ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  РІВНЕНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59

Постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "27" серпня 2007 р.                                                                                Справа №  19/245

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді  Тимошенко О.М. за участю  секретаря судового засідання  помічника судді Катеринчика А.І. розглянув справу

За позовом   Заступник прокурора м. Рівне в інтересах держави в особі  Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до відповідача  підприємець ОСОБА_1

про   стягнення в сумі 2 387 грн. 50 коп.

За участю представників сторін:

від позивача    -Микулін І.М.;

від відповідача-не з'явився

від органу прокуратури - Воробей С.А.

Статті  27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства  України  роз'яснені.

СУТЬ СПОРУ:  Прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача 2387 грн. 50 коп. санкцій за недодержання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів в 2006 р.

Відповідач відзиву на позов не подав, в судові засідання не з'явився. Ухвали суду з повідомленням про дату, час і місце судового розгляду, що направлялися на адресу відповідача, повернуті поштовим відділенням з поміткою "По закінченню терміну зберігання". Зважаючи на закінчення двохмісячного строку розгляду справи і нез'явлення відповідача до поштового відділення для отриманням власної кореспонденції, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності останнього згідно наявних у справі матеріалів.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

що згідно із звітом приватного підприємця ОСОБА_1 про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 р. (форми №10-ПІ) середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу в 2006 році складала 8 осіб; чисельність інвалідів, які повинні працювати на підприємстві -1 особа, а працюючих інвалідів -штатних працівників -0. Фонд оплати праці штатних працівників - 38200 грн. 00 коп.  Середньорічна заробітна плата штатного працівника підприємця становила 4400 грн. 00 коп.

Звіт підписано 29.01.2007 р. приватним підприємцем ОСОБА_1 та скріплено відбитком печатки.

Вважаючи, що підприємцем у 2006 р. не було працевлаштовано одного інваліда, - позивач нарахував 2387 грн. 50 коп. адміністративно-господарських санкцій за незабезпечення середньооблікової чисельності працюючих інвалідів у межах нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів (38200/8/2=2387,50).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” ( надалі в тексті Закон) -для підприємств незалежно від форми власності і господарювання, фізичних осіб, які використовують найману працю встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів, у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 осіб -у кількості одного робочого місця. Стаття 20 Закону встановлює, що підприємства з середньообліковою чисельністю штатних працівників від 8 до 15 осіб, незалежно від форм власності і господарювання, на яких кількість працюючих інвалідів менша ніж встановлено нормативом, - щороку сплачують відповідним відділенням Фонду штрафні санкції, сума яких визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Згідно з ч.1 ст.18 цього Закону працевлаштування здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів (надалі в тексті -органи працевлаштування інвалідів).

Відповідно до п.14 Положення “Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів” (надалі в тексті -Положення про робоче місце інваліда), затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 03.05.1995р. №314 “Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів”, - підприємства (об'єднання), установи і організації у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів. Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно, крім іншого, введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Відповідно до пп. 3 пункту 4 та пп. 3 пункту 5 зазначеного Положення -Фонду надано право здійснювати контроль за своєчасним перерахуванням підприємствами сум штрафних санкцій за недодержання ними нормативів робочих місць для правцевлаштування інвалідів та проводити перевірки підприємств щодо додержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Відповідач не подав суду доказів створення у 2006 році одного робочого місця для працевлаштування інваліда, а також доказів сплати штрафних санкцій.

З урахуванням вищевикладеного, позов обгрунтований, підлягає задоволенню в сумі 2387 грн. 50 коп. На відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору на підставі  п.3 ч.3 прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

Керуючись    ст. 94, ч.1 ст.158, ст.ст. 160,  163   Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задоволити.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Замкова, 10а/1, м. Рівне ), р/р 31216230700002 в ОУДК в Рівненській області, МФО 833017, ЗКПО 22586331 - 2387 грн. 50 коп. штрафних санкцій.

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) в дохід державного бюджету 23 грн. 87 коп. судового збору (державного мита).

Видати  виконавчі листи після набрання постановою законної сили.

Сторона, яка не погоджується з постановою має право на апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду  першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу -згідно складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

     Суддя                                                           Тимошенко О.М.

Постанова підписана  "10" вересня 2007 р.