою суду повернувся з відміткою "По закінченню терміну зберігання". За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи без участі відповідача за наявними в ній матеріалами згідно ч.1 ст.40 КАС України.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Що згідно із звітом підприємця ОСОБА_1 про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 р. (форми №10-ПІ) середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу в 2006 році складала 10 осіб; чисельність інвалідів, які повинні працювати на підприємстві -1 особи, а працюючих інвалідів -штатних працівників -0. Фонд оплати праці штатних працівників склав - 44160,00 грн. Середньорічна заробітна плата штатного працівника на підприємстві становила 4416 грн. 00 коп.

Звіт підписано 26.01.2007 р. підприємцем ОСОБА_1.

Вважаючи, що у підприємця  2006 р. не було працевлаштовано одного інваліда, - позивач нарахував 2210 грн. 00 коп. санкцій за незабезпечення середньооблікової чисельності працюючих інвалідів у межах нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

Поряд з цим судом встановлено, що при розрахунку адміністративно-господарських санкцій позивачем допущено помилку. До стягнення підлягає сума 2208 грн. 00 коп. (44160/10/2=2208,00). Зазначена сума вказана підприємцем у поданому до Фонду звіті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” -для підприємств незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 осіб -у кількості одного робочого місця. Стаття 20 Закону встановлює, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю (далі-Підприємство), де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному Підприємстві, за кожне місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Згідно з ч.1 ст.18 цього Закону працевлаштування здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів (надалі в тексті -органи працевлаштування інвалідів).

Відповідно до п.14 Положення “Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів” (надалі в тексті -Положення про робоче місце інваліда), затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 03.05.1995р. №314 “Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів”, - підприємства (об'єднання), установи і організації у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів. Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно, крім іншого, введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Відповідно до пп. 3 пункту 4 та пп. 3 пункту 5 зазначеного Положення -Фонду надано право здійснювати контроль за своєчасним перерахуванням підприємствами сум штрафних санкцій за недодержання ними нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів та проводити перевірки підприємств щодо додержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Відповідач не подав суду доказів створення у 2006 році одного робочого місця для працевлаштування інваліда, а також доказів сплати штрафних санкцій в повному обсязі. Враховуючи часткову оплату підприємцем санкцій в розмірі 200 грн. до стягнення підлягає сума - 2008 грн. 00 коп.

З урахуванням вищевикладеного, позов обгрунтований, підлягає задоволенню в сумі 2008 грн. 00 коп. На відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору на підставі  п.3 ч.3 прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

Керуючись    ст. 94, ч.1 ст.158, ст.ст. 160,  163   Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з підприємця  ОСОБА_1(АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Замкова, 10а/1, м. Рівне ), р/р 31216230700002 в ОУДК в Рівненській області, МФО 833017, ЗКПО 22586331 - 2008 грн. 00 коп. адміністративно-господарських санкцій.

Стягнути з  підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ НОМЕР_1) в дохід державного бюджету 20 грн. 08 коп. судового збору (державного мита).

Видати  виконавчі листи після набрання постановою законної сили.

Сторона, яка не погоджується з постановою має право на апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду  першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу -згідно складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

     Суддя                                                           Тимошенко О.М.

Постанова підписана  "14" вересня 2007 р.