ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
___________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
Іменем України
17.08.2010 року Справа № 10/138
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Семендяєвої І.В.
суддів Єжової С.С.
Парамонової Т.Ф.
за присутністю секретаря
судового засідання Антонової І.В.
та представників сторін:
від позивача - Арсентьєв Е.Г., довіреність від 14.09.09 № 75,
юрисконсульт вагонного депо Волноваха ДП
„Донецька залізниця”;
від відповідача - повноважний та компетентний представник не
прибув,
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Державної адміністрації залізничного транспорту
України „Укрзалізниця”, м. Київ
на рішення
господарського суду Луганської області
від 01.07.10 (підписано 06.07.10)
у справі № 10/138 (суддя Мінська Т.М.)
за позовом Державної адміністрації залізничного транспорту
України „Укрзалізниця”, м. Київ
до відповідача Товариства з додатковою відповідальністю
„Попаснянський вагоноремонтний завод”, м. Попасна Луганської області
про стягнення 13915 грн. 56 коп.
В С Т А Н О В И В:
Державна адміністрація залізничного транспорту України „Укрзалізниця”, м. Київ (далі за текстом –позивач, заявник апеляційної скарги) звернулася до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю „Попаснянський вагоноремонтний завод”, м. Попасна Луганської області (далі за текстом –відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на усунення дефектів вагонів №№ 67183806, 66935735, 65357923, 67152868, 67147363 за договорами від 08.08.08 № 0549/08-ЦЮ, від 08.08.08 № 0550/08-ЦЮ та від 08.08.08 № 0551/08-ЦЮ (далі за текстом –Договір1, Договір 2 та Договір 3 відповідно) в сумі 13915 грн. 56 коп.
Рішенням господарського суду Луганської області від 01.07.10 по справі № 10/138 у задоволенні позову відмовлено повністю. Дане судове рішення мотивовано положеннями: ст. ст. 193, 216, 218 Господарського кодексу України; умовами договором від 08.08.08 № 0549/08-ЦЮ та від 08.08.08 № 0550/08-ЦЮ.
Не погоджуючись з винесеним судом першої інстанції рішенням, позивач звернувся до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 16.07.10 № 03/915, в якій не погоджується з вказаним рішенням, вважає, що воно було винесено з порушенням вимог матеріального права, що призвело до неправильного вирішення господарського спору між даними сторонами, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник посилається на те, що з виводами суду позивач не погоджується, оскільки з метою забезпечення якісного та безпечного перевезення вантажів залізничними шляхами України проводиться безперервний контроль якості стану вантажних вагонів, направлення виявлених дефектних вагонів для проведення капітальних та поточних ремонтів; згідно актів-рекламацій, які підписані представником відповідача, причиною дефектів вагонів є неякісне виконання ремонтних робіт з боку відповідача; зазначене в актах-рекламаціях додатково про характер експлуатації, який оказав вплив на виникнення дефекту вагонів скоріш є наслідком неякісного виконання робіт з ремонту вагонів, проведеного відповідачем, що визнав відповідач, підписавши акти-рекламацій. Окрім того, на думку скаржника, суд невірно трактує положення п. 6.11 Основних умов ремонту та модернізації вагонів залізничного транспорту України, оскільки з ладу вийшов не якийсь агрегат, вузол чи запчастина, а неякісне заклепування фрикційної планки, виконане відповідачем, що призвело до виникнення дефекту вагону під час його експлуатації та що суд неправильно прийшов до висновку, що з таким дефектом можливо було експлуатувати цей вагон й далі, оскільки виявлений дефект є суттєвим й наявність такого дефекту є небезпечним й виключає можливість експлуатації такого вагону без усунення цього дефекту.
Розпорядженням заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 22.07.10 для розгляду вказаної вище апеляційної скарги позивача на рішення господарського суду Луганської області від 01.07.10 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя –Бойченко К.І., судді –Єжова С.С., Парамонова Т.Ф.
Луганський апеляційний господарський суд на підставі ст. 98 Господарського процесуального кодексу України ухвалою від 22.07.10 прийняв до провадження апеляційну скаргу позивача, розгляд апеляційної скарги було призначено на 17.08.10.
Відповідач по справі 09.08.10 надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу від 04.08.10 № 207-ю на апеляційну скаргу, в якому з доводами, викладеними в апеляційній скарзі позивача, не погоджується повністю, оскільки вважає, що дефект, який вказаний в акті-рекламації, стався в процесі експлуатації, а саме через збільшення динамічних навантажень.
Розпорядженням заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 10.08.10, на підставі ст. 30 Закону України „Про судоустрій України” та ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з відпусткою, головуючого суддю Бойченка К.І. замінено на суддю Семендяєву І.В.
Відповідач подав заяву від 17.08.10 про розгляд справи 17.08.10 без участі його представника.
Постанова приймається 17.08.10.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
За змістом ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянув матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, заслухав пояснення представника позивача, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріали справи свідчать, що 08.08.08 між позивачем та відповідачем було укладено договір № 0549/08-ЦЮ на капітальний ремонт вантажних вагонів з продовженням терміну служби до 6 років, до якого 19.09.08 було укладено додаткову угоду № 1, а також 02.03.09 додаткову угоду № 2 та 30.04.09 - додаткову угоду № 3.
За умовами вказаного Договору 1:
- відповідач приймає на себе зобов’язання виконати капітальний ремонт вантажних вагонів з продовженням терміну служби до 6 років (КРП) згідно з „Правилами капітального ремонту вантажних вагонів залізниць України колії 1520 мм.” (ЦВ-0016) та „Інструкцією з огляду, обстеження, ремонту та формування вагонних колісних пар” (ЦВ-ЦЛ-0062) (п. 1.1);
- відповідач гарантує якість ремонту вагонів згідно „Керівництв по ремонту” на протязі встановленого гарантійного терміну (п. 6.1).
Також 08.08.08 між позивачем та відповідачем було укладено договір № 0550/08-ЦЮ на капітальний ремонт вантажних вагонів до якого 19.09.08 було укладено додаткову угоду № 1, а також 02.03.09 укладено додаткову угоду № 2 та 27.04.09 - додаткову угоду № 3.
Згідно п 1.1 вказаного Договору 2 з додатковими угодами ТДВ „Попаснянський вагоноремонтний завод” приймає на себе зобов’язання виконати капітальний ремонт вантажних вагонів (КРП) згідно з „Правилами капітального ремонту вантажних вагонів залізниць України колії 1520 мм.” (ЦВ-0016) та „Інструкцією з огляду, обстеження, ремонту та формування вагонних колісних пар” (ЦВ-ЦЛ-0062).
Згідно п. 6.1 вказаного Договору 2 з додатковими угодами ТДВ „Попаснянський вагоноремонтний завод” гарантує якість ремонту вагонів згідно „Керівництв по ремонту” на протязі встановленого гарантійного терміну.
Крім того, 08.08.08 між позивачем та відповідачем було укладено договір № 0551/08-ЦЮ на модернізацію вантажних вагонів, до якого 02.03.09 було укладено додаткову угоду № 1, а також 30.04.09 укладено додаткову угоду № 2.
Зазначений Договір 3 містить такі умови:
- відповідач приймає на себе зобов’язання виконати модернізацію вантажних вагонів згідно з „Правилами капітального ремонту вантажних вагонів залізниць України колії 1520 мм.” (ЦВ-0016) та „Інструкцією з огляду, обстеження, ремонту та формування вагонних колісних пар” (ЦВ-ЦЛ-0062) (п. 1.1);
- відповідач гарантує якість модернізації вагонів згідно „Керівництв по ремонту” на протязі встановленого гарантійного терміну (п. 6.1).
Судом встановлено, що у вересні 2008 вагон № 67183806 було введено в експлуатацію після капітального ремонту з продовженням терміну служби в ТДВ „Попаснянський вагоноремонтний завод”.
При експлуатації вагону в гарантійний період позивачем 04.06.09 на вагоні № 67183806 були виявлені наступні дефекти: дефект модернізації С.14.01, що свідчить на думку позивача про неякісне виконання модернізації в ТДВ „Попаснянський вагоноремонтний завод”.
Про виявлені дефекти позивач телеграмою № 654 повідомив ТДВ „Попаснянський вагоноремонтний завод” про виявлені дефекти, але представник, ТДВ „Попаснянський вагоноремонтний завод” не прибув для участі у складанні акта-рекламації, тому 05.06.09 представниками ДП „Донецька залізниця” було складено акт-рекламацію № 03/031, в якому відображено виявлені дефекти і встановлено, що причиною дефекту є неякісний капітальний ремонт вагону з продовженням терміну служби та неякісна модернізація, виконана ТДВ „Попаснянський вагоноремонтний завод”.
П. 6.2.1 Договору 1 з додатковими угодами передбачена наступна відповідальність ТДВ „Попаснянський вагоноремонтний завод”: при виході з ладу вагонів в гарантійний період з вини Виконавця (ТДВ „Попасняйський вагоноремонтний завод”), Виконавець сплачує Замовнику (ДАЗТУ „Укрзалізниця”) понесені витрати на усунення дефекту та штрафи в таких розмірах: 20% вартості неякісних нових складових частин, які встановлені Виконавцем при ремонті; 3% вартості неякісно виконаного ремонту при усуненні недоліків Виконавцем у Замовника.
Як свідчать матеріали справи та судом першої інстанції встановлено, що в вересні 2008 року було введено після капітального ремонту в експлуатацію вагони №№ 67183806, 65357923; в жовтні 2008 року –вагони №№ 66935735, 67147363; в листопаді 2008 року –№ 67152868 з продовженням терміну служби в ТДВ „Попасняйський вагоноремонтний завод”.
При експлуатації зазначених вагонів в гарантійний період були виявлені дефекти модернізації С.14.01, що на думку позивача свідчить про не якісність виконання капітального ремонту з продовженням терміну служби та неякісну модернізацію в ТДВ „Попасняйський вагоноремонтний завод”.
Про виявлені дефекти відповідачу були надіслані телеграми: 05.06.09 № 160 та 09.06.09 № 289, 291; а також були складені відповідні акти-рекламації: 05.06.09 03/031, 03/037, а 11.06.09 - №№ 03/054, 03/057, 03/049, у яких зафіксовано виявлені дефекти та зазначено, що причиною дефекту є неякісний капітальний ремонт вагону з продовженням терміну служби та неякісна модернізація, виконана ТДВ „Попаснянський вагоноремонтний завод”.
Пунктом 6.2.1 Договору 1 з додатковими угодами передбачена наступна відповідальність ТДВ „Попаснянський вагоноремонтний завод”: при виході з ладу вагонів в гарантійний період з вини Виконавця (ТДВ „Попаснянський вагоноремонтний завод”), Виконавець сплачує замовнику (ДАЗТУ „Укрзалізниця”) понесені витрати на усунення дефекту та штрафи в таких розмірах: 20% вартості неякісних нових складових частин, які встановлені Виконавцем при ремонті; 3% вартості неякісно виконаного ремонту при усуненні недоліків Виконавцем у Замовника.
Пунктами 6.2.1 Договорів 2 та 3 з додатковими угодами передбачена наступна відповідальність ТДВ „Попаснянський вагоноремонтний завод”: при виході з ладу вагонів в гарантійний період з вини Виконавця (ТДВ „Попаснянський вагоноремонтний завод”), Виконавець сплачує замовнику (ДАЗТУ „Укрзалізниця”) понесені витрати на усунення дефекту та штрафи в таких розмірах: 5% вартості неякісно виконаного ремонту при поверненні вантажного вагону Виконавцю для усунення недоліків.
На підставі вищезазначених договорів позивачем була визначена сума понесених на ремонт вагонів витрат та нараховані штрафи в розмірі 20% від вартості неякісних нових складових та 5% вартості неякісно виконаного ремонту та не отримана плата за користування вагонами по кожному вагону, які були пред’явлені відповідачу шляхом направлення претензій, які були залишені без задоволення та відповіді.
За розрахунком позивача сума позову в розмірі 13915 грн. 56 коп. складається з:
- 5600 грн. 95 коп. - сума витрат на усунення дефектів;
- 890 грн. 51 коп. - сума штрафу 20 % від вартості неякісних нових складових частин;
- 3903 грн. 75 коп. - сума штрафу 3% вартості неякісно виконаного ремонту;
- 3066 грн. 60 коп. - неотримана плата за користування вагонами;
- 453 грн. 75 коп. - сума штрафу 5 % вартості неякісно виконаного ремонту.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги наступне.
Відповідно до п. 6.11 Основних умов ремонту та модернізації вагонів залізничного транспорту України, затверджених наказом Укрзалізниці від 27.04.99 № 125-Ц, у випадку виявлення дефектів вузлів вагона, що виникла із-за порушення вимог до їх технічного обслуговування та експлуатації, наявності пошкоджень, гарантія заводу по цих вузлах знімається і претензії по якості їх ремонту не пред’являються.
Також, відповідно до п. 6.1 Договорів 1, 2 та 3, Виконавець (відповідач) гарантує якість капітального ремонту вантажних вагонів, згідно „Керівництва по ремонту” на протязі встановленого гарантійного терміну за умови дотримання Замовником (позивачем) діючих вимог по їх технічному обслуговуванню та експлуатації.
В даному випадку позивачем не доведено суду, що спірні вагони експлуатувалися належним чином.
Суд першої інстанції у рішенні, що оскаржується, обґрунтовано зазначив про те, що понесені витрати позивач обґрунтовує посиланням на відповідні калькуляції про усунення несправностей, рахунками на оплату понесених витрат та претензіями на адресу відповідача, але будь-яких доказів фактичного понесення вказаних витрат позивачем до суду не надано.
Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами відповідача, які він виклав у відзиві від 04.08.10 № 207-Ю на апеляційну скаргу.
На підприємстві відповідача працює незалежна Інспекція ЦВ Укрзалізниці з приймання вагонів після капітального ремонту. Вагони №№ 67183806, 66935735, 65357923, 67152868, 67147363 відповідно до повідомлень від 24.09.08 № 747, від 30.10.08 № 852, від 24.09.08 № 741, від 24.11.08 № 929, від 30.10.08 № 849 вийшли з ремонту повністю укомплектованими, прийнятими Відділом технічного контролю відповідача та незалежною Інспекцією ЦВ УЗ і відповідали всім вимогам Інструкції ЦВ УЗ, а саме: ЦВ-0016УЗ, ЦВ-0015УЗ, ЦВЦЛ-ЦТ-0014УЗ.
Вагон № 67183806 знаходився в експлуатації з 24.09.08 по 04.06.09 майже більш восьми місяців. Згідно довідки ГВЦ № 2653 від 27.05.10 вагон пройшов 6561 км порожнього та 13501 км вантажного пробігу, а разом 20062 км всього напрямку шляху.
Вагон № 66935735 знаходився в експлуатації з 30.10.08 по 05.06.09 майже більш семи місяців. Згідно довідки ГВЦ № 2653 від 29.04.10 вагон пройшов 1692 км порожнього та 14320 км вантажного пробігу, а разом 16012 км всього напрямку шляху.
Вагон № 65357923 знаходився в експлуатації з 24.09.08 по 08.06.09 майже більш восьми місяців. Згідно довідки ГВЦ № 2653 від 29.04.10 вагон пройшов 6840 км порожнього та 13165 км вантажного пробігу, а разом 20005 км всього напрямку шляху.
Вагон № 67152868 знаходився в експлуатації з 24.11.08 по 09.06.09 майже більш шести місяців. Згідно довідки ГВЦ № 2653 від 29.04.10 вагон пройшов 4463 км порожнього та 9607 км вантажного пробігу, а разом 14070 км всього напрямку шляху.
Вагон № 67147363 знаходився в експлуатації з 30.10.08 по 09.06.09 майже більш семи місяців. Згідно довідки ГВЦ № 2653 від 29.04.10 вагон пройшов 9417 км порожнього та 10607 км вантажного пробігу, а разом 20024 км всього напрямку шляху.
Також деякі вагони, а саме: №№ 67183806, 66935735, 67147363 проходили експлуатацію на інших залізничних шляхах України, а саме Придніпровської та Львівської. Претензій від інших залізниць щодо виконання неякісного капітального ремонту вагонів відповідач не отримував.
Таким чином, після випуску вагонів з ремонту такий дефект, які: тріщина зварювального шва між скобою та корпусом накладки модернізації візка С.14.01, - робітниками Пунктів технічного обслуговування вагонів (далі за текстом –ПТО) при формуванні вказаних вагонів в состави поїздів, вантажно-розвантажних робіт і т. д. протягом експлуатаційного періоду вагонів майже вісім місяців не були зафіксовані, якщо б це мало місце, так як згідно п. 4.1 та п. 4.1.5 Інструкції ЦВ-0043УЗ, контроль технічного стану вагонів, що знаходяться в сформованих составах і транзитних поїздах, а також порожніх вагонів при підготовці їх до перевезень; виявлення несправностей; виконання необхідного ремонту, що забезпечує безпеку руху, пожежну безпеку, збереження вагонів; постановку в поїзди і прямування в них технічно справних вагонів, забезпечують працівники ПТО, а саме оглядачі вагонів, оглядачі-ремонтники та інші працівники ПТО вагонів.
Посиланням у позовній заяві на те, що представники заводу не прибули для участі у складанні актів-рекламацій та те, що при складанні актів-рекламацій №№ 03/054, 03/057, 03/031, 03/037, 03/049 винною стороною встановлено відповідача, позивач ставить суд в оману, так як представники відповідача приймали участь при складанні актів-рекламацій, про що свідчать внесені в данні актів особливі позначення, з яких приводів могли статися вищевказані дефекти та також було зафіксовано, що завод вини не визнає.
Також відповідно до довідки ГВЦ № 2653 від 27.05.10 відповідачу не зрозуміло, чому такі вагони як №№ 66935735, 67152868 позивачем були відчеплені 02.06.09 та 05.06.09 по несправності, не пов’язаної з технічним станом вагону, а 09.06.09 позивачем було пред’явлено претензію відповідачу про неякісний ремонт вагону.
Відповідач вважає, що дефект, вказаний в актах-рекламаціях стався в процесі експлуатації, а саме: збільшення динамічних навантажень, порушення правил при формуванні поїздів, порушення швидкісного режиму і т. д. Також відповідач вважає, що усунення вищевказаних дефектів є прямим обов’язком робітників ПТО вагонів.
Відповідно до п. 6.1 Договору, Виконавець гарантує якість капітального ремонту вантажних вагонів, згідно „Керівництва по ремонту” протягом встановлено гарантійного терміну за умови дотримання Замовником (позивачем) діючих вимог по їх технічному обслуговуванню та експлуатації.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України у порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Стаття 614 Цивільного кодексу України обумовлює, що особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.
Позивачем не доведено наявність фактично понесених витрат, протиправної поведінки відповідача, яка потягла за собою зазначені витрати, причинний зв’язок між витратами та поведінкою, вину відповідача як підставу для настання відповідальності, підстави виникнення обов’язку відповідача по відшкодуванню збитків та доказів, понесених позивачем збитків у заявленому розмірі.
Відповідно до ч. ч .1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У даному випадку факт неякісного ремонту достеменно встановити можливо лише за наявності висновку експерта, який не був складений в момент виявлення дефекту (до проведення відповідачем ремонту візків). Саме які вимоги Інструкцій ЦВ-0015УЗ та ЦВ-0016УЗ порушив відповідач при проведенні ремонтних робіт, актах-рекламаціях №№ 03/054, 03/057, 03/031, 03/037, 03/049 не зазначено; також у актах-рекламаціях не зазначено, чому стались перелічені вище дефекти.
Оскільки вимоги про стягнення з відповідача витрат, пов’язаних із усуненням недоліків в капітальному ремонті вагонів та неотриманої плати за користування вагонами не підлягають задоволенню, а вимоги по стягненню штрафних санкцій випливають з основних вимог, то у задоволенні вимог по стягненню штрафних санкцій у загальній сумі 5248 грн. 01 коп. також відмовлено обґрунтовано.
Виходячи з викладеного, відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України рішення місцевого господарського суду, що оскаржується у даному випадку, ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито за апеляційною скаргою покладається на заявника апеляційної скарги –Державну адміністрацію залізничного транспорту України „Укрзалізниця”, м. Київ.
Згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні, за згодою представника позивача, оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись ст. ст. 43, 49, 85, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів,-
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу Державної адміністрації залізничного транспорту України „Укрзалізниця”, м. Київ на рішення господарського суду Луганської області від 01.07.10 у справі № 10/138 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Луганської області від 01.07.10 у справі № 10/138 залишити без змін.
Повний текст постанови відповідно до статті 85 ГПК України складено 18.08.10.
Згідно з ч. ч. 3, 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у 20-денний строк до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя І.В. Семендяєва
Суддя С.С. Єжова
Суддя Т.Ф. Парамонова